Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Члени ВРП Андрій Бойко та Анатолій Мірошниченко взяли участь у дискусії щодо інституту окремої думки

27 листопада 2018, 17:12

23 листопада 2018 року відбулася експертна дискусія «Окрема думка: спірні питання», під час якої обговорено інститут окремої думки та спірні питання, що виникають в контексті проблем під час реалізації принципу верховенства права.

Захід організовано за ініціативи Центру політико-правових реформ у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу.

Член правління Центру політико-правових реформ, модератор дискусії Юлія Кириченко зазначила про  тенденцію  до зростання використання, зокрема суддями Конституційного Суду України, інструменту окремої думки.

Експерт наголосила, що окрема думка виступає інструментом, який поступово повертає довіру до органів конституційного контролю, оскільки ми бачимо, що деякі судді навіть у досить складній політичній ситуації можуть протистояти тиску, навіть під загрозою звільнення.

Член ВРП Анатолій Мірошниченко висловив позитивне ставлення до інституту окремої думки та зазначив, що окрема думка - це інструмент, який не лише не підриває авторитет судових рішень, а й дає можливість удосконалити правову позицію, зробити судове рішення більш зрозумілим, переконливим та обґрунтованим.

На думку А.Мірошниченка, окрема думка сприяє розвитку права та може в окремих випадках перерости в позицію більшості, і при добросовісному її застосуванні є винятково корисним і потрібним інструментом.

На жаль, Закон України «Про Вищу раду правосуддя» звузив сферу застосування окремої думки виключно сферою дисциплінарного провадження, зазначив член ВРП.

Водночас А.Мірошниченко наголосив, що окрема думка не повинна розглядатися як гарантія непритягнення до юридичної відповідальності за ухвалене рішення.

«Із суб’єктивної точки зору це можливість очистити своє сумління, свою репутацію, відмежуватись від якогось підходу, який суддя чи член колегіального органу не поділяє. Але основне призначення окремої думки – удосконалення аргументації і розвиток права», − зазначив А.Мірошниченко.

А.Мірошниченко також застеріг, що важливо не змішувати окрему думку із неповагою до судового рішення, оскільки коректна критика судового рішення здатна підвищити повагу до нього.

Член ВРП Андрій Бойко окреслив певний досвід написання окремих думок ВРП та зазначив, що написання окремої думки − це найбільш вдала форма висловлення свої думки чи незгоди з тим чи іншим рішенням.

«Окрема думка дає можливість ширше розвивати правові позиції, розширити ракурс оцінки тих правових доктрин, на яких базуються певні підходи. У той же час окрема думка є запобіжником проти панування певних неформальних правил, формування певної закритої корпоративності, нецивілізованої форми спроби впливу більшості на меншість»,− вважає А.Бойко.

Член ВРП вважає, що окрема думка може мати правові наслідки, оскільки не можна ігнорувати інститут дисциплінарної та кримінальної відповідальності суддів.

На думку А.Бойка, коли йде мова про постановлення суддями завідомо неправосудного рішення з дотриманням таємниці нарадчої кімнати, демонструвати свою непричетність до ухвалення такого рішення є обов’язком судді.

Міжнародні акти «м’якого права» зобов’язують суддів реагувати в тих випадках, коли йдеться про очевидне неправосудне рішення.

Окрім того, інститут підзвітності судової влади суспільству вимагає, щоб рішення були зрозумілі не тільки для сторін судового процесу. Окрема думка дає можливість посилити правові позиції або вказати на певні недоліки, а також краще зрозуміти характер судового рішення, зауважив А.Бойко.

Правові позиції, які висловлюються в окремій думці, розвивають право, культуру правового застосування, оскільки при написанні окремої думки, як правило, акумулюється не тільки власний підхід, а й формується належний рівень наукової обґрунтованості цієї правової позиції з метою її формування таким чином, щоб вона мала позитивні наслідки для правозастосування, підсумував А.Бойко.

До обговорення також долучилися голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, суддя Конституційного суду України у відставці Володимир Шаповал, суддя Конституційного суду України Ігор Сліденко, судді Верховного суду Аркадій Бущенко та Дмитро Гудима, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Козлов, науковий консультант судді КСУ Олександр Євсєєв, член правління Центру політико-правових реформ, модератор дискусії Юлія Кириченко.

Фото: Укрінформ

Переглянути фотоальбом

Прес-центр судової влади України