До складу Української делегації увійшли Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, Голова Ради суддів України Олег Ткачук, голова Комітету РСУ з питань забезпечення незалежності суддів Андрій Жук, члени ВРП Тетяна Малашенкова та Лариса Швецова, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії Станіслав Щотка, суддя Верховного Суду Віталій Уркевич, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, голова Державної судової адміністрації України Зеновій Холоднюк, голова секретаріату ВРП Сергій Пушкар, головний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва ВРП Денис Кузнецов. Грузинську представляли члени Вищої ради юстиції Грузії Леван Гзірішвілі, Серго Метопішвілі та Іраклі Бондаренко.

На правах господарів відкривали форум та  вітали учасників голова Верховного Суду Литовської Республіки, голова Ради суддів Литовської Республіки Рімвідас Норкус та директор Національної судової адміністрації Литовської Республіки Реда Молієне, які звернули увагу, що це вже п′ятий подібний захід. Реда Молієне зазначила, що спільне обговорення досвіду кожної з країн у впровадженні судової реформи дозволить проаналізувати ті кроки, які вже зроблено, та намітити наступні.

У ході Литовсько-українсько-грузинського юридичного форуму учасники обговорили питання перебігу та наслідків судової реформи в Україні, Грузії та Литві; адміністрування судочинства для забезпечення транспарентності; відбору та оцінювання суддів в Україні; дисциплінарної практики судочинства в Грузії; формування довіри до судової системи та забезпечення незалежності суддів; електронного правосуддя в Литві; судової комунікації та співпраці зі ЗМІ.

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк під час виступу 5 вересня 2018 року наголосив, що кінцевим результатом судової реформи в Україні має бути звільнення усіх правових інститутів від політичного впливу та їх відповідність європейським стандартам згідно з принципом верховенства права.

Як зауважив очільник ВРП, у межах  судової реформи прийняті важливі законодавчі зміни, що заклали міцний фундамент для подальших системних та інституційних змін у системі правосуддя. Так, у рамках реалізації  Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" судова реформа визначена як пріоритетна.

Окрім того, Ігор Бенедисюк окреслив основні напрями діяльності ВРП відповідно до вказаної Стратегії, серед яких − оновлення моделі судової системи у зв’язку з конституційними змінами та суддівського корпусу, запровадження нових механізмів для стимулювання добросовісної поведінки суддів, удосконалення нормативної бази процедури кваліфікаційного оцінювання суддів та запровадження кращих міжнародних стандартів у юридичній освіті.

У своєму виступі Голова ВРП також зупинився на інституційних змінах судової реформи, в рамках яких була створена Вища рада правосуддя, окресливши її статус, порядок формування та основні напрями  діяльності Ради щодо призначення, звільнення суддів, дисциплінарних проваджень стосовно суддів, надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою або арештом.

Серед кроків, що здійснює ВРП для втілення судової реформи в Україні, Ігор Бенедисюк також назвав впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Другий день роботи форуму був присвячений обговоренню питань, що стосуються адміністрування судочинства для забезпечення прозорості судової влади, яка передбачає інформування громадського суспільства щодо всіх процесів, котрі відбуваються в органах судової влади, впровадженні електронного суду, відбору й оцінюванню суддів, забезпеченню судової комунікації з громадськістю та засобами масової інформації, а головною темою визначено роль органів судової влади у забезпеченні незалежності суддів і судів.

Обговорюючи питання незалежності суддів і судів країн-учасниць, Голова Ради суддів України Олег Ткачук окреслив головні проблемні питання, які притаманні українській судовій системі.

Олег Ткачук зазначив, що суддівське самоврядування відіграє важливу роль у становленні незалежності судової влади, забезпечення незалежності судів та кожного окремого судді повинні забезпечувати органи суддівського самоврядування, зокрема Рада суддів України, як найвищий орган суддівського самоврядування. Разом з тим, в силу законодавчих приписів, такі заходи повинні впроваджуватись в тісній співпраці з органами суддівського врядування – Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Голова Ради суддів України також інформував колег про те, що в державі особлива увага приділяється забезпеченню зовнішньої і внутрішньої комунікації судової влади, а також правовій обізнаності населення.

"Юридичною і суспільною практикою вироблені певні форми контролю суспільства над правосуддям: гласність процедури судочинства; демократичний порядок формування судової системи і суддівського корпусу; інформованість суспільства про механізм функціонування судової влади, про рішення, які нею ухвалюються, про призначення і особисті якості її представників, а також надання гласності і відкрите обговорення усіх цих питань в рамках публічного дискурсу. Разом усе це складає відкритість та прозорість судової влади, що беззаперечно сприяє відновленню довіри до неї і у громадян і у суспільства загалом", - сказав Олег Ткачук.

Він також інформував колег, що Рада суддів України є ініціатором організації он-лайн трансляцій судових засідань технічними засобами суду справ, які мають значний суспільний інтерес і транслюються на Веб-порталі судової влади. "Така діяльність є яскравим прикладом відкритості суддів і судів перед суспільством і, на мою думку, варта наслідування колегами. Загалом, можна говорити, що судова система України вже напрацювала цілий ряд новацій у забезпеченні прозорості своєї діяльності, що будуть цікаві зарубіжним партнерам", - підсумував Олег Ткачук.

Заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Станіслав Щотка у своєму виступі зробив акцент на процедурах добору та кваліфікаційного оцінювання суддів в Україні.

"Україна зробила великий крок вперед. У відповідь на запит громадськості було розроблено та застосовано нові, чітко врегульовані процедури оцінювання суддів та кандидатів на посади суддів. Ці процедури набули відкритості і дають можливість кожному громадянину побачити обє’ктивний портрет кожного судді під час екстраординарної процедури оцінювання на відповідність займаній посаді", – наголосив під час доповіді заступник голови Комісії.

Він також додав, що в Україні призначено кваліфікаційне оцінювання стосовно 5157 суддів місцевих та апеляційних судів. "З них 4736 суддів з’явилися для складення іспиту в процедурі оцінювання, а 2261 суддя пройшов психологічне тестування, яке, до слова, застосовується лише у чотирьох країнах світу. З різних причин з оцінюванням не справились 259 суддів. Вони підлягають звільненню або вже звільнені. Щодо 1376 суддів процедура квалікаційного оцінювання є завершеною. При цьому 131 суддя за його результатами не підтвердив відповідності займаній посаді, а ще 128 суддів було звільнено з різних підстав", – додав Станіслав Щотка.

Про свій досвід призначення суддів під час форуму розповіли і представники грузинської делегації. Член Вищої ради юстиції Грузії Леван Гзірішвілі розповів, що Грузія взяла на себе зобов’язання перед громадянами та європейською спільнотою, що зумовило проведення довготривалих реформ у країні, зокрема, що стосуються судової влади.

З точки зору Левана Гзірішвілі, так звані "три хвилі" реформ значно покращили законодавчу базу щодо незалежності, підзвітності, неупередженості, ефективності судової влади та доступу до правосуддя, а також дали змогу створити реальні гарантії, про що зазначено у висновках багатьох міжнародних організацій, які здійснюють судовий моніторинг.

Важливим чинником зміцнення незалежності судової системи Грузії, як зауважив Леван Гзірішвілі, є посилення ролі суддівського самоврядування – Конференції Суддів, якій було надано право обирати своїх представників до Вищої ради юстиції Грузії.

До того ж, була запроваджена постійна практика щорічного звіту голів Вищої ради юстиції та Департаменту Загальних Судів перед Конференцією Суддів, що, на його думку, забезпечує підзвітність цих органів.

Леван Гзірішвілі наголосив, що вагомим досягненням у рамках зміцнення незалежності судової влади Грузії після проведення реформ є впровадження правила безстрокового призначення суддів на посади.

На його думку, це є важливою гарантією абсолютної незалежності суддів у своїй професійній діяльності, що передбачено внесеними до Конституції Грузії змінами. Хоча, як зауважив член Вищої ради юстиції Грузії, винятком під час першого призначення на посаду судді до 2024 року безстроково є призначення судді на посаду з випробувальним терміном строком на три роки.

Зазначені поправки наберуть чинності після чергових виборів Президента Грузії з моменту його присяги.

Також Леван Гзірішвілі зазначив, що конституційні зміни щодо безстрокового призначення суддів поширюються також на склад Верховного Суду Грузії, який за поданням Вищої ради юстиції обере парламент. Він повідомив, що станом на момент доповіді у загальних судах Грузії нараховується 296 суддів, з яких 135 − призначені безстроково, 105 − призначені на три роки, а 56 – призначені на 10 років.

Узагальнюючи сказане, член Вищої ради юстиції Грузії вказав на удосконалення процедур відбору та призначення суддів, встановлення об’єктивних критеріїв відбору кандидатів на посаду судді в Грузії внаслідок проведення судової реформи.

Відтак, учасники форуму дійшли згоди, що напрями співробітництва та план дій, які розглядались у межах заходу, є надзвичайно важливими для подальшої співпраці судових установ усіх держав-учасниць і здійснення судової реформи в Україні.

Юридичний форум проводиться в межах проекту "Допомога Грузії та Україні у здійсненні правових реформ".