Позивач оскаржує дії інспектора Державної фінансової інспекції (ДФІ), залученого Головним слідчим управлінням СБУ як спеціаліста для проведення перевірки позивача в рамках кримінального провадження.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України (СБУ), затверджений наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року № 346/1025/685/53 (далі – Порядок), яким керувався відповідач, суперечить приписам Законів України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», «Про Службу безпеки України» та КПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій та зазначає, що законодавство не ототожнює участь посадової особи ДФІ як спеціаліста у перевірках, що проводяться правоохоронними органами, за наслідками яких спеціаліст надає довідкову інформацію, з участю в проведенні ревізій, передбачених ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», результати яких оформлюються актом.

ДФІ жодних заходів фінансового контролю щодо позивача не проводила, оскільки перевірку фактично здійснювало Головне слідче управління СБУ, у зв’язку з чим Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не може бути застосований у спірних правовідносинах, а тому висновки судів попередніх інстанцій про невідповідність Порядку вказаному Закону є помилковими.

Правовий статус спеціаліста визначено КПК України, відповідно до якого спеціаліста віднесено до складу учасників кримінального провадження.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що правомірність дій інспектора ДФІ, залученого як спеціаліста для проведення перевірки в рамках кримінального провадження, так само як і безпосередньо правомірність чи протиправність такого залучення Головним слідчим управлінням СБУ, підлягає дослідженню у порядку, визначеному КПК України, а отже, компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд таких питань, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Постанова Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/818/16 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/72505887.

За повідомленням прес-служби суду