Вийшов друком другий номер загальнодержавного періодичного видання „Вісник Конституційного Суду України“, в якому читачі можуть ознайомитися з інформацією про діяльність КСУ, науковими статтями відомих правознавців, актами Суду. Окремі сторінки номера упорядники видання приділили біографічним даним Голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука  та новопризначених  суддів КСУ – Сергія Головатого та Василя Лемака.

Вісник Конституційного Суду України відкриває традиційний розділ „Акти Конституційного Суду України“, в якому надруковані Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2018 і № 2-р/2018 та окремі думки суддів КСУ щодо цих рішень. У цьому ж розділі читачі можуть ознайомитися з ухвалами Конституційного Суду України, прийнятими з грудня 2017 по лютий 2018 року.

Значну частину першого розділу відведено Регламенту Конституційного Суду України, ухваленого 22 лютого 2018 року, який  визначає  порядок обрання Голови Конституційного Суду України та  його  заступників; утворення  Колегій   суддів, постійних   і  тимчасових  комісій Конституційного  Суду  України;  призначення  секретарів Колегій суддів; призначення керівника Секретаріату Конституційного Суду України;  повноваження  та  порядок  проведення  засідань  Колегій суддів,   засідань   і  пленарних  засідань  Конституційного  Суду України;  порядок підготовки  матеріалів за конституційними поданнями  та конституційними зверненнями до розгляду на пленарних засіданнях  Конституційного Суду України; порядок розгляду справ; основні правила етикету  на  пленарних  засіданнях; особливості діловодства  в   Конституційному Суді України, інші питання внутрішньої діяльності Конституційного Суду України.

Читачів неабияк зацікавлять і сторінки, що містять біографічні дані новообраного Голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука  та суддів КСУ – Сергія Головатого та Василя Лемака.

У рубриці „Зарубіжний досвід“ надруковано статтю професора Університету імені Міколаса Ромеріса, судді Конституційного Суду Литовської Республіки у відставці Томи Бірмонтієне «Роль Конституційного Суду в розвитку конституційного права в Литовській Республіці», в якій висвітлюються етапи розвитку конституційного права як складової всієї правової системи Литовської Республіки, а також досліджується внесок Конституційного Суду Литовської Республіки в цей процес. «Після відновлення державної незалежності Литви на рубежі XX-XXI століть, – пише автор, – конституційне право стало важливою галуззю, яка мала реформаторський вплив не тільки на литовське право, а й на основні інститути державної влади».

За словами Томи Бірмонтієне, прагнення до правової держави, закріплене в преамбулі Конституції Литви, визнання доктрини принципу верховенства права і поширення ідеї правової держави заохочували до пошуку нових конституційних інститутів і створення нової правової системи. Відроджене конституційне право порушило в новому світлі багато важливих для держави питань, одним з яких було визнання вроджених прав людини та їх правове закріплення, наголошує автор. Крім того, вона детально зупиняється і на позитивному впливі права Європейського Союзу на формування національної конституційної доктрини.   

Рубрика „Дискусії та обговорення“ знайомить читачів зі статтею Голови Конституційного Суду Литовської Республіки, професором Наукового центру міжнародного права та права Європейського Союзу (Юридичний факультет Вільнюського університету) Дейнюса Жалімаса „Російське виправдання анексії Криму та нацистська пропаганда: велика схожість і незначні відмінності“.

У статті надається правова оцінка анексії Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, досліджуються  псевдоюридичні аргументи на її виправдання, що наводяться російськими вченими та політиками. Автор вказує на їх зв’язок і схожість із поясненнями захоплення збройними силами нацистської Німеччини під час Другої світової війни території Польщі, Чехословаччини та Литви, а також обгрунтовує наукову безпідставність та суперечливість цих аргументів, їх невідповідність міжнародному праву. «Анексія частини території України – Кримського півострова ––  була несподіваним і шокуючим інцидентом для міжнародної спільноти, – пише Дейнюс Жалімас. – Загалом, вона розцінена як серйозне порушення основних принципів міжнародного права: невикористання сили, повага до територіальної цілісності держав та недоторканості їх кордонів». Окрему увагу автор приділяє подальшим загрозам як міжнародній, так і національній безпеці України, що зумовлюються ігноруванням, а то й запереченням Російською Федерацією загальновизнаних у світі правових принципів.

За повідомленням прес-служби суду