ПАТ «Азот» звернулося до господарського суду з позовом до Банку про визнання припиненою з 21 липня 2015 року поруки за договором поруки, укладеним між сторонами спору (справа № 910/755/18).

Місцевий господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у позові відмовив.

Залишаючи без змін оскаржувані судові рішення, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з такого.

Між Банком (кредитором) і Товариством (поручителем) було укладено договір поруки з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між Банком та ПрАТ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2014 року у справі № 910/9932/14 стягнуто солідарно з ПАТ «КБ «Надра» і ПрАТ на користь Банку: 583 149 150 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 2 664 667, 73 грн прострочених процентів за користування кредитом; 72 558, 95 грн судового збору; стягнуто з ПрАТ на користь Банку: 4 203 924,41 грн пені за прострочення сплати кредиту; 2 808,85 грн пені за прострочення сплати процентів; 521,05 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2015 року у справі № 910/9932/14 рішення місцевого господарського суду від 12 серпня 2014 року скасовано частково. Стягнуто з ПрАТ на користь Банку: 583 149 150 грн простроченої заборгованості за кредитом; 2 664 667,73 грн прострочених процентів за користування кредитом; 4 203 924,41 грн пені за прострочення сплати кредиту; 2 808,85 грн пені за прострочення сплати процентів; 73 080 грн судового збору. У частині позовних вимог до ПАТ «КБ «Надра» відмовлено.

Надалі у тій самій справі Господарський суд міста Києва ухвалою від 24 травня 2016 року відстрочив виконання рішення суду до 24 травня 2017 року, а ухвалою від 14 червня 2017 року – надав відстрочку виконання свого рішення від 12 серпня 2014 року строком на 1 рік до 24 травня 2018 року.

Позивач зазначав, що розстрочка та відстрочка виконання рішення суду, що надані судом у справі № 910/9932/14, збільшують обсяг його відповідальності як поручителя, що є підставою для визнання поруки припиненою.

Проте КГС ВС зазначив, що відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення – це процесуальні дії, які стосуються порядку виконання судового рішення і не змінюють умов цивільно-правових зобов'язань, що існують між учасниками спірних правовідносин. При цьому розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення до числа випадків, передбачених ч. 5 ст. 11 ЦК України, не належить.

Про подробиці можна дізнатися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77850723.

За повідомленням прес-служби суду