Представники Генерального Директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи консультувалися з головою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіславом Кравченком, суддями Наталією Білик і Олександром Марчуком щодо того, яким питанням у галузі кримінальної юстиції варто в перспективі приділити увагу.

Як повідомив керівник секції Східного партнерства відділу впровадження прав людини на національному рівні Генерального Директорату з прав людини і верховенства права РЄ Тігран Карапетян, нині відбувається підготовка нового проекту співпраці, який стосується, зокрема, консолідації законодавства у сфері кримінальної юстиції та практики його застосування відповідно до стандартів Ради Європи. На етапі планування важливо почути пропозиції представників ККС ВС стосовно того, які напрями майбутнього співробітництва необхідно включити до цього проекту.

Станіслав Кравченко подякував міжнародним партнерам за співробітництво й розповів, з якими проблемами стикається судова система.

Так, нині спостерігається великий кадровий дефіцит, а в деяких судах в Україні взагалі немає суддів. Тому розглянути в розумні строки клопотання щодо обрання запобіжного заходу, в тому числі й щодо тримання під вартою, інколи просто немає кому. У зв’язку з цим зростає кількість осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах. І хоча після прийняття у 2012 році Кримінального процесуального кодексу України завантаженість СІЗО вдалося зменшити, сьогодні ситуація змінюється в гірший бік.

Друга проблема, з якою стикається судова система, − відсутність механізмів забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, які не оскаржуються в касаційному порядку. Так, Станіслав Кравченко повідомив, що ККС ВС не надає судам нижчих інстанцій роз’яснень, зокрема у вигляді інформаційних листів. Суди мають черпати правові позиції з рішень, практики суду касаційної інстанції. Водночас, за словами голови ККС ВС, вісім із десяти справ не оскаржуються в касаційному порядку.

Судові рішення, які ухвалюють слідчі судді, взагалі не переглядаються в касаційному порядку.  Це призводить до того, що суди першої та апеляційної інстанцій часто застосовують різні підходи у схожих випадках.

«Питання, які вирішують слідчі судді, у тому числі й питання тримання під вартою, чутливі для України. Тому тут важливо застосовувати єдині підходи », − наголосив Станіслав Кравченко.

Ще одна проблема − неналежний рівень знань деяких суддів щодо застосування рішень Європейського суду з прав людини. Якщо раніше були нарікання на те, що судді нечасто послуговуються практикою ЄСПЛ, то зараз, відповідно до даних недавно проведеного дослідження, непоодинокі випадки неправильного трактування суддями рішень ЄСПЛ, застосування рішень цієї установи, які не регулюють ту чи іншу правову проблему, котру має вирішити національний суд.

Тому, наголосив голова ККС ВС, існує потреба в проведенні навчання суддів щодо застосування рішень ЄСПЛ. Крім того, він висловив пропозицію, аби міжнародні партнери посприяли в проведенні ознайомчих візитів до інституцій РЄ та ЄСПЛ для суддів ККС ВС, які лише в минулому році розпочали свою кар’єру в суді касаційної інстанції.

Також Станіслав Кравченко звернув увагу учасників заходу на питання недосконалості законодавства щодо спрощених форм провадження в суді касаційної інстанції та необхідності подальшого розвитку інституту письмового провадження. Він розповів, що в багатьох країнах Європи в судах  використовується згаданий інститут. Вітчизняний законодавець передбачив, що інститут письмового провадження може застосовуватися і під час розгляду справ у ККС ВС. Але на практиці у 99,9% випадків провадження є усними.

«Через це касаційна інстанція часто перетворюється ледь не в суд першої інстанції: учасники судового засідання розповідають про події, факти та ін. При цьому вони забувають, що суд касаційної інстанції повинен виправляти помилки у застосуванні права, а не встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази. Щоб забезпечити розгляд справ в розумні строки, не витрачати час та кошти на доставку засуджених, потрібно змінювати ситуацію: надати право касаційному суду визначати, в яких випадках розглядати справу в письмовому провадженні, а в яких − в усному», − наголосив голова ККС у складі ВС.

Представники Генерального Директорату з прав людини і верховенства права РЄ пообіцяли врахувати пропозиції суддів ВС при підготовці нового проекту співпраці, а вже після визначення конкретних заходів реалізовувати їх.

За повідомленням прес-служби суду