Вимоги загального інтересу суспільства мають справедливо врівноважуватися з вимогами захисту основних прав особи, тобто має дотримуватися принцип пропорційності. Необхідної рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини не буде досягнуто, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» внаслідок позбавлення її майна (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску (Brumaresku) проти Румунії»), особливо у тих випадках, коли вчинене нею правопорушення не становить великої суспільної небезпеки, при якому не порушуються істотні інтереси суспільства.

Саме таким принципом керувався Апеляційний суд Херсонської області при розгляді апеляційної скарги на постанову місцевого суду, якою громадянина притягнуто до адміністративної відповідальності за грубе порушення правил рибальства (ч. 4 ст. 85 КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією знарядь та засобів вчинення правопорушення (човен та ятер частиковий) і незаконно добутих водних живих ресурсів.

Судом першої інстанції встановлено, що громадянин з дюралевого човна здійснив вилов риби (карась сріблястий, окунь, краснопірка, тарань)  промисловим знаряддям лову без дозволу на промисел, чим заподіяв збитки рибному господарству України на суму 2057 грн.

Заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, та її представника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно визнав громадянина винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Однак, вирішуючи питання про законність накладення на громадянина стягнення у виді конфіскації човна, Апеляційний суд Херсонської області, застосував положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція)  та практику Європейського суду з прав людини. Так, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу»/дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», «Брумареску проти Румунії», «Трегубенко проти України»).

Суд апеляційної інстанції, оцінивши конкретні обставини справи, характер вчиненого порушення, врахувавши сплату громадянином штрафу та відшкодування завданих збитків, прийшов до висновку, що застосування стягнення у виді конфіскації човна, зважаючи на вартість і цінність вказаного майна та потреби у його використанні, є неспіврозмірним із допущеним правопорушенням, що має наслідком накладення на порушника індивідуального і надмірного тягаря. Крім того, вказане адміністративне стягнення є альтернативним.

Отже, Апеляційний суд Херсонської області прийшов до висновку, що стягнення у виді конфіскації човна є не тільки не обґрунтованим із точки зору вимог законодавства про адміністративну відповідальність, але і з точки зору вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, у зв’язку із чим оскаржувану постанову було змінено шляхом виключення рішення про накладення на громадянина стягнення у виді конфіскації човна. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Нагадаємо, що з повними текстами судових рішень можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За повідомленням прес-служби суду