На цьому наголосила Голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України, віцепрезидент Світового конгресу українських юристів Марина Ставнійчук під час пресконференції «Недовіра до судів в Україні: організована криза чи об’єктивна реальність».

За словами Марини Ставнійчук, те, що відбувається в Україні з 2016 року, не можна назвати судовою реформою. «Фактичний стан справ свідчить, що насправді реформа не проводиться. Ми спостерігаємо безкінечні експерименти над судовою владою. Кроки щодо реформування ініціюються ледь не два рази на місяць, якщо проаналізувати кількість законопроєктів», – сказала вона.

Марина Ставнійчук наголосила, що під час підготовки чергових змін не було здійснено реального аналізу як позитивного, так і негативного впливу попередніх реформ. Замість цього з’являються непродумані, несистемні, некомплексні, нефахові ініціативи, які зводяться до втручання в роботу судової влади. За таких умов ефективність роботи судової влади буде зведена до нуля.

Доповідач звернула увагу, що жодна реформована інституція в судовій владі не пропрацювала у реформованому вигляді й одного строку своєї каденції, що є великою проблемою. Приміром, після реформи 2016 року Вища рада юстиції на попередньому етапі реформи не працювала майже десять місяців. Із березня 2017 року Вища рада правосуддя працює в неповному складі і наразі не здійснює дисциплінарну функцію. Уже два роки не працює ВККСУ, що зумовлює кадровий дефіцит в судах.

Марина Ставнійчук наголосила, що знищення судової влади межує з інституційним знищенням держави та втратою державного суверенітету. Політичній владі час серйозно аналізувати ситуацію і прогнозувати наслідки законодавчих змін. На її думку, до цього процесу потрібно залучити фахове професійне середовище та дійти згоди щодо подальших кроків, які унеможливлять  «параліч» судової системи.

Вона також зазначила, що справжня судова реформа має забезпечити реалізацію таких складових:

• забезпечення конституційно-правових гарантій незалежності судів і суддів; унеможливлення втручання в професійну діяльність судді та встановлення юридичної відповідальності за вплив на суддю; оптимізація ефективної системи суддівського самоврядування;
• приведення системи правосуддя до стандартів справедливого публічного розгляду справ неупередженим і незалежним судом за умови реального доступу до правосуддя;
• організація оптимальної системи судоустрою та створення умов роботи суддів, які б забезпечили доступність правосуддя;
• використання додаткових судових юрисдикцій, процедур медіації, розширення можливостей реалізації прав на судовий захист;
• спрощення доступу до професії судді;
• забезпечення в окремих випадках, визначених законом, участі громадян у здійсненні правосуддя за відповідними процедурами;
• створення ефективної системи виконання судових рішень.

На переконання Марини Ставнійчук, лише у разі досягнення зазначених показників можна говорити про проведення судової реформи.

Вища рада правосуддя