23 червня 2021 року відбувся VIII Міжнародний форум з інтелектуальної власності, організований виданням «Юридична практика». У межах заходу проведено відкрите інтерв’ю за участю заступника Голови Верховного Суду, голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдана Львова, який відповів на низку запитань щодо перспектив функціонування ІР-суду в Україні.

«На жаль, конкурс триває надзвичайно довго, з вересня 2017 року, тобто майже чотири роки. Спеціалізація суддів і судів є запорукою якості судових рішень. Це вже визнається і в нашій країні, адже IP-суди в тій чи іншій формі є в більшості економічно розвинених країн. Нам лишалися 3 тижні (щонайбільше місяць) до завершення конкурсу до суду з питань інтелектуальної власності, але, на жаль, цього часу нам не вистачило. Зараз, на мій погляд, буде актуальним провести підрахунок тих кандидатів, які ще не змінили своїх намірів стати суддями», – зазначив очільник КГС ВС.

Водночас, ураховуючи досвід початку роботи нового Верховного Суду і Вищого антикорупційного суду, під час запуску IP-суду необхідно уникнути тих складнощів, які були на першому етапі, і, відповідно, до початку роботи має бути ухвалено відповідний закон про Вищий суд з питань інтелектуальної власності і внесено зміни до ГПК України, який визначає повноваження цього суду.

Крім того, Богдан Львов назвав умови, за яких IP-суд в Україні може стати «історією успіху» – зняття законодавчих обмежень і відновлення роботи ВККС, яка завершить конкурс до IP-суду, а також внесення відповідних змін до законодавчої бази. «На первинній стадії відносно невелика кількість справ буде сприяти тому, що судді будуть краще їх вивчати», – підкреслив Богдан Львов.   

У II сесії Форуму «IP-правосуддя» взяв участь суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС Ігор Бенедисюк. Доповідач зосередив увагу на процесуальних фільтрах касаційного оскарження судових рішень в ІP-спорах.

Зокрема, суддя КГС ВС навів статистичні дані, зазначивши, що за минулий рік надійшло 104 касаційні скарги в справах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, з яких не було прийнято всього 21 скаргу. Причиною цього Ігор Бенедисюк назвав те, що з лютого 2020 року було поглиблено процесуальні фільтри, які діяли у Верховному Суді, що спричинило повернення касаційних скарг. Воно переважно відбувалося на підставі п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. За 6 місяців 2021 року надійшло 84 касаційні скарги, у 16 випадках було відмовлено в прийнятті скарг: 7 скарг не було прийнято на підставі п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, 4 – на підставі п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України. Здебільшого поверталися справи, пов’язані з авторськими та суміжними правами, сума яких становить 200–300 тис. грн. У контексті усталеної судової практики доповідач звернув увагу на позицію ВС щодо строків позовної давності та дострокового припинення дії торговельних марок.

Верховний Суд