Лариса Швецова представила доповідь, у якій проаналізовані законодавчі ініціативи щодо створення Етичної ради для перевірки членів Вищої ради правосуддя.

Нагадаємо, відповідно до законопроєкту № 5068 «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» Етична рада (у складі трьох осіб із числа суддів або суддів у відставці, визначених Радою суддів України, та трьох осіб, визначених міжнародними організаціями) встановлюватиме відповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності; визначатиме конкурсні засади добору кандидатів для здійснення відповідним органом обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя; здійснить оцінювання діючих членів Ради (крім Голови Верховного Суду) на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

Законопроєктом передбачено, що саме Етична рада надаватиме суб’єктам призначення висновки щодо відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності, а також списки кандидатів, рекомендованих для обрання (призначення) на посаду члена Ради, за якими проводитиметься подальший відбір. Фактично, законопроєкт надає владні повноваження та функції контролю за суб’єктами формування ВРП організації, яка не наділена такими функціями і не має статусу органу державної влади. Ці пропозиції не відповідають Конституції України, висновкам Конституційного Суду України та міжнародним стандартам.

Лариса Швецова наголосила, що Консультативна рада європейських суддів вважає неприпустимим обмежувати судову раду в її автономії визначати власні процедури діяльності та питання, що виносяться на її розгляд іншими органами.

«Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) відповідно до статті 131 Конституції України за квотним принципом. Конституція України не містить застережень, що будь-який орган може обмежувати конституційно визначених суб’єктів формування конституційного органу, яким є Вища рада правосуддя. При цьому суб’єкти обрання (призначення) самостійно оцінили кандидатів на доброчесність та професійну етику при їх обранні (призначенні); такі кандидати пройшли спеціальну перевірку у порядку, передбаченому законом», – зауважила вона.

Законопроєкт не враховує Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, яким визнано неконституційною норму про утворення Комісії з питань доброчесності і етики, до повноважень якої була віднесена оцінка відповідності члена або кандидата до складу Вищої ради правосуддя принципам добросовісності та етичним нормам судді. Венеційська комісія наголошувала, що парламент і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного Суду України як «вартового Конституції». При прийнятті нових законів необхідно враховувати рішення КСУ щодо норм, які вже були предметом його розгляду та визнані неконституційними.

Лариса Швецова зазначила, що запропонована вимога щодо перевірки на доброчесність чинних членів Вищої ради правосуддя, які є суддями і вже пройшли вказану перевірку в порядку частини третьої статті 127 Конституції України, ставить під сумнів встановлені законом порядок і процедуру призначення судді на посаду, спростовує легітимність цієї процедури та є такою, що посягає на суддівську незалежність. Наявність такої вимоги щодо інших діючих членів Вищої ради правосуддя ставить під сумнів законність проведеного обрання (призначення) та підриває авторитет суб’єктів  обрання (призначення).

Окрім цього, положення законопроєкту щодо відсторонення члена Вищої ради правосуддя від посади та зупинення його повноважень до ухвалення рішення органом, що обрав (призначив) цього члена, може призвести до блокування діяльності Ради у зв’язку з відсутністю кворуму, що робить неможливим виконання владних повноважень колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування через рішення органу, який не має конституційної основи і наділений повноваженнями зупиняти роботу органів державної влади.  

«Наразі у ВРП працюють 17 членів із 21. У разі відсторонення будь-кого з них постане питання наявності кворуму, а отже, здійснення повноважень щодо вирішення питань суддівської кар’єри опиниться під загрозою. За відсутності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зупинення роботи ВРП може призвести до критичної ситуації – припинення кадрових процедур, катастрофічного браку суддів, збільшення навантаження діючих суддів. Венеційська комісія неодноразово вказувала, що зміни законодавства не слід використовувати як засіб для припинення строку повноважень осіб, обраних або призначених відповідно до Конституції», – сказала вона.

Лариса Швецова наголосила, що положення законопроєкту про участь осіб, визначених міжнародними організаціями, в обранні (призначенні) членів Вищої ради правосуддя порушують основоположні конституційні принципи державотворення, зокрема суверенітет, право народу України на його реалізацію, неподільність державної влади, оскільки міжнародні організації як суб’єкти делегування трьох представників не є представниками народу України, не належать до народу України, а тому не є носіями державної влади в Україні. Жодна міжнародна організація відповідно до свого статуту не має повноважень формувати органи, які наділені владними повноваженнями щодо держави Україна. 

Лариса Швецова акцентувала увагу, що ВРП сформована за новими принципами, які відповідають міжнародним стандартам, і розпочала свою діяльність у січні 2017 року. Діяльність Ради публічна та прозора, а рішення підлягають перегляду в судовому порядку.

На думку члена ВРП, зміни в законодавстві мають бути виваженими, спрямованими на розбудову судової системи, забезпечення безперебійної роботи органів суддівського врядування.

Міжнародна конференція «Актуальні проблеми судового права» об’єднала провідні правничі школи – Інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Національний університет «Одеська юридична академія», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Захід відбувся за участі Проєкту ЕС «Право-Justice» та Німецько-українського об’єднання юристів. 

Вища рада правосуддя