Історія Христинівського районного суду

ІСТОРИЧНА   ДОВІДКА

Христинівка – місто на Придніпровській височині, районний центр Христинівського району Черкаської області.

Територія сучасного міста, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з ІУ століття до нашої ери. Вперше в історичних джерелах згадується у 1574 р. як містечко Христигород. Між 1629 і 1643 р.р. кримські татари кілька разів руйнували його укріплення. Відрожене в середині ХУІІ століття поселення почало називатись Христинівкою. З 1667 р. за Андрусівським миром Христинівка у складі Польщі. З 1793 р. Христинівка, як і вся Правобережна Україна, у складі Російської імперії. З 1797 р. вона входить до Уманського повіту Київської губернії. В другій половині лютого 1918 р. в Христинівці встановлено радянську владу, а вже 5 березня Христинівку окупували кайзерівські війська, які пробули тут до грудня. Христинівка стала під владою Директорії. 13 березня 1919 р. Христинівку захопили війська Червоної армії. Тоді ж в Христинівці створено трудову комуну. З квітня 1923 р. повітове містечко Христинівка Уманської волості Київської губернії стало районним центром. У 1927 р. Христинівка стала селищем міського типу. А 7 квітня 1954 р. було утворено Черкаську область, до складу якої увійшов Христинівський район. З 1956 р. Христинівку віднесено до категорії районного значення.

Народний суд Христинівського району організований на відновленні Радянської влади на території України та території Христинівського району.

Народний суд Христинівського району свою діяльність припиняв з липня 1941 р. у зв»язку з тимчасовою німецько – фашиською окупацією і відновив свою діяльність з березня 1944 року.

Протягом 1944 – 1953 р.р. називався Народним судом Христинівського району головного управління Міністерства юстиції виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих та підпорядковувався Міністерству юстиції УРСР.

Протягом 1947-1948 pp. сесіями обласних Рад депутатів трудящих терміном на 5 років було обрано нові склади обласних судів. 30 січня 1949 р. уперше відповідно до Конституції УРСР (ст. 108) і Закону СРСР про судоустрій 1938 р. відбувалися вибори народних судів громадянами району на основі загального, прямого та рівного права при таємному голосуванні. Порядок виборів детально визначався у Положенні про вибори народних судів від 10 жовтня 1948 р. Народні судді та народні засідателі обиралися на три роки. Для кандидатів установлювався віковий ценз – 23 роки.

Відповідно до Указу Президії Верховної ради СРСР від 7 січня 1954 р. «Про утворення у складі Української РСР Черкаської області» Христинівський район Київської області увійшов до складу Черкаської області.

Протягом 1954 – 1970 р.р. мав назву Народний суд Христинівського району Черкаського обласного суду та був підпорядкований Верховному Суду УРСР.

На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1956 року обласне управління Міністерства юстиції було ліквідовано і функції судового управління народними судами були передані обласному суду. Мін'юст УРСР, а також інших еспублік отримав статус союзно-республіканського міністерства. На обласні суди покладалися не властиві для судових органів функції керівництва нотаріальними конторами, виконанням судових рішень і вироків у частині майнових стягнень, контролю за усією діяльністю народних судів, проведення в них ревізій. Народні суди отримали право призначати судових виконавців.

Завдання правосуддя та нові засади реформування судової системи визначили прийняті наприкінці 1958р. Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік, а також Закон про судоустрій УРСР від 30 червня 1960 р. Зміни торкалися передусім організації та діяльності низової ланки судової системи. Замість дільничної системи народних судів встановлювалися єдині народні суди району чи міста, які тепер обиралися не на три, а на п'ять років. Народні засідателі обиралися на два роки зборами трудових колективів. Судові справи між суддями розподілялися за територіальним принципом, тобто за кожним суддею закріплювалася певна територія району (міста). Народні суди мали звітувати про свою діяльність перед відповідними Радами, а народні судді – перед виборцями.

Підвищити роль громадськості у здійсненні правосуддя давали змогу керовані судами самодіяльні органи — Ради народних засідателів. Відновили діяльність товариські суди, що виникли в 20-х роках для боротьби з порушниками дисципліни праці. Згідно з Положенням про товариські суди Української РСР від 15 серпня 1961 р. їх підсудності підлягали справи про антигромадські вчинки й злочини, за скоєння яких не передбачалося кримінальне покарання. Товариські суди застосовували переважно заходи громадського впливу, а в разі необхідності могли порушувати клопотання перед народними судами про застосування кримінального покарання. Справи розглядалися колегіально – трьома членами товариського суду.

Проте, спроба децентралізувати управління судовою системою виявилася невдалою, і в 1962 р. поновився попередній порядок загального керівництва судами з боку Мін'юсту та його органів.

Указом Президії Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому. В зв’язку з створенням відділів юстиції структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року обласним судом були передані відділу юстиції функції управління і організації народними судами.

Протягом 1971 р. до 6 жовтня 1977 р. називався Народним судом Христинівського району відділу юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих та підпорядковувався Міністерству юстиції.

З 7 жовтня 1977 р. по 23 лютого 1994 р. мав назву Народний суд Христинівського району відділу юстиції виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів.

З 24 лютого 1994 р. по 19 серпня 2001 р. мав назву Христинівський районний народний суд.

З 20 серпня 2001 р. і до теперішнього часу має назву Христинівський районний суд Черкаської області.

     З початку 2003 р. суди стали підвідомчі Державній судовій адміністрації України.

     1. Перелік голів суду з зазначенням дат обіймання посади:

-     Цимбаленко (ініціали не відомі) (1944 р.)

-     Мазур (ініціали не відомі) (1945 – 1947рр.)

-    Кальніцький Василь Авксентійович (1948 – 1954рр.)

-     Дейнека Л.А. (1955 – 1965рр.)

-     Манзелевська Наталія Іванівна (1966 – 1979рр.)

-     Прітченко Сергій Іванович (вересень 1979 - 2008рр.)

-     Вітер Леся Анатоліївна (травень 2008 – 2014 рр.)

-     Оредарчук Михайло Петрович (травень 2014 – травень 2017 рр.)

-     Олійник Микола Федорович в.о. голови суду (травень 2017 - по теперішній час)

     2. Довідка про теперішній склад суду:

В.о. голови суду – Олійник Микола Федорович

Суддя – Орендарчук Михайло Петрович

Керівник апарату суду – Кременюк Ольга Олександрівна

Заступник керівника апарату – Плюта Андрій Миколайович

Помічник судді – Таньков Віктор Ігорович 

Помічник судді – Зелинський Сергій Сергійович 

Головний спеціаліст – Рура Оксана Олексіївна

Старший секретар суду – Попик Зоя Іванівна

Консультант суду (по роботі з персоналом) – Дехканбаєва Ольга Олексіївна

Секретар судового засідання – Карбівська Яна Євгеніївна  

Секретар суду – Вітер Тетяна Іванівна

Судовий розпорядник – Старенко Юлія Олегівна

Оператор комп'ютерного набору 1 категорії – Кордон Галина Василівна

Прибиральниця службових приміщень – Кликовська Марія Іванівна

     3. Відзнаки, звання та нагороди суддів та працівників апарату.

1) Попик Зоя Іванівна:

- у 1987 році з нагоди 70-ої річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції за добросовісне відношення до своїх службових обов»язків висловлена Подяка;

- у 1988 році з нагоди 71-ої річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції за добросовісне відношення до своїх службових обов»язків нагороджена Почесною грамотою;

- у 2008 році за сумлінне виконання службових обов»язків, високий професіоналізм та з нагоди святкування Дня працівника суду нагороджена Почесною грамотою Державної судової адміністрації України.

2) Вітер Леся Анатоліївна:

- у 2007 році за сумлінне виконання службових обов»язків, високий професіоналізм та з нагоди святкування Дня працівника суду нагороджена Почесною грамотою Державної судової адміністрації України.

3) Орендарчук Михайло Петрович:

- у 2009 році за значний особистий внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян, сумлінну працю в судовій системі держави, високий професіоналізм та з нагоди святкування Дня працівника суду нагороджений Почесною грамотою Державної судової адміністрації України.

4) Вітер Тетяна Іванівна:

- у 2007 році за сумлінне виконання службових обов»язків, високий професіоналізм та з нагоди святкування Дня працівника суду нагороджена Почесною грамотою Державної судової адміністрації України.

5) Школенко Володимир Борисович:

Медалі: «Захистнику Вітчизни», «Ветеран військової служби», «10 років МВС України», «За бездоганну службу» III, II, та I ступенів.

     4. Сьогодення суду:

Нинішній авторитетний і високопрофесійний суддівський склад Христинівського районного суду докладає чимало зусиль задля зміцнення демократичних засад судочинства, забезпечення неупереджених, справедливих рішень, які виносяться іменем держави.

Величезний обсяг роботи виконує  Христинівський  районний суд, який  щоденно розглядає чималу кількість справ, судді та працівники апарату суду працюють з громадянами по роз’ясненню законодавства.

Незважаючи на  труднощі, колектив суду з оптимізмом дивиться в майбутнє, працює упевнено і злагоджено, завжди стоячи на захисті справедливості, слугуючи високій меті перетворення України в сучасну правову державу, підвищення авторитету судової влади, забезпечення верховенства права, належного захисту прав і свобод людини та інтересів держави.