flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз застосування Братським районним судом практики Європейського суду з прав людини та дотримання судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді цивільних та кримінальних справ у 2013 році

Аналіз

застосування Братським районним судом практики Європейського суду з прав людини та дотримання судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді цивільних та кримінальних справ у 2013 році.

Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) регулює відносини, що виникають у зв"язку з обов"язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Принципове значення має й те, що відповідно до ст.17 цього Закону суди України застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

 Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р., ратифікована  Законом України від 17 липня 1997 року №475,97-ВР (далі – Конвенція), займає особливо місце серед міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Саме цей міжнародний договір зумовив необхідність реформування національного законодавства з метою приведення останнього у відповідність із міжнародними стандартами в галузі прав людини.

Відтак, Конвенція є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України. При цьому, на законодавчому рівні діє принцип примату норм міжнародного права у випадку, якщо вони суперечать нормам національного законодавства України. Таким чином, норми Конвенції повинні застосовуватися національними судами, так само, як внутрішнє законодавство, і як норми прямої дії. Зміст Конвенції відображає два основних аспекти її дії – матеріально правовий та процесуальний. У частині її норм містяться ті положення про право та основні свободи, здійснення яких гарантується  Високими Договірними Сторонами за цим міжнародним договором. Такими, зокрема, є норми статей 2-15. Закріплені в них права є тими стандартами, які мають дотримувати держави, що взяли на себе зобов’зання за Конвенцією. Особливістю Конвенції є те, що вона забезпечує права і основоположні свободи на національному рівні та гарантує дієву та ефективну систему їх захисту на наднаціональному (міжнародному) рівні.

 Зважаючи на це, в 2013 році Братським районним судом при розгляду цивільних справ та кримінальних справ та проваджень враховувалася практика Європейського суду з прав людини, однак прямого посилання на його рішення в судових рішеннях Братського районного суду не робилось. Також судом при розгляді цивільних та кримінальних справ у 2013 році в повній мірі дотримувалися вимоги Конвенції про захист прав людини  і основоположних свобод.