узагальнення щодо здійснення практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування ст.ст. 303, 304 КПК України

Узагальнення

щодо здійснення практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (ст.ст. 303, 304 КПК України).

Протягом 2015 року Братським районним судом Миколаївської області було розглянуто дві справи за скаргами на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Так, у справі № 1кс/471/40/15 за скаргою потерпілих Форостенко О.Л. та Александрової Н.Л. на постанову слідчого від 08.01.2015 року про закриття кримінального провадження № 12013160170000607, ухвалою слідчого судді поновлено строк на оскарження постанови, скаргу задоволено, постанову слідчого скасовано. Підставою скасування постанови слідчого стало те, що слідчим не в повному об’ємі виконані вказівки прокурора, слідчого управління УМВС України в Миколаївській області, начальника СВ Братського РВ УМВС України в Миколаївській області, та лише частково були задоволенні клопотання Форостенко О.Л. та Александрової Н.Л. без винесення необхідних постанов, тобто не були виконанні деякі необхідні слідчі дії.

У справі № 1кс/471/71/15 за скаргою Андрющенка Володимира Леонідовича на постанову слідчого від 30.06.2015 року про закриття кримінального провадження № 12015150170000033, ухвалою слідчого судді поновлено строк на оскарження постанови, скаргу задоволено, постанову скасовано, матеріали кримінального провадження направлені для проведення досудового розслідування. Підставою скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження стало те, що під час досудового розслідування слідчим не було надано належну оцінку записці, яку передав потерпілий та яку, на його думку, залишили особи, що вчинили злочин; не було проведено обшуку у осіб, на яких він вказував як на осіб, що вчинили відносно нього кримінальне правопорушення; не було проведено експертизу гільзи та мотузки, яку видав потерпілий як знаряддя злочину; не усунуто розбіжність між судово-медичними експертизами щодо характеру та механізму отримання у потерпілого тілесних ушкоджень. Сідчим не прийняті усі передбачені законом заходи для проведення всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.