Узагальнення “Про судову практику звільнення від кримінальної відповідальності або від кримінального покарання” в 2011-2012р.р.

Узагальнення “Про судову практику звільнення від кримінальної відповідальності або від кримінального покарання” в 2011-2012 роках.

Найсуворішими засобами боротьби зі злочинністю є встановлення законодавцем і реалізація правозастосовними органами держави кримінально-правових заборон за вчинення суспільно небезпечних діянь. Однак, чинний Кримінальний кодекс України (далі – КК) закріпив значне різноманіття кримінально-правових наслідків вчинення злочинних діянь. Одні з них передбачають реалізацію кримінальної відповідальності за вчинений особою злочин (покарання, звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання), сутністю інших є лише загроза кримінальної відповідальності без її реального настання (звільнення від кримінальної відповідальності). Отже, покарання за злочин не розглядається як єдина, абсолютна мета при здійсненні правосуддя. Якщо цілі кримінальної відповідальності можуть досягатися поза застосуванням покарання, держава в багатьох випадках погоджується з можливістю повністю або частково відмовитися від нього. Це положення стосується всіх без винятку видів злочинів.

Обов'язок особи, яка вчинила злочин, зазнати кримінальної відповідальності реалізується в рамках кримінально-правових відносин. Держава як один із суб'єктів цих відносин має право не тільки піддати цю особу заходам кримінальної відповідальності, а й відмовитися від цього за наявності підстав, передбачених КК України. Відповідно до частини 2 статті 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, а також на підставі Закону України "Про амністію" чи акта помилування.

Згідно з частиною 2 статті 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється Законом.

В листі Верховного Суду України від 01 лютого 2004 року “Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ” роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави (її компетентних органів) від засудження особи, яка вчинила злочин, та застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Закриття справ щодо таких осіб є проявом загальної тенденції розвитку кримінального законодавства у напрямі пом'якшення відповідальності за злочини невеликої та середньої тяжкості, вчинені вперше, законодавчим втіленням державного гуманізму, наданням державою людині, яка оступилася, можливості виправитися. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи.

Таким чином, повноваження держави обмежені КК України, який містить вичерпний перелік підстав звільнення від кримінальної відповідальності. Такими підставами є:

1. у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 Кримінального кодексу України; далі - КК);

2. примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК);

3. передачею особи на поруки (ст. 47 КК);

4. зміною обстановки (ст. 48 КК);

5. закінченням строків давності (ст. 49 КК);

6. внаслідок акту амністії, а також у зв'язку з помилуванням;

7. у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК);

8. за наявності спеціальних підстав, зазначених у ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 401 КК.

Так, провівши аналіз здійснення Братським районним судом судочинства в кримінальному провадженні в 2011-2012 роках, приходжу до висновку, що в практиці суду мали місце випадки, коли суд вважав можливим виправлення засудженого без суворого покарання.

В 2011 році зі 124 розглянутих справ провадження в 11-ти справах було закрите зі звільненням 11 осіб від кримінальної відповідальності, що становить 8,87% від загальної кількості розглянутих справ. Підставами для звільнення 4 осіб в 4-ох кримінальних справах була зміна обстановки, в результаті чого діяння втратило суспільну небезпеку та особа перестала бути суспільно небезпечною. 5 осіб в чотирьох кримінальних справах були звільнені від кримінальної відповідальності в зв'язку з амністією та провадження в 2-ох кримінальних справ відносно 2-ох осіб закрито через примирення винного з потерпілим.

В 2012 році судом було звільнено від кримінальної відповідальності 1-ну особу (0,64% від загальної кількості розглянутих в 2012 році справ) в зв'язку з дійовим каяттям, оскільки гр-н Х. вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий.

Звільнення від відбування покарання являє собою специфічну кримінально-правову інституцію, що містить норми, відповідно до яких особа, яка визнана судом винною у вчиненні злочину і їй було призначено покарання, звільняється від реального відбування покарання або від подальшого відбування тієї частини покарання, що залишилася, або їй замінюється покарання більш м'яким чи пом'якшується призначене покарання. Підставою для звільнення від відбування покарання є неможливість або недоцільність його застосування переважно внаслідок того, що під впливом певних об'єктивних і суб'єктивних факторів була втрачена або значно знижена суспільна небезпечність засудженого. Це може бути і захворювання особи на хронічну психічну (душевну) або іншу тяжку хворобу під час відбування покарання. Неможливість відбування призначеного покарання може бути зумовлена і станом вагітності підсудної або засудженої тощо.

Положення щодо звільнення від покарання та його відбування викладені у розділі XII КК (ст. 74-84) і у ст. 85-87 щодо звільнення від покарання на підставі Закону України про амністію або акта про помилування. Інакше кажучи, законом передбачено одинадцять видів звільнення особи від реально призначеного судом покарання або від подальшого відбування покарання за вчинений нею злочин, а саме: 1) у зв'язку з часовою юрисдикцією кримінального закону: а) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання; б) призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону.

У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК; 2) особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною; 3) звільнення від відбування покарання з випробуванням; 4) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років; 5) звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку; 6) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 7) заміна невідбутої частини покарання більш м'яким; 8) звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 9) звільнення від покарання за хворобою; 10) звільнення від покарання на підставі закону України про амністію; 11) звільнення від покарання на підставі акта про помилування.

Окремі види звільнення від покарання та його відбування є обов'язковими, тобто суд зобов'язаний їх застосовувати, це - звільнення від покарання та його відбування у зв'язку з часовою юрисдикцією кримінального закону (зворотна сила закону); звільнення від покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку; звільнення від покарання за хворобою; до обов'язкових належать також звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.

Так, в практиці Братського районного суду в переважній більшості засуджених осіб, яким вироком суду призначено покарання, звільнено від відбування останнього.

Так, в 2011 році зі 128 засуджених, щодо яких в суді перебували кримінальні справи з обвинувальними актами, 81 особа була звільнена від відбування покарання, що становить 63,28%, з них: 79 осіб були звільнені від відбування покарання з випробуванням (ст.ст. 75, 104 КК); 1 — внаслідок амністії; 1- звільнена від покарання та згідно ст. 105 КК застосовано примусові заходи виховного характеру.

Також, в 2011 році до суду надійшло 3 кримінальних справ з поданнями про звільнення осіб від кримінальної відповідальності, з них: 1 постанова - з підстав зміни обстановки (постанова розглянута, задоволена та 2 особи звільнені від кримінальної відповідальності); 2 постанови — внаслідок амністії, постанови були задоволені та 2 особи були звільнені від кримінальної відповідальності.

Крім того, за 2011 рік Братським районним судом було розглянуто 89 подань в порядку виконання судових рішень про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, з яких 2 подання стосувалися 2-ох неповнолітніх осіб. 18 подань — про застосування до засуджених амністії та звільнення їх від покарання. Всі подання були задоволені та 107 засуджених були звільнені від призначеного їм покарання.

В 2012 році зі 136 засуджених, щодо яких в суді перебували кримінальні справи з обвинувальними актами, 74 особи були звільнені від відбування покарання з випробуванням (ст.ст. 75, 104 КК), що становить 54,41%.

Крім того, за 2012 рік Братським районним судом було розглянуто 59 подань в порядку виконання судових рішень про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку — всі подання були задоволені та 59 засуджених були звільнені від призначеного їм покарання.