flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

узагальнення практики застосування Братським районним судом вимог ч.3 ст. 299 КПК України при розгляді кримінальних справ в 2006-2007 роках

Узагальнення

практики застосування Братським районним судом

вимог ч.3 ст. 299 КПК України при розгляді кримінальних справ

в 2006-2007 роках.

 

Вивчивши практику розгляду Братським районним судом кримінальних справ з застосуванням вимог ст. 299 ч.3 КПК України, було встановлено, що судом розглянуто:

З протоколів судових засідань просліджується, що в 2006р. В 118 кримінальних справах та в 2007р. в 136 кримінальних справах при проведенні попереднього розгляду справ підсудні зверталися до суду з заявами, в яких просили суд не досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються та розглядати справи по “скороченому варіанту”. При проведенні судового розгляду, в судовому засіданні підсудні визнавали свою вину у вчинених злочинах, розуміли в чому їх обвинувачують та бажали давати суду пояснення. Головуючий ставив на розгляд питання про порядок проведення судового слідства та про послідовність виконання всіх судово-слідчих дій, пов'язаних з дослідженням зібраних у справі доказів, прокурор висловлював думку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову, які визнавали підсудні, не заперечуючи своєї провини. Запитавши з цього приводу підсудних, судом встановлювалося, що підсудні підтримували свої заяви, подані при попередньому розгляді справи, та просили не досліджувати докази стосовно тих обставин, які ними не заперечувалися. Потерпілі не оспорювали даних обставин справи, і тому суд вважав можливим не досліджувати докази стовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом визначався порядок проведення судового слідства, згідно якого було ухвалено почати з допиту підсудних, потерпілих, вивчення матеріалів, які прямо підтверджують вину підсудних у вчиненні злочинів, та закінчити вивченням особи підсудних. Цей порядок, на думку суддів Братського районного суду. забезпечує всебічність, повноту і об'єктивність дослідження обставин справи з забезпеченням рівноправності учасників судового розгляду.

В кожній кримінальній справі судове слідство будується суддями Братського районного суду так, щоб у логічній послідовності з'ясовувалися обставини справи і досліджувались усі докази, які подані органами досудового розслідування, так і одержані безпосередньо в ході судового розгляду. Оскільки, визнання підсудним своєї провини у пред'явленому обвинуваченні не є підставою для спрощеного порядку дослідження доказів, а тому не є вирішальним доказом у кримінальній справі і може бути покладене в основу обвинувального вироку лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, досліджених в даній справі, саме тому судом в обов'язковому порядку досліджувалися протоколи огляду місця події, протоколи відтворення обставин і подій злочину, речові докази та висновки експертів та т.і.

В практиці Братського районного суду не допускалися випадки часткового розгляду в порядку ч.3 ст. 299 КПК України багатоепізодних справ. Були випадки, коли у багатоепізодних справах порядок дослідження доказів встановлювалася за кожним епізодом злочинної діяльності.

Випадків, коли б в одній справі було декілька підсудних, частина з яких визнала свою провину, а інша частина – заперечувала, в практиці Братського районного суду не було.

Під час використання ст. 299 ч.3 КПК України, суддями Братського районного суду під поняттям “тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються” розуміється: юридична кваліфікація злочину; обставини злочину; сума моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином; розмір цивільного позову, які визнавав та не заперечував підсудний, які не заперечував та у відношенні яких погоджувався з обвинуваченням потерпілий. Випадків перекваліфікації дій підсудного під час розгляду справи в порядку ч.3 ст. 299 КПК України в практиці Братського райсуду не виявлено. Однак в 2007р. при розгляді кримінальної справи відносно гр-на Бондаренка (який мав вади фізичного характеру – був глухонімим), якого обвинувачували у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307, 309, 310 КК України, суддею Кірімовою О.М. справа розглядалася з дослідженням всіх доказів в справі з допитами свідків та потерпілих, оскільки підсудний не визнавав своєї вини в зазначених злочинах. Однак в ході розгляду справи, прокурором було змінено обвинувачення, згідно якого з обвинувачення виключено ст.ст. 307, 310 КК України, та Бондаренка обвинувачено у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 КК України. Свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 КК України підсудний Бондаренко визнав в повному обсязі, тому справа в подальшому розглядалася в порядку ч.3 ст. 299 КПК України.

З практики Братського районного суду вбачається, що суддями допускається розгляд справ в порядку ч.3 ст. 299 КПК України у відсутності потерпілого, при цьому його виклик до суду є обов'язковим. Однак, якщо потерпілий, який був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, не з'являється до судового засідання, а підсудний в повному обсязі визнає свою вину у вчиненому та не заперечує розміру цивільного позову, то суд допускає розгляд справи без потерпілого, під час якого досліджують докази того, чи відшкодовано шкоду, заподіяну злочином.

При вивченні практики Братського райсуду у розгляді кримінальних справ, було з'ясовано, що при розгляді кримінальної справи про вчинення злочину неповнолітньою особою, суддями допускався розгляд справ по “скороченому варіанту”, при цьому з'ясовувалося, чи розуміє неповноллітній підсудний, в чому його обвинувачують, чи погоджується з обвинуваченням, чи визнає свою вину та чи бажає давати суду пояснення. Про це з'ясовувалася думка законного представника неповнолітнього підсудного. В разі визнання вини у вчинених злочинах, справи розглядалися в порядку ч.3 ст. 299 КПК України. Так у відношенні неповнолітніх розглядалися в Братському районному суді в 2006р. - 5 кримінальних справ відносно 5 неповнолітніх осіб, всі вони були засуджені; в 2007 році було розглянуто 6 кримінальних справ відносно 6 неповнолітніх осіб, всі 6 осіб були засуджені. Вказані справи розглядалися в порядку ч.3 ст. 299 КПК України.

Братським районним судом не розглядалися кримінальні справи за злочини, за які передбачено прокарання у виді довічного позбавлення волі.

Під час розгляду справи в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, не існує жодних обмежень у виступі сторін у судових дебатах.

У вироках суддями Братського районного суду не робляться жодні посилання на те, що справа розглядалася в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки КПК України не передбачає такої вимоги до вироків. В разі, якщо відповідні зміни будуть внесені до КПК України, то такі посилання будуть здійснюватися.

Що ж стосується такого питання, як вплив розгляду справи в особливому порядку дослідження доказів на призначення засудженим покарання, а саме з застосуванням ст. 69 КК України. То можна говорити про те, що певним чином той факт, що підсудний визнає свою провину, щиро розкаюється у вчиненому, чим полегшував розкриття злочину, міг позитивним чином вплинути на застосування ст. 69 КК України. Оскільки саме такі пояснення підсудного дозволяють проводити розгляд справи в порядку ст. 299 ч.3 КПК України.