Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди на користь працівника, котрий був звільнений у зв’язку з відсутністю на роботі без поважних причин.

Суди встановили, що з 28 лютого до 23 квітня 2022 року позивач перебував у складі добровольчого формування територіальної громади, а тому на нього поширювалися гарантії щодо збереження місця роботи і середнього заробітку. Втім, 8 квітня 2022 року його звільнили, не взявши письмових пояснень про відсутність на роботі.

КЦС ВС зауважив, що правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться після з’ясування всіх обставин, у тому числі враховуючи письмові пояснення працівника. Основним критерієм, щоб назвати причину відсутності працівника на роботі поважною, є об’єктивні, незалежні від волі самого працівника обставини, які повністю виключають вину працівника.

Крім того, КЦС ВС відхилив доводи роботодавця, що розмір середнього заробітку позивача має обраховуватися за період із 9 квітня до 18 липня 2022 року (дати, коли втратила чинність норма, що за працівниками, призваними на військову службу, зберігається середній заробіток).

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України під час ухвалення рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше від одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, ухвалює рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

КЦС ВС також зауважив, що вимушений прогул відбувається виключно з вини роботодавця, який незаконно звільнив працівника. Тому за цей час працівник має безумовне право отримати заробітну плату, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Постанова КЦС ВС від 3 серпня 2023 року у справі № 683/1256/22 (провадження № 61-4759св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112750077.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

Верховний Суд