Верховний Суд зацікавлений у єдності судової практики, у тому числі в питаннях завершення кримінального провадження ухваленням судових рішень, які б допомогли обвинуваченій особі відновитися в суспільстві, у якому вона надалі житиме та працюватиме. Буває, що кримінальне правопорушення вчинено з підстав, які не свідчать про схильність обвинуваченого до скоєння злочинів чи про їх системність. Тож саме застосування відновного правосуддя допоможе людині оцінити свій вчинок і розкаятися в ньому. На цьому акцентувала суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів під час робочої зустрічі, присвяченої обговоренню реалізації проєкту «Впровадження моделі відновного правосуддя у формі медіації між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення».

Спікерка зауважила, що для ефективної реалізації вказаного проєкту необхідно визначити суди, на базі яких можна було б упровадити модель відновного правосуддя, оскільки охопити проєктом усю Україну нині неможливо. Реалізація проєкту в певних судах дасть змогу побачити й об’єднати проблеми, які виникають, коли, наприклад, сторони хочуть помиритися, але до кінця не розуміють усіх переваг процедури медіації. Згодом це допоможе визначити пріоритетні напрями роботи щодо впровадження відновного правосуддя у сфері кримінального судочинства загалом. На переконання судді, почати треба із судів, на розгляді яких перебуває значна кількість справ. Механізми відновного правосуддя, як-от укладення угод про примирення, могли б зменшити навантаження на суди.

Окрім цього, суддя нагадала про успішний досвід, набутий під час реалізації проєкту щодо впровадження відновного правосуддя у партнерстві з ГО ʺІнститут миру та порозумінняʺ.

Вона зазначила, що в межах цього проєкту було створено шість пілотних майданчиків для впровадження механізмів медіації на базі місцевих судів у різних областях України, які впроваджували проєкти щодо медіації. Завдяки співпраці суддів ВС, апеляційних і місцевих судів, які брали участь у реалізації пілотного проєкту, із громадськістю було розроблено покроковий механізм впровадження системи відновного правосуддя на етапі досудового розслідування. Такий механізм, за словами Надії Стефанів, заплановано розробити і для застосування відновного правосуддя на етапі судового розгляду. Цьому сприятиме тристороння співпраця громадського сектору, системи надання безоплатної правничої допомоги та судів.

На переконання судді, впровадження моделі відновного правосуддя дозволить вийти за межі встановленої законом та закріпленої в КК  України системи покарання, метою якого є не тільки кара, а й  виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень у майбутньому. Тож такий підхід  посилить відчуття справедливості в учасників судових процесів та підвищить довіру до системи правосуддя.

Щодо умов реалізації моделі відновного правосуддя Надія Стефанів акцентувала на доцільності розроблення практичного посібника для суддів із цього питання. «Такий посібник мав би ґрунтуватися і на чинних положеннях КПК України, і на міжнародних нормах, які стосуються відновного правосуддя, і на досвіді впровадження відповідних пілотних проєктів у певних судах», ­– підсумувала суддя.

Захід організувала Громадська організація «Фокус права».

Верховний Суд