24 квітня 2023 року відбулася презентація Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023-2026) та перше засідання Керівного комітету.

Запропоновані у Плані дій заходи спрямовані на підтримку відбудови та економічного відновлення в Україні з метою посилення стійкості українських державних установ, верховенства права та захисту основоположних прав громадян.

Як поінформував директор Директорату з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх, План дій Ради Європи для України затверджено Комітетом міністрів Ради Європи 14 грудня 2022 року. Документ підготовлений у тісній співпраці з українською владою у відповідь на прагнення і рішучість влади й народу України брати участь у відновленні країни. Запропоновані дії також були розроблені для реалізації кроків, викладених у висновку Європейської Комісії щодо статусу України як кандидата на членство в ЄС.

План дій передбачає чотирирічну програму за такими пріоритетними напрямками, як права людини, верховенство права і демократія. План дій – це динамічний документ, який оновлюватиметься відповідно до ситуації в країні, щоб адаптувати пріоритети до нових потреб, пояснив пан Нойкірх.

Виконання завдань цього документа оцінюватиметься спільно Радою Європи та органами державної влади України. З цією метою створено Керівний комітет, до складу якого увійшли представників Міністерства закордонних справ та інших національних заінтересованих сторін, які беруть участь у реалізації Плану дій, а також представники Ради Європи.

Долучившись до обговорення засадничих напрямків Плану дій, Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик зазначив, що прийняття цього документу є підтвердженням, що Україна довела свою відданість європейським принципам та стандартам не на словах, а щоденною працею кожного українця, який відчуває себе частиною великої європейської спільноти.

Зазначив, що в процесі реформування судової влади Україна вже зробила суттєвий крок для закладення фундаменту системи правосуддя на засадах верховенства права для зміцнення судової незалежності та підзвітності.

Україна імплементує стандарти Ради Європи в національне законодавство, що сприяє підвищенню рівня суспільної довіри до органів суддівського врядування. Прикладом таких змін є запровадження нових стандартів, зокрема перевірки на відповідність критеріям доброчесності і професійної етики для членів вищих органів суддівського врядування. Йдеться про залучення Етичної ради до формування нового складу ВРП, роботу Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Григорій Усик поінформував про пріоритети у роботі ВРП. Зокрема вказав, що нині на завершальному етапі знаходиться процес формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. З 2 по 12 травня проходитимуть співбесіди з кандидатами на посаду членів ВККСУ. Відновлення роботи цього органу у новому складі дозволить подолати кадрову кризу. Після заповнення третини вакантних посад суддів відкриється можливість для оновлення судової системи – як на рівні першої інстанції, так і на рівні апеляції, які працюють з надзвичайно великим навантаженням через неукомплектованість суддівських посад. Не менш нагальним завданням є відновлення дисциплінарної функції, без якої робота ВРП не є цілісною і повноцінною. ВРП співпрацює з профільним парламентським комітетом для вирішення цього питання.

Голова ВРП звернув увагу на ключові питання щодо яких ВРП відкрита для співробітництва з Радою Європи: розробка та втілення заходів забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів; удосконалення процедур щодо дисциплінарної відповідальності суддів, включаючи формування інституту дисциплінарних інспекторів; цифровізація правосуддя; інституційна підтримка ВРП (навчання працівників на базі кращих європейських практик).

Під час заходу експерти Ради Європи коротко поінформували про заходи, заплановані для реалізації Плану дій. В обговореннях взяли участь українські представники установ-бенефіціарів, зокрема, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Верховної Ради України, представники виконавчої гілки влади, правоохоронних органів, медіа, організацій громадянського суспільства.

Вища рада правосуддя