Протягом 2022 року місцеві господарські суди України відкрили 9 725 проваджень у справах про банкрутство, що на 42 % менше, ніж у 2021 році. Зокрема, на розгляд надійшло 583 заяви про банкрутство юридичної особи (це на 28  % менше, ніж упродовж 2021 року); 419 заяв про неплатоспроможність фізичної особи (на 18,5 % менше, ніж у 2021 році); 2 367 заяв про грошові вимоги кредитора до боржника (на 50 % менше, ніж у 2021 році). Також надійшло 6 356 заяв щодо інших питань (затвердження планів санації, різноманітних майнових спорів за участю боржника), які становлять приблизно 65 % від загальної кількості проваджень, відритих у 2022 році.

Такі статистичні дані навів секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі ВС Олег Васьковський під час виступу на VІІІ Форумі із реструктуризації та банкрутства.

Говорячи про виклики воєнного часу для інституту банкрутства в Україні, спікер наголосив на тому, що попри складні умови процес банкрутства відбувається, і до того ж динамічно – про це свідчать цифри. Він додав, що справи про банкрутство розглядають 9 суддів КГС ВС, 65 судів апеляційних господарських судів та 142 судді місцевих господарських судів.

Спікер зазначив, що з метою забезпечення гарантій доступу до правосуддя у справах про банкрутство в умовах воєнного стану в Україні на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт № 7442 від 7 червня 2022 року, який прийнято за основу. За словами судді, норми цього проєкту зумовлені тенденціями щодо цифровізації та мораторизації. Останнє, зокрема, – з огляду на вимоги воєнного часу. Серед іншого, цією ініціативою пропонується передбачити можливість проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно в режимі відеоконференції; не застосувати відповідальність, передбачену ч. 6 ст. 34 КУзПБ, за несвоєчасне звернення органів управління до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Окреслюючи коло найпроблемніших питань, пов’язаних із початком воєнних дій на території України, Олег Васьковський зосередився на таких питаннях, як усунення недоліків та дотримання строків в умовах військової агресії російської федерації проти України; продовження строку досудової санації у зв’язку з наявністю бойових дій та введенням воєнного стану; оплата послуг ліквідатора за наявності майна та перебування боржника на окупованій території; включення до ліквідаційної маси окремих видів майна; інвентаризація майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції; примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів; відповідальність окремих юридичних осіб (АТ «Укрзалізниця», підприємств «Укроборонпрому» тощо).

Окрім того, Олег Васьковський навів практику Верховного Суду стосовно того, як потрібно реагувати на заяви, клопотання щодо поновлення процесуальних строків крізь призму воєнного стану. Ця практика свідчить про те, що самого посилання на воєнний стан недостатньо для того, щоб вважати пропуск процесуальних строків на оскарження до суду поважною причиною. У кожному випадку потрібно наводити конкретні фактичні обставини, які перешкоджали зверненню до суду. Також спікер розповів про судову практику щодо зміни строків виконання плану досудової санації у зв’язку з військовою агресією, щодо поновлення строку на розгляд грошових вимог до боржника та ін.

Насамкінець Олег Васьковський зупинився на питанні мораторію в межах справи про банкрутство. Він акцентував на важливості виконання та застосування механізму, який передбачений постановою КМУ від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації». Цією постановою установлений мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або, зокрема, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації. Спікер додав, що суди України у своїй практиці вже застосовують цей механізм, розглядаючи заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржників.

Детальніше із презентацією Олега Васьковського можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/H4miH60.

Попри пандемію і повномасштабну агресію росії кількість справ стосовно відновлення платоспроможності фізичних осіб зростає. На цьому наголосив суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олександр Банасько. Запроваджуючи інститут банкрутства фізичних осіб у 2019 році, як зазначив спікер, законодавець керувався метою відновлення платоспроможності фізичної особи, основою для прийняття такого законодавства був соціальний ефект.

«Практично у всіх постановах Верховного Суду з цього питання простежується підхід, відповідно до якого право на процедуру реструктуризації або погашення боргів має лише сумлінний, добросовісний, чесний боржник. Якщо є зловживання в тій чи іншій формі зі сторони боржника, звільнення від боргів чи реструктуризація – не допускається», – констатував суддя ВС.

Олександр Банасько зауважив, що судова практика засвідчила недостатню якість нормативного регулювання процедур відновлення платоспроможності фізичної особи, зокрема переходу від однієї процедури до іншої. Наприклад, перш ніж перейти до процедури погашення боргів, упродовж трьох місяців боржнику потрібно розробити та подати на затвердження план реструктуризації. Цей етап є обов’язковим. Під час розгляду справ із подібною проблематикою правозастосування Верховний Суд застосовував телеологічне тлумачення відповідних норм, звертаючись при цьому до Пояснювальної записки до проєкту КУзПБ.

Спікер зазначив, що в інших країнах, де інститут банкрутства фізичних осіб функціонує більш тривалий час, ніж у нас, законодавець надав боржнику можливість самостійно обирати один із варіантів: одразу перейти до процедури реструктуризації (якщо фінансова платоспроможність на достатньому рівні) або вдатися до процедури погашення боргів в іншому випадку. «Певні проблеми правозастосування виникали на практиці, коли з’ясовувалося, що метою боржника є процедура погашення боргів, а не процедура реструктуризації», – сказав спікер.

Аналізуючи практику Верховного Суду, Олександр Банасько зупинився на справах щодо авансування винагороди арбітражному керуючому. Законодавство в цьому плані є чітким: ані КУзПБ, ані інші норми чинного законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при подані такої заяви. При цьому в постанові КГС ВС від 19 листопада 2020 року у справі № 910/726/20 йдеться про те, що це не позбавляє боржника фізичної особи можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією.

Розповідаючи про дію мораторію на вимоги забезпечених кредиторів, спікер навів постанову КГС ВС від 10 вересня 2020 року у справі № 902/227/20, у якій ідеться про те, що при введені такого мораторію всі виконавчі дії та примусові стягнення стосовно боржника зупиняються. З цього правила є два винятки, передбачені КУзПБ. У постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 22 вересня 2021 року у справі № 905/1923/15 зазначено, що дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном. Після спливу цього строку забезпечений кредитор має право вчинити активні дії щодо реалізації майна, але це допускається лише з дозволу суду та під судовим контролем у межах провадження в справі про банкрутство.

Суддя ВС зупинився й на підставах переходу до процедури погашення боргів. Як приклад він навів постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20.

Аналізуючи підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, Олександр Банасько порадив учасниками таких справ бути процесуально активними, ретельними, звертати увагу на зміст, повноту та достовірність декларації про майновий стан боржника. Також порекомендував ознайомитися з ґрунтовною постановою судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 22 вересня 2021 року у справі № 910/6639/20 щодо поняття «член сім’ї боржника» у справах про неплатоспроможність фізичних осіб.

Також доповідач звернув увагу присутніх на низку постанов, у яких викладено висновки щодо застосування п. 5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.

«Є низка позицій не лише судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, а й колегій суддів щодо правозастосування тих чи інших норм, які надалі відображалися у відповідних законопроєктах стосовно змін до КУзПБ. Зараз ці законодавчі ініціативи перебувають на розгляді Верховної Ради України», – резюмував спікер.

Презентація Олександра Банаська: https://cutt.ly/w4mi35c.

VІІІ Форум із реструктуризації та банкрутства організувала газета «Юридична практика».

Фото надані організатором заходу.

Верховний Суд