flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Недоведеність факту відмови від проходження огляду на стан сп’яніння свідчить про відсутній складу правопорушення

23 грудня 2020, 09:36

Згідно з вимогами ч. 1,2,3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Одеським апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу захисника Д. в інтересах М. на постанову судді Київського районного суду м. Одеси, якою М. була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

З оскарженої постанови вбачається, що М. керувала автомобілем «Ніссан», з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України».

Не погодившись із оскарженою постановою, захисник Д. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену постанову судді Київського районного суду м. Одеси, від 15.06.2020 року і закрити провадження по справі у зв’язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Твердження апелянта стосовно безпідставного розгляду адміністративної справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на думку апеляційного суду заслуговують на увагу з тих підстав, що це істотно порушує її права.

Згідно з положеннями ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що справа була розглянута за відсутності М., не зважаючи на клопотання М. про відкладення розгляду справи. Мотивуючи можливість розгляду справи за відсутності М., суддя суду першої інстанції зазначив, що клопотання про відкладення судового розгляду спрямоване на затягування розгляду справи, що потягне закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Але, апеляційний суд вважає, що розгляд справи за відсутності М. суперечить вимогам закону.

Так як, згідно з ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Тому, як було встановлено апеляційним судом, до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, залишало більш ніж місяць. З цих підстав висновки судді стосовно того, що клопотання про відкладення судового розгляду спрямоване на затягування розгляду справи, що потягне закінчення строків накладення адміністративного стягнення, є безпідставними.

З оскарженої постанови судді суду першої інстанції вбачається, що встановлений суддею суду першої інстанції факт відмови М. від проходження огляду на стан сп’яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків та матеріалами відео фіксації правопорушення.

Однак, досліджені апеляційним судом матеріали відео фіксації правопорушення не містять відомостей щодо відмови М. від проходження огляду на стан сп’яніння.

Згідно з положеннями ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

На підтвердження висновку про відмову М. від проходження огляду на стан сп’яніння суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення та на письмові пояснення свідків Д. та А., які містяться в матеріалах справи. При цьому зазначені свідки в суді першої інстанції допитані не були.

При допиті в апеляційному суді свідки пояснили, що в їх присутності М. не відмовлялась від проходження огляду на стан сп’яніння, а відомості, зазначені в їхніх письмових поясненнях, викладені виключно зі слів працівників патрульної поліції.

За таких обставин висновок судді суду першої інстанції про доведеність факту відмови М. від проходження огляду на стан сп’яніння, є хибним, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, а також на письмові пояснення свідків, за таких обставин не можуть бути визнані достатніми доказами вчинення М. адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відтак, оскільки факт відмови М. від проходження огляду на стан сп’яніння не доведений, апеляційний суд приходить до висновку про те, що в діях М. відсутній склад правопорушення, в зв’язку з чим оскаржена постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно М. підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП  – у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

 

Пресслужба Одеського апеляційного суду