flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю

24 лютого 2021, 10:13

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Одеським апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу К. на постанову Кілійського районного суду Одеської області про притягнення до адміністративної відповідальності К. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, К. ухилився від виконання батьківських обов’язків передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо виховання свого сина М. 2004р.н., який виклав в соціальну мережу «Інстаграм» фото непристойного характеру вчителя школи О., чим скоїв хуліганські дії.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області К. визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 190 гривень, також стягнуто судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

В апеляційній скарзі К. зазначає, що не ухилявся від виконання обов’язків по вихованню свого сина М., оскільки його син жодних фото непристойного характеру не виготовляв, а разом зі своїм другом О. знайшов в мережі інтернет, своєю знахідкою поділився в приватній бесіді зі своєю знайомою з 7-го класу Б., яка в свою чергу показала фото вчителю  О. Також зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення та не вказано від яких саме передбачених законодавством обов’язків, з посиланням на норму закону, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей К. ухилився.

Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме:

  1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
  2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
  3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
  4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
  5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
  6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
  7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Висновок суду першої інстанції про ухилення К. від виконання його, передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина та доведеність вини К. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим та відповідає принципу поваги до людської гідності.

Факт вчинення К. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується, наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно К. та інші докази наявні в матеріалах справи є допустимими доказами та суд правильно прийняв їх в обґрунтування свого рішення про доведеність вини К. у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,  тому не має підстав вважати, що протокол складений з такими порушеннями вимог законодавства, які б могли стати підставою для скасування постанови Кілійського районного суду Одеської області.

Апеляційний суд звертає увагу, що К.  у вищезазначеному протоколі власноручно надав письмові пояснення по суті правопорушення, вказавши, що з протоколом погоджується.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка.

Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини К. у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, апеляційна скарга не містить, оскільки батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що дії дитини, батьком якої є К. призвели до приниження людської гідності О., підриву її авторитету як педагога, що не могло не спричинити їй моральних страждань.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером: 502/628/19

 

Пресслужба Одеського апеляційного суду