flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Аналіз роботи судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернігівської області за 2016 рік

16 лютого 2017, 11:39

 

На початку 2016 року у складі судової палати у цивільних справах фактично здійснювали правосуддя 21 суддя, а у аналогічний період 2015 року - 23 суддів, але у зв’язку з виходом частини суддів у відставку у 4 кварталі 2016 року фактично здійснювало правосуддя лише 17 суддів.

Згідно з статистичними даними, середньомісячне навантаження на суддю по цивільних справах у 2016 році становило: по надходженню – 10,1 справ, по кількості розглянутих – 10,4 справ, а в кінці 2016 року: - по надходженню – 13,3 справ, по кількості розглянутих – 13,6 справ.

У 2015 році середньомісячне навантаження на суддю становило: по надходженню – 10,2 справ, по кількості розглянутих – 9,9 справ.

Протягом 2016 року надійшло 2349 цивільних справ, (в т. ч. справи за нововиявленими обставинами та ухвали про визначення підсудності) тобто на 133 справи, або на 5,4 % менше, ніж за 2015 рік [у 2015 році їх надійшло 2482].

Протягом звітного періоду у провадженні апеляційного суду перебувало 2566 цивільних справ, що на 69 справ, або на 2,6 % менше, ніж у 2015 році [в 2015 році їх перебувало у провадженні суду 2635].

А всього розглянуто 2390 справ за апеляційними скаргами ( в тому числі відмовлено у відкритті апеляційного провадження, повернуто, закрито апеляційне провадження), що на 10 справ, або на 0,4 % менше, ніж у 2015 році 2015 році розглянуто 2400].

Закінчено апеляційне провадження протягом звітного періоду у 1678 цивільних справах, що на 341 справ, або на 16,9 % менше, ніж у минулому році (у 2015 році закінчено апеляційне провадження по 2019 справах).

 

У 2016 році розглянуто по суті 1656 цивільних справ за апеляційними скаргами на рішення та ухвали суду [у 2015 році - 1999 ], із них у 747 справах (44,5% від кількості розглянутих по суті) апеляційні скарги задоволено повністю або частково та скасовано або змінено судові рішення й ухвали [у 2015 році – у 850 справах – 42,5%], у тому числі:

- скасовано 400 рішень із 1253 переглянутих [у 2015 році скасовано 438 із 1440 переглянутих рішень], що у відсотковому співвідношенні складає 31,9 % від загальної кількості переглянутих рішень [у 2015 році – 30,4 %].

Найбільше скасовано рішень, ухвалених: Деснянським районним судом м. Чернігова – 131, Новозаводським районним судом м. Чернігова - 47, Прилуцьким міськрайонним судом – 41, Ніжинським міськрайонним судом – 29, але найбільший процент скасованих рішень від кількості переглянутих постановлено:  Куликівським районним судом – 53%  (8 із 15), Варвинським районним судом – 47 %  ( 8 із 17), Корюківським районним судом – 44%  (14 із 32), Прилуцьким міськрайонним судом – 44 % (41 із 93), Бобровицьким районним судом – 41 % ( 12 із 29).

Змінено 165 рішення або 13,2 % від загальної кількості переглянутих рішень [протягом 2015 року змінено 171 або 11,9% від загальної кількості переглянутих рішень].

Найбільше змінено рішень, ухвалених: Деснянським районним судом м. Чернігова – 52, Новозаводським районним судом м. Чернігова – 28, Прилуцьким міськрайонним судом – 15, Ніжинським міськрайонним судом – 9, Ічнянським районним судом – 8, але найбільший процент змінених рішень, постановлених Ічнянським районним судом – 30% (8 із 26), Талалаївським районним судом – 30 % (3 із 10), Менським районним судом – 28% (7 із 25), Куликівським районним судом – 20 % (3 із 15), Корюківським районним судом – 18% (6 із 32).

Всього скасовано і змінено 565 рішень місцевих судів, що становить 45,1 % від числа переглянутих рішень [за 2015 рік всього скасовано та змінено 609 рішень, що становить 42,3% від числа переглянутих].

Наслідки скасування 400 рішень суду І інстанції:

_31 рішень скасовано із закриттям провадження у справі, що становить 7,75% від кількості скасованих рішень [за 2015 рік скасовано з закриттям провадження у справі 39 рішень або 8,9%],

363 судових рішень або 90,75% від кількості скасованих рішень скасовано із ухваленням нового рішення по суті вимог [за 2015 рік – 389 рішень або 88,8%],

6 рішень або 1,5 % від кількості скасованих рішень скасовано з залишенням позовних заяв або заяв без розгляду [за 2015 рік - 8 рішень або 1,8%].

Залишено без змін 688 рішень, що становить 54,9 % від загальної кількості переглянутих в апеляційному порядку рішень [за 2015 рік залишено без змін 831 рішення, або 57,7% від загальної кількості переглянутих в апеляційному порядку рішень].

Протягом 2016 року в апеляційному порядку переглянуто _403 ухвали (судових наказів), що на 156 ухвал та судових наказів або на 27,9 % менше, ніж за аналогічний період 2015 році 2015 році переглянуто 559 ухвал та судових наказів]. За результатами їх перегляду в апеляційному порядку протягом звітного періоду скасовано 169 ухвал (судових наказів), або 41,9% від загальної кількості переглянутих ухвал і судових наказів [у 2015 році скасовано 235 ухвал (судових наказів), або 42% від загальної кількості переглянутих ухвал і судових наказів] та змінено 13 ухвал, або 3,2 % від загальної кількості переглянутих ухвал і судових наказів [за 2015 рік змінено 6 ухвал, тобто 1,1% від загальної кількості переглянутих ухвал і судових наказів], а усього скасовано та змінено 182 ухвали(судовий наказ), що у відсотковому виразі становить 45,2% від числа переглянутих в апеляційному порядку [у 2015 році всього скасовано та змінено 241 ухвалу (судових наказів), що становить 43% від числа переглянутих ухвал та судових наказів].

Найбільше скасовано ухвал та судових наказів, постановлених: Деснянським районним судом м. Чернігова – 49, Новозаводським районним судом м. Чернігова - 28, Прилуцьким міськрайонним судом – 14, Ніжинським міськрайонним судом та Козелецьким районним судом – 9, але найбільший процент скасованих ухвал від кількості переглянутих постановлено: Козелецьким районним судом – 82% (9 із 11), Новгород-Сіверським районним судом – 71 % (5 із 7), Борзнянським районним судом – 66,7% (2 із 3), Менським районним судом – 66% (6 із 9), Бобровицьким районним судом –  63% (7 із 11), Прилуцьким міськрайонним судом – 58 % ( 14 із 24).

Протягом 2016 року у Коропському, Семенівському та Сосницькому районних судах  не оскаржено жодної ухвали.

 

Із загальної кількості переглянутих апеляційним судом цивільних справ найбільшу питому вагу становлять справи таких категорій:

 

Ø     спори, що виникають із договорів:

переглянуто __427_ справ, що на 134 справи менше, ніж за 2015 рік [561]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 151 рішення [у 2015 році - 172], що у відсотковому виразі становить 35,3% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 30,7%],

 

Ø     спори, що виникають із сімейних правовідносин:

переглянуто 152 справи, що на 5 справ менше, ніж у 2015 році [157]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 44 рішення [у 2015 році - 41], що становить 28,9% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 26,1%],

 

Ø     спори про відшкодування шкоди:

переглянуто 95 справ, що на 13 справ менше, ніж у 2015 році [108]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 22 рішення [у 2015 році - 27], що становить 23,2% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 25 %],

 

Ø     спори, що виникають із трудових правовідносин:

переглянуто 145 справ, що на 1 справу більше, ніж у 2015 році [144]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 37 рішень [у 2015 році - 35], що становить 25,5% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 24,3%],

 

Ø     спори про право власності та інші речові права:

переглянуто 111 справ, що на 4 справи менше, ніж у 2015 році [115]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 35 рішень [у 2015 році - 37], що становить 31,5% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 32,2%],

 

Ø     спори, що виникають із земельних правовідносин:

переглянуто 63 справи, що на 1 справу більше, ніж у 2015 році [62]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 27 рішень [у 2015 році - 24], що становить 42,8% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 38,7%],

 

Ø     спори про спадкове право:

переглянуто 77 справ, що на 4 справи більше, ніж у 2015 році [73]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 29 рішень [у 2015 році - 25], що становить 37,7% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 34,2%],

 

Ø     спори, що виникають із житлових правовідносин:

переглянуто 44 справи, що на 14 справ менше, ніж у 2015 році [58]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 10 рішень [у 2015 році - 15], що становить 22,7% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 25,9%],

 

Ø     справи окремого провадження

переглянуто 19 справ, що на 3 справи більше, ніж у 2015 році [16]. Із загальної кількості переглянутих скасовано 14 рішень [у 2015 році - 11], що становить 73,7% від кількості розглянутих справ даної категорії [у 2015 році – 68,8%].

 

Залишок нерозглянутих справ - 176  2015 році -226].

 

Крім того, протягом звітного періоду надійшло 4 заяви про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами [за аналогічний період минулого року - 5], а всього у провадженні суду у звітному періоді перебувало 5 таких заяв, з яких розглянуто по суті 3 та 2 заяви повернуто  заявникам.

 

Строки підготовки та призначення справ до розгляду

 

Протягом звітного періоду порушення встановлених ЦПК України строків підготовки та призначення справ до розгляду мало місце у 4 справах.

У 2015 році порушення строків підготовки та призначення до розгляду справ відсутні.

 

Якість

розгляду цивільних справ суддями палати

 

Державна статистична звітність не передбачає обліку кількості оскаржених, залишених без змін, змінених та скасованих рішень і ухвал, постановлених апеляційними судами. Тому для аналізу стану здійснення правосуддя судовою палатою у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області за звітний період використано відомості нарядів апеляційного суду за 2016 рік та відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень.

 

Протягом 2016 року не мало місця скасування та зміни судових рішень, постановлених суддею Шитченко Н.В.

 

Кількість і співвідношення скасованих і змінених рішень та ухвал апеляційного суду в касаційному порядку наведено у додатках №№ 1, 3.

 

Згідно з відомостями вказаних вище нарядів та реєстру, у 2016 році у касаційному порядку переглянуто 477 постановлених апеляційним судом рішень та ухвал, в тому числі по 149 справах відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв’язку з необґрунтованістю касаційних скарг виходячи з викладених у них доводів (31,2% від загальної кількості переглянутих у касаційному порядку рішень та ухвал), залишено без змін 216 рішень та ухвал (45,3% від загальної кількості переглянутих у касаційному порядку рішень та ухвал), а саме 77 рішень та 138 ухвал, скасовано 112 рішень та ухвал (23,5 % від загальної кількості переглянутих у касаційному порядку рішень та ухвал), в тому числі  50  рішень і 62 ухвали.

У 2015 році у касаційному порядку переглянуто 625 постановлених апеляційним судом рішень та ухвал, в тому числі по 270 справах відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв’язку з необґрунтованістю касаційних скарг виходячи з викладених у них доводів (43,2% від загальної кількості переглянутих у касаційному порядку рішень та ухвал), залишено без змін 216 рішень та ухвал (34,6% від загальної кількості переглянутих у касаційному порядку рішень та ухвал), а саме 93 рішення та 123 ухвали, скасовано 138 рішень та ухвал (22,1 % від загальної кількості переглянутих у касаційному порядку рішень та ухвал), в тому числі  68  рішень і 70 ухвали.

 

Після скасування рішень та ухвал апеляційного суду у 2016 році:

- 53 справи (47,3%) направлено на новий розгляд до суду І інстанції (в тому числі після скасування ухвал апеляційного суду – по 41 справах, після скасування рішень апеляційного суду – по 12 справах),

- 46 справ – 41 % (в тому числі після скасування ухвал апеляційного суду – по 19 справах, після скасування рішень апеляційного суду – по 27 справах) направлено до суду апеляційної інстанції або на новий апеляційний розгляд, або для належного вирішення процесуальних питань, пов’язаних з рухом справи,

- по 13 справах (11,6 %) рішення та ухвали апеляційного суду скасовано з залишенням без змін рішень та ухвал суду І інстанції (в тому числі після скасування ухвал апеляційного суду – по 1 справі, після скасування рішень апеляційного суду – по 12 справах),

 

 

 

 

Кількість скасованих рішень та ухвал апеляційного суду Чернігівської області за 2016 рік по категоріях справ наведено у додатку № 2.

 

 

Аналіз скасування рішень та ухвал апеляційного суду в касаційному порядку

 

Протягом звітного періоду у касаційному порядку скасовано постановлені апеляційним судом рішення й ухвали з підстав:

- порушення норм матеріального права – у 18  справах,

- порушення норм процесуального права – у 39 справах,

- порушення норм матеріального і процесуального права одночасно – у 55 справах.

Порушення норм процесуального права були підставою або однією з підстав скасування судових рішень апеляційного суду у 39 справах (8,2% переглянутих у касаційному порядку протягом звітного періоду справ).

У багатьох випадках, причиною скасування постановлених апеляційним судом рішень та ухвал з підстав порушення судами області норм процесуального права є неповне з’ясування судами І та ІІ інстанцій обставин, що мають значення для справи.

 

Також у чималій кількості випадків так і залишається, причиною скасування постановлених апеляційним судом рішень та ухвал з підстав неправильного застосування судами І та ІІ інстанцій одночасно норм і матеріального, і процесуального права, є застосування норм, що регулюють спірні правовідносини, не у такий спосіб, як зазначено у постановах Верховного Суду України, тобто, через неврахування правових висновків, які, здебільшого, були сформульовані після розгляду справ, хоча законодавець і зменшив правову вагу рішень (висновків) Верховного Суду України, передбачивши можливість загальних судів відступити від правої позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України.

 

 

                                                           Як приклади:

 

1.       Справа № 740/4201/15-ц, провадження № 22-ц/795/332/2015 за позовом ПП «Ш» до Ж. про відшкодування майнової шкоди, яка була розглянута апеляційним судом 18.02.2016 року, а ВСС України 08.06.2016 року. В указаній ухвалі ВССУ зазначено, що суди допустили порушення норм матеріального й процесуального права, неповно з’ясувавши дійсні обставини справи, не давши належної оцінки доказам та вказано на правову позицію викладену у постанові ВСУ у справі № 6-216цс16 від 27.04.2016 року.

2.       Справа № 740/404/15, провадження № 22-ц/795/1091/2015 з а позовом ПАТ «П» до К., М., про стягнення заборгованості за кредитним договором. Апеляційним судом справа була розглянута в липні 2015 року, а ВССУ в березні 2016 року з посиланням на правову позицію від 23.09.2015 року.

3.       Справа № 750/5826/15-ц, провадження № 22-ц/795/61/2016 за позовом Д., Д. до Д. про визнання правочину недійсним. Апеляційним судом справа розглянута 15 січня 2016 року та переглянута в касаційній інстанції 02 листопада 2016 року. При цьому ВССУ вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій, не дотримались правових позицій, викладених у постанові ВСУ від 16 березня 2016 року у справі за № 6-93цс16 

 

 

        Однією з причин скасування рішень та ухвал апеляційного суду з направленням справ на новий розгляд до суду першої інстанції так і  залишається вирішення судом першої інстанції спору по суті без залучення до участі у справі належного відповідача або співвідповідача та без уточнення позовних вимог з приводу цих осіб. Але вирішити питання про заміну неналежного відповідача або про залучення співвідповідачів відповідно до приписів ст.33 ЦПК України може лише суд першої інстанції, в той час як суд апеляційної інстанції такого права не має (ст.ст.303, 304 ЦПК України). Таким чином, апеляційний суд, виявивши порушення судом першої інстанції положень ст.33 ЦПК України, сам позбавлений можливості залучити належного відповідача або співвідповідача до участі у справі, а тому скасовує таке рішення суду першої інстанції, ухвалене щодо неналежного відповідача, та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову. Суд касаційної інстанції, незважаючи на зазначені обмеження повноважень апеляційного суду, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на те, що суд першої інстанції вирішив спір по суті, не залучивши до участі у справі належного відповідача або співвідповідача, та що суд апеляційної інстанції не у повній мірі встановив обставини у справі.

 

Як приклад, справа № 751/13120/14, провадження № 22-ц/795/1795/2015 за позовом С. до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.

Скасовуючи рішення районного суду та рішення апеляційного суду, колегія ВССУ зазначила, що суду першої інстанції слід залучити до участі у справі іншого відповідача, оскільки апеляційний суд не наділений такими повноваженнями., а тому дійшла висновку, що ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України.

Також значну кількість рішень скасовано апеляційному суду щодо правовідносин, що виникли зі споживчого кредиту за рішеннями третейського суду, які були розглянуті до формування правового висновку ВСУ.

 

Інші порушення апеляційним судом норм процесуального права, в тому числі з мотивів неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, не є системними та численними.

 

 

 

Практика перегляду Верховним Судом України судових рішень, постановлених Апеляційним судом Чернігівської області

 

Протягом звітного періоду Верховним Судом України в порядку глави 3 розділу V ЦПК України переглянуто 16 справ, з яких у 11 справах скасовано судові рішення першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Верховним судом України  у 2016 році:

- по 3 справах скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційної інстанції та ухвалу  ВССУ та у задоволенні позову відмовлено.

-  2 справи  направлено на новий розгляд до суду І інстанції ,

-  1 справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції,

- по 2 справах рішення (ухвалу) апеляційного суду скасовано з залишенням без змін рішення (ухвали) суду І інстанції,

- по 3 справах скасовано рішення суду першої інстанції, рішення (ухвалу) суду апеляційної інстанції та ухвалу ВССУ в частині позовних вимог та провадження у справі в цій частині закрито.

 

 

Зокрема, у справі за позовом ТОВ «К» до гр. К., ТОВ «Г» про стягнення заборгованості Носівський районний суд Чернігівської області рішенням від 23 червня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28 серпня 2015 року, позов задовольнив. Стягнув солідарно з ТОВ «Г» та К. на користь ТОВ «К» заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів.

Ухвалою ВССУ від 19 листопада 2015 року касаційну скаргу ТОВ «Г» відхилено, рішення судів попередніх судових інстанцій залишено без змін.

Постановою ВСУ від 06 квітня 2016 року рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду4 Чернігівської області від 28 серпня 2015 року  та ухвалу ВССУ від 19 листопада 2015 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ «К» до ТОВ «Г» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.

У своїй постанові ВСУ вказав, що вирішуючи позов ТОВ «К», який виник з договору купівлі-продажу цінних паперів, відступлення права вимоги та поруки, що можуть бути самостійними й окремими предметами позову, суди не врахували  вимог закону та правової позиції ВСУ, викладеної у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1737цс15, безпідставно прийняли до провадження спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянули його разом з вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

 

Також, постановою від 13 квітня 2016 року ВСУ скасовуючи ухвалу ВССУ від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 08 вересня 2016 року та залишаючи в силі ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова вказав на те, що Законом від 03 лютого 2011 року № 2983-VI частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14 відповідно до якого справи у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейському суду, спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання цього договору, незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом  третейського розгляду, незалежно від предмета і підстав позову та не зважаючи на те, хто звертається з позовом до суду ( банк або інша фінансова установа чи споживач). Разом з тим суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, на вказану обставину не звернув уваги та відмовив у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду, помилково пославшись на те, що спір, який виник між сторонами, не є спором щодо захисту прав споживачів. 

 

У справі за позовом М. до К. про стягнення грошових коштів Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області рішенням від 26 травня 2015  року позов задовольнив частково: стягнув з К. на користь М. 3 тис.600 грн авансового платежу та 2 тис. 380 грн  40 коп  витрат на матеріали для проведення ремонту будинку, яке змінене рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2015 року в частині розміру стягнутих витрат на проведення ремонтних робіт.

Ухвалою ВССУ від 18 січня 2016 року відмовлено К. у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України.

Постановою від 07 вересня 2016 року ВСУ, скасовуючи ухвалу ВССУ від 18 січня 2016 року, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2015 року та рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення витрат на проведення ремонтних робіт, вказав, що всупереч положенням частини четвертої статті 390 ЦК України про право добросовісного володільця на відшкодування здійснених ним витрат у сумі, на яку збільшилась вартість майна, суд не дослідив питання, чи забезпечили проведені в будинку ремонтні роботи приріст ринкової вартості будинку.

 Отже, стягнувши з відповідачки всю суму коштів на проведення ремонтних робіт, суд неправильно застосував вказану норму права. При цьому до спірних правовідносин суд одночасно застосував частини третю та четверту статті 390 ЦК України, які за своєю суттю не є тотожними та регулюють різні права й обов’язки учасників правовідносин, різні підстави та розміри відшкодування здійснених витрат.

Постановою від 28 листопада 2016 року, скасовуючи рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 лютого 2008 року, ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року та ухвалу Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції,  Верховний Суд України у справі за позовом М. до К. про відібрання малолітньої доньки та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом К. до М. про відшкодування моральної шкоди встановив, що у вересні 2007 року М. звернувся з позовом до К. про відібрання малолітньої дитини, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачка без його згоди як батька малолітньої дитини змінила місце проживання дитини та утримує її у себе, чим спричинила йому та його малолітній доньці моральну шкоду.

К. подала зустрічну позовну заяву до М. про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що позивач завдав їй моральних страждань у зв’язку зі зверненням до суду з указаною позовною заявою, в якій викладені неправдиві факти.

У судовому засіданні 8 лютого 2008 року позивач заявив клопотання про приєднання до справи заяви про уточнення позовних вимог, у якій, крім заявлених вимог, просив скасувати пункт 8.3 рішення виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради від 22 грудня 2006 року № 332 про встановлення опіки над малолітньою дитиною.

У задоволенні вказаного клопотання М. було відмовлено.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 лютого 2008 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 09 вересня 2008 року відмовлено М. у відкритті касаційного провадження у вищевказаній справі з підстави, передбаченої пунктом 5 частини третьої статті 328 ЦПК України.

07 лютого 2009 року М. подав заяву до Європейського суду з прав людини на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції».

Рішенням Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини з огляду на невжиття органами влади суттєвих заходів для забезпечення заявникові доступу до його дитини і забезпечення можливості взяти участь у її вихованні.

Рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року «Мамчур проти України» набуло статусу остаточного 16 жовтня 2015 року.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 16 липня 2016 року у справі «Мамчур проти України» констатував обмежений підхід органів влади при розгляді питання доступу заявника до дитини та зазначив, що рішення про встановлення опіки було втручанням у право заявника на повагу до його сімейного життя у розумінні пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини, а тому необхідно визначити, чи було таке втручання виправданим згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини. Суд, узявши до уваги аспекти справи, що є вирішальними, дійшов висновку, що звернення заявника з приводу повернення його дочки вимагали більш повного дослідження, ніж у рішеннях національних судів.

Отже, з огляду на зазначене ВСУ дійшов висновку про те, що судові рішення у справі підлягають скасуванню.

 

 

Окремі ухвали

 

За результатами апеляційного розгляду цивільних справ у 2016 році апеляційним судом було постановлено 6 окремих ухвал 2015 році - 8].

 

 

 

Робота із зверненнями громадян

 

У звітному періоді до судової палати у цивільних справах надійшло 24 письмових звернень (20 - від фізичних осіб, 4 – від юридичних осіб), що на 3 звернення або на 11% менше, ніж надійшло у минулому році [у 2015 році - 27], розглянуто та надано відповіді на 23 письмових звернення, залишок на кінець звітного періоду - 1 звернення, яке розглянуто та надано відповідь у 2017 році.

Всі звернення розглянуто без порушення строків, передбачених ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

 

Справляння судового збору

 

На виконання рішення Ради суддів загальних судів від 04 квітня 2013 року № 24 протягом 2016 року здійснювався контроль за правильністю та своєчасністю надходження судового збору і оперативного обліку його справляння. Згідно з статистичним звітом ф. № 10, розрахункова сума судового збору, що мав бути сплачений у зв’язку з переглядом справ в апеляційному порядку, у 2016 році склала 2 481 992 грн, фактично сплачено у цьому році 2 589 593 грн, повернуто судового збору на суму 37 161 грн, присуджено до стягнення судового збору за рішенням суду в державний бюджет 57 679 грн,  звільнено від сплати судового збору на суму 153 996 грн.

 

Виконання плану роботи палати

 

Практично всі заходи, які включено до плану роботи судової палати у цивільних справах на 2016 рік, виконані, а саме:

 

o проведено 13 узагальнень судової практики (7 – за планом роботи, 1 - на виконання завдання Верховного Суду України та 5 – на виконання завдання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ);

 

o надана методична допомога 23 місцевим судам області.

 

 

Суддями судової палати у цивільних справах щоквартально проводились аналізи причин скасування та зміни рішень (ухвал) судів першої інстанції з направленням вказаної інформації місцевим судам для обговорення та усунення виявлених недоліків.

 

Проведено 22 оперативні наради суддів палати та 4 навчання  помічників суддів.

 

З метою забезпечення належного рівня судочинства судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області брали участь у  2 семінарських навчаннях згідно з планом постійно діючого Центру підвищення кваліфікації суддів при апеляційному суді, на яких суддями судової палати у цивільних справах прочитано лекції на наступні теми:

 

«Застосування судами законодавства, що регулює питання захисту прав споживачів у спорах про визнання кредитних договорів недійсними» - навчальні семінари на базі апеляційного суду – лектор суддя Онищенко О.І., Ніжинського міськрайонного суду – лектор суддя Євстафіїв О.К., Менського районного суду – лектор суддя Шитченко Н.В.,

 

«Усталені правові позиції ВСУ у спорах, що виникають із земельних правовідносин» - навчальний семінар на базі Апеляційного суду Чернігівської області – лектор суддя Хромець Н.С.

 

 

 

Секретар судової палати

у цивільних справах Апеляційного

суду Чернігівської області, суддя            (підпис)                       Л.К. Харечко