Аналіз судової практики

                   Даний аналіз проведений відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  вихідний № 94-252/0/4-15 від 23 лютого 2015 року з метою вивчення та аналізу судової практики про судову експертизу в кримінальних справах судами Чернігівської області  у 2014 році.

 

                                                       Вступ

 

       Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова оцінка.

 

     Виконання судами цих завдань вимагає, щоб постановлені судові рішення були законними й обґрунтованими, а це в свою чергу обумовлено  правильним застосуванням норм матеріального і процесуального закону.

 

Для постановлення законного судового рішення необхідно,  щоб  зібрані в ході досудового і судового слідства докази були оцінені в сукупності, і  з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

 

У ст. 84 КПК України визначено поняття доказів у кримінальному провадженні,  є  фактичні дані, на підставі  яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження  та підлягають доказуванню.

   Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

 

З огляду на викладене, одним із джерел доказів у справі є висновок експерта.

 

   Судова експертиза - це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом, за завданням слідчого або судді, речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

 

Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється: статтями 69, 101-102, 242-243, 245, 332,356,  509 КПК України,  Законом  України  «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ від 25 лютого 1994 року (зі змінами від 19 грудня 2006 року), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами від 25 травня 1998 року), відомчими Правилами і Інструкціями Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України з питань проведення експертизи, із яких найчастіше застосовується в практичній роботі «Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затверджена наказом Міністерства юстиції України  8.10.1998 року  N 53/5 (далі «Інструкція»).

 

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні  досудового розслідування чи суду.

  Отже, висновок експерта є найбільш кваліфікованою формою використання наукових, технічних та спеціальних знань у кримінальному судочинстві, який сприяє всебічному, повному й об’єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Ураховуючи значимість висновку експерта, як джерела доказу в кримінальному судочинстві, суди при розгляді справ використовуючи надані їм законом повноваження за клопотанням сторін або за власною ініціативою призначають експертизи.

Відповідно до «Інструкції» в експертних установах України за класифікацією по галузям знань проводяться наступні види експертиз: криміналістичн (почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи) та балістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів); ґрунтознавча; біологічна; екологічна із дослідження пестицидів; інженерно-технічна: автотехнічна; транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; телекомунікаційних систем та засобів; економічна; товарознавча; автотоварознавча; оціночна (у т.ч. оцінка цілісних майнових комплексів; паїв; цінних паперів; оцінка будівельних об’єктів та споруд; оцінка машин, обладнання, транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів); експертиза охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності; психологічна; мистецтвознавча; судово-медична та судово-психіатрична.

Крім поділу експертиз на види існує їх класифікація за іншими ознаками. Так, за послідовністю проведення розрізняють: - первинну і повторну експертизу; - за об’ємом дослідження: основну і додаткову; - за кількістю експертів: одноособову і комісійну; - за характером знань, що використовуються: однорідну і комплексну.

 

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність в Україні здійснюється державними спеціалізованими установами та відомчими службами, до яких належать:

-         науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

-         науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України (далі  МОЗ України);

-         експертні служби Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України), Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

 Судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, здійснюється виключно державними спеціалізованими установами. Експертами цих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту й освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

            Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" особа або орган, які призначили судово-медичну, судово-психіатричну чи судово-криміналістичну експертизу, можуть доручити її проведення лише тим судовим експертам, яких внесено до Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України.

 

Вказаним Законом передбачено здійснення судово-експертної діяльності також судовими експертами, які не є працівниками цих державних установ. Зазначені особи вправі проводити дослідження, не віднесені до виключної компетенції державних спеціалізованих установ, за умови наявності у них: відповідної вищої освіти; освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче спеціаліста; належної підготовки в державних спеціалізованих установах Мін’юсту України; атестації та кваліфікації судового експерта з певної спеціальності; внесення до державного Реєстру, ведення якого покладено на вказане міністерство (ч. 1 ст. 7, статті 9, 10).

Законом України «Про судову експертизу» передбачено можливість залучати (крім судових експертів) й інших фахівців з відповідних галузей знань для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними установами (ч. 4 ст. 7, ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 20).

 

 

                        Статистичні дані

За даними територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області у 2014 році судами області з постановлення вироків розглянуто 3094 кримінальних провадження (справи), із них по 24 кримінальних провадженнях (справах) призначались різні види експертиз.

Дані  по кожному суду Чернігівської області про кількість розглянутих кримінальних проваджень (справ) та кількості фактів призначення експертиз наведені в таблиці.

         

      Серед 24 призначених експертиз: судово-психіатрична-9; судово-медична-7;   судово-почеркознавча-1;  фоноскопічна експертиза – 1; техніко-фоноскопічна експертиза – 1; психологічна -1; судово-автотехнічна – 1; судово-медико-автотехнічна експертиза – 1;  судова автомобільно-товарознавча-1;  судово-товарознавча-1.

      За результатами вивчення кримінальних проваджень та судової практики їх перевірки в апеляційному порядку можна констатувати, що при призначенні експертиз, використанні і оцінки їх висновків при постановленні судових рішень, в цілому суди Чернігівської області дотримувались вимог КПК України, Закону України «Про судову експертизу» та «Інструкції».

 

 

 

 

 

 

                     1. Процедура призначення експертизи. 

Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону у разі, якщо питання про необхідність призначення експертизи виникне під час судового розгляду кримінального провадження, суд повинен з’ясувати можливість її проведення в судовому засіданні, а це значить, що її призначення повинно здійснюватися з додержанням вимог ст. ст. 242, 332, 371 КПК України із виконанням наступних дії:

- з’ясувати  обставини, що мають значення для дачі експертного висновку;

- запропонувати учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами; 

- оголосити ці питання, а також питання, запропоновані судом;

- вислухати думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань;

- видалитися у нарадчу кімнату, де остаточно визначити коло питань, які будуть винесені на вирішення експертизи, при цьому виключити ті з них, що виходять за межі компетенції експерт або не стосуються предмета доказування, і винести ухвалу  про її призначення; 

- по виходу із нарадчої кімнати, оголосити в судовому засіданні ухвалу про призначення експертизи, вручити або направити її копію експертові;

 - залежно від тривалості експертних досліджень і складності справи суд може оголосити перерву, або відкласти слухання справи, або продовжити судове слідство і досліджувати інші докази;

- після проведення експертизи, оголосити висновок експерта та приєднати його до провадження (справи).

Призначення експертизи віднесено на розсуд слідчого або суду, які приймають рішення про необхідність залучення наукових, технічних або інших спеціальних знань. У деяких зазначених у законі випадках обов'язково повинна бути проведена відповідна експертиза. Згідно з ст. 242 КПК України експертиза обов'язкова:

1) для встановлення причин смерті;

2) для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень;

3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

4) для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність, за відсутності відповідних документів про вік або неможливість їх отримання;

5) для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст. 155 КК України.

Експертиза проводиться у період розслідування або судового розгляду кримінального провадження (справи) на підставі відповідного процесуального документа - постанови слідчого або ухвали судді (суду). Призначення експертизи є процесуальною дією і тому її проведення можливе лише після внесення відомостей про скоєне правопорушення до ЄРДР.

  У кримінальному процесуальному кодексі України та «Інструкції» визначені вимоги до ухвали суду про призначення експертизи.

 Так, відповідно до ст. 332 КПК України ухвала суду про призначення експертизи повинна бути складена як окремий документ з наведенням мотивів прийнятого рішення про призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються предмета дослідження, має бути зазначено, які подані учасниками судового розгляду питання і з яких мотивів їх відхилено.

В ухвалі  про призначення додаткової експертизи  необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.

В ухвалі  про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

В  ухвалі про призначення комплексної експертизи зазначаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також прізвище, ім’я та по батькові, освіта, спеціальність, місце роботи, адреса цієї особи,  інші дані. У разі якщо проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, в ухвалі про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення експертизи.

Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникам експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визначається експертна установа.

Висновок експерта повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 101 КПК України, Законі України «Про судову експертизу» та «Інструкції».

Так, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання.

Аналіз судової практики засвідчив, що суди Чернігівської області в основному дотримуються вимог кримінального процесуального закону при призначенні експертиз (в т.ч.  додаткових, повторних, комісійних і комплексних), при цьому в ухвалах мотивують підстави їх призначення, на розгляд експертів ставлять питання, які входять до їх компетенції.

 Проте є випадки, коли при призначенні експертиз вище наведені норми судами не дотримуються, підстави призначення експертиз (у т.ч. додаткової, повторної, комісійної та комплексної) належно не мотивуються, на вирішення експерту ставляться правові питання, вирішення яких віднесено до компетенції суду.

 Наприклад,  Борзнянський районний суд Чернігівської області  при розгляді провадження № 1-кп/730/33/2014 по обвинуваченню Євтушенка В.М.. за ч. 2 ст. 286 КК України призначив комплексну судово-медико-автотехнічну експертизу та в ухвалі поставив питання - (чи вбачаються в діях водія Євтушенка В.М. порушення Правил дорожнього руху України і чи знаходяться вони в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою і її наслідками?) Але питання такого характеру, про порушення Правил дорожнього руху України, що потребує правової оцінки та виходить за межі компетенції експертів-автотехніків, вирішується органами слідства та суду самостійно.

Срібнянським районним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню № 1-кп/746/2014 по обвинуваченню Кізіма М.І. у судовому засіданні захисником Кухтою В.Т. та обвинуваченим було заявлено клопотання про залучення експерта для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, так як поведінка обвинуваченого Кізіма М.І. викликає сумнів щодо його осудності. Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11.03.2014 року було призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення, якої було доручено експертам Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні. Ухвала суду повернулась невиконаною з повідомленням, що стаціонарні судово-психіатричні експертизи проводяться Київським міським центром судово-психіатричних експертиз. 07.04.2014 Срібнянським районним Чернігівської області було проведено судове засідання, але суд не видалявся до нарадчої кімнати та не виносив ухвалу про призначення експертизи, а направив ухвалу до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 11.03.2014, в якій проведення експертизи доручалось експертам Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні.

Срібнянським районним судом Чернігівської області були порушені вимоги ст. 332 КПК України та такі дії призвели до затягування розгляду кримінального провадження.

Більшість судових експертиз призначались для встановлення  характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, для встановлення психічного стану обвинуваченого за наявності в провадженні даних, які викликали сумнів щодо його осудності.

Так, Борзнянським районним судом Чернігівської області по обвинуваченню Шульги С.В. за ч.1 ст.125 КК України для визначення заподіяння  тілесних ушкоджень  та ступеня їх тяжкості у обвинуваченого Шульги С.В. 05.08.2014 року було призначено судово-медичну експертизу на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи були заподіяні тілесні ушкодження обвинуваченому, в строк, що відповідає даті події 02.07.2014 року, яка визначена в обвинувальному акті; якщо будуть виявлені такі тілесні ушкодження, то слід визначити ступінь їх тяжкості; чи є ймовірним виникнення тілесних ушкоджень ( у випадку їх виявлення) у спосіб, що вбачається в показаннях обвинуваченого, а саме, що він зазнав від потерпілого удари головою по його голові, двічі коліном у груди, двічі ліктем по спині, один удар кулаком у обличчя.

Бахмацьким районним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню № 1-кп/728/18/14 по обвинуваченню Сипливого М.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст.185 КК України була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, але вона  не була належно обґрунтована і вмотивована. Згідно висновку експертизи Сипливий М.В. скоїв злочин, коли міг усвідомлювати свої дії та керуватись ними.

Куликівським районним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню № 1-кп/737/1/2014 по обвинуваченню Климка Г.О.    у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза,оскільки обвинувачений Климок Г.О. перебував на «Д» обліку у психо-неврологічному кабінеті з 1993 року  з діагнозом шифр F 4329.

Куликівським районним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню № 1-кп/737/11/14 по обвинуваченню Пикуля О.Б. та Панька В.С. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, оскільки обвинувачений Пикуль О.Б., перебував на «Д» обліку у наркологічному кабінеті з 2009 року у зв»язку з розладами психіки та  поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Срібнянським районним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню № 1-кп/746/21/14 по обвинуваченню Кізіма М.І. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України була призначена стаціонарна судово-психіатрична експертиза для з’ясування наявності психічних розладів обвинуваченого на момент  інкримінованого йому діяння. Після проведення експертизи по даному кримінальному провадженню судом були враховані висновки експертизи і до обвинуваченого Кізіма М.І. були застосовані примусові заходи медичного характеру.

 

Відповідно  до положень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року « Про судову практику в кримінальних і цивільних справах» додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з’ясовується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

Так, Чернігівським районним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню № 1-кп/748/179/14 по обвинуваченню Антоненка О.Г., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,24.11.2014 року було призначено додаткову судову автомобільно-товарознавчу експертизу для визначення розміру матеріальних збитків на час вирішення справи в суді, оскільки збитки експертом визначались  по цінам станом на 19.08.2014 року.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Талалаївським районним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню 1-кп/747/7/14 по обвинуваченню Винограденка В.М. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України було призначено повторну авто-технічну експертизу для усунення розбіжностей, які містяться в показах свідків та обвинуваченого.

Апеляційним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню №  11-кп/795/126/2014 по обвинуваченню Кошелєва І.М. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.115 КК України було призначено повторну комплексу амбулаторно судову психолого-психіатричну експертизу, оскільки два висновки експертів, які містяться в справі,- (комплексна амбулаторна судову психолого-психіатрична експертиза та комісійна судово-психологічна експертиза), взаємно протилежні та мають суттєві розбіжності. Обидва висновки вказують, що Кошелєв І.М. перебував в стані емоційного напруження, але висновок комплексної судової психолог-психіатричної експертизи вказує на те, що це ніяким чином не могло вплинути на його поведінку та на можливість керувати своїми діями, а висновок комісійної судово-психологічної експертизи вказує на те, що цей стан суттєво вплинув на можливість керувати своїми діями.  Проведення такої  експертизи було доручено Київському міському центру судово-психіатричної експертизи.

Згідно проведеної експертизи та її висновків було встановлено, що обвинувачений Кошелєв І.М. на момент вчинення протиправний дій не перебував у стані фізіологічного афекту, а також іншому вираженому афективному стані, який міг суттєво вплинути на його поведінку.

Оскільки Новозаводським районним судом м.Чернігова в основу вироку було покладено лише висновок однієї експертизи-комісійної судово психологічної, хоча вона протилежна іншій експертизі- комплексній амбулаторній судову психолого-психіатричній, яка була проведена на досудовому розслідуванні і ці розбіжності між експертизами не були усунуті у суді першої інстанції згідно ст.332 КПК України, чим було порушено вимоги кримінального процесуального закону і перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що згідно п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 03 червня 2014 року по обвинуваченню Кошелєва І.М. було скасовано вирок Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 грудня 2013 року щодо Кошелєва І.М. з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції. 

Як правило, експертиза проводиться одним експертом і лише в окремих випадках (особлива складність, повторність)- кількома, тобто комісією експертів. Отже, комісійна експертиза - це експертиза, яка проводиться групою експертів однією спеціальності (або вузької спеціалізації).

Так, при розгляді Деснянським районним судом  м. Чернігова кримінального провадження  № 1-кп/750/7/14 по обвинуваченню Солуяна Р.Є. у скоєнні злочинів, передбачених   ч.3 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, Асгарова Ф.Ф. у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України було призначено комісійну судово-медичну експертизу, оскільки  мались розбіжності у висновку експертизи, яка проводилася на досудовому розслідуванні, щодо тілесних ушкоджень у потерпілого та показань, які були надані експертом у судовому засіданні. Проведення експертизи  було доручено експертам Чернігівського обласного бюро судово-медичних експертиз.

При  розгляді Козелецьким районним судом Чернігівської області  кримінального провадження № 1-кп/734/61/14 по обвинуваченню Лук’яненка М.М., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, потерпілий заявив клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи  з метою встановлення  ступеня тяжкості спричинених йому тілесних ушкоджень, оскільки під час проведення експертизи на досудовому слідстві, експертом до уваги не приймалась отримана черепно-мозкова травма та те, що потерпілий є інвалідом 3 групи. Тому судом по справі було призначено комісійну судово-медичну експертизу для з’ясування наступного питання: до якого ступеня тяжкості відносяться тілесні ушкодження потерпілого Діодорова В.Г.

Носівським районним судом Чернігівської області  по кримінальному провадженню № 1-кп/741/30/13 по обвинуваченню Цимбалюка М.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, за клопотанням представника потерпілої було призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої було доручено експертам Київського міського бюро судово-медичної експертизи.

Разом з тим окремими судами були призначені експертизи, які не є обов’язковими відповідно до ст. 242 КПК України з категорії злочинів проти безпеки руху або експлуатації транспортного засобу.

Чернігівським районним судом Чернігівської області по кримінальному провадженню № 1-кп/748/53/14 по обвинуваченню Євграфова О.В. за ч.3 ст.289 КК України за клопотанням прокурора було призначено судово-товарознавчу експертизу для з’ясування питання  про вартість ремонтно-відновлюваних  робіт автомобіля, яким незаконно заволодів обвинувачений.

За вказаний період  проведення  судових експертиз по кримінальних провадженнях доручались:  Чернігівському обласному бюро судово-медичних експертиз, Чернігівській обласній судово-психіатричній лікарні, Київському міському центру судово-психіатричних експертиз, Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

При проведенні узагальнення, випадків призначення експертизи особам, що не мають необхідних знань для дачі висновку з досліджуваним судом питань, встановлено не було.

В більшості випадків, під час розгляду кримінальних проваджень при дослідженні експертних висновків та їх оцінки судами, спірних питань не виникало, але в разі їх наявності суди виходили з того, що згідно ст.94 КПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів.

Відносно можливості використання  висновку  спеціаліста у кримінальному судочинстві слід зазначити, що необхідно  відмежовувати процесуальне становище спеціаліста від експерта, якщо судовий експерт – це особа, яка має необхідні знання у вигляді вищої освіти і має право на проведення конкретної судової експертизи, висновки якої відносяться  до самостійного джерела доказів, то спеціаліст – це фізична особа, яка на основі своїх спеціальних знань і вмінь допомагає слідчому  і суду в проведенні окремих слідчих дій, спрямованих на виявлення, закріплення і вилучення доказів.

Відповідно до ст.71 КПК України, передбачена можливість залучення спеціаліста у судове засідання, який використовує свої спеціальні знання і навички у певній галузі діяльності, надає допомогу по збиранню або дослідженню доказів. Спеціаліст викликається у судове засідання  за клопотання учасників процесу чи за ініціативою суду в разі необхідності застосування спеціальних знань та навичок при провадженні судового слідства. Під час дослідження доказів суд має право скористатись усними консультаціями або письмовим роз’ясненням спеціаліста ( ст.360 КПК України), але ця норма судами Чернігівської області не використовувалась.

Ряд норм регламентують не тільки обов’язкову участь у кримінальному процесі осіб, які володіють певними спеціальними знаннями, але спеціалістів певного профілю. Обов’язкова участь педагога чи психолога, а за необхідності лікаря необхідна при допиті неповнолітнього свідка (ст.354 КПК України), перекладача – при пред’явленні обвинувачення глухим, німим, сліпим та їх допиті, а також допиті та інших слідчих діях з особами, які не володіють  українською мовою (ст.29, 68, - КПК України), лікарів (судово-медичних експертів) – при огляді та ексгумації трупа, проведенні медичного освідування обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка (ст.238, 241 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 371 КПК України при розгляді справи по суті ухвала суду про призначення експертизи виноситься в нарадчій кімнаті і викладається у виді окремого документа, який підписується всім складом суду.

 Вимоги даної норми, як свідчать матеріали перевірки, суди Чернігівської області дотримуються.

Після проведення судом експертизи, висновок потрібує оцінки в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами з метою повного, всебічного і об’єктивного встановлення фактичних обставин справи та постановлення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення.    

Загалом суди Чернігівської області діють таким чином і використовують зібрані у справі докази, в тому числі й оцінюють висновки експертиз.  

 

 

3.Висновок експерта та його оцінка слідчим (судом)

 

 Зміст і структура висновку експерта

 

Після проведення  необхідних досліджень експерт складає висновок за правилами ст.101 КПК . Якщо експертизу проводили декілька експертів однієї спеціальності (комісійна експертиза) і вони дійшли згоди,  то ними дається і підписується загальний висновок,  а якщо ні - то кожний з них складає і підписує свій висновок окремо. При проведенні експертизи декількома  експертами різних спеціальностей (комплексна експертиза) кожний експерт вправі підписати ту частину висновку, яка відбиває перебіг і результати  проведених  ним особисто досліджень,  або ж загальний  висновок,  якщо всі вони мають знання, що є необхідними для сукупної  оцінки результатів проведених досліджень,  і на цій підставі дійшли єдиної думки.

За своєю  структурою  висновок  експерта складається з трьох  частин - вступної, дослідницької і висновків з поставлених питань.

Коли експертиза  проводиться в експертній установі,  експерт зазначає у вступній частині висновку,  що  він  попереджений  про кримінальну відповідальність  за  дачу завідомо неправдивого висновку, і стверджує це своїм підписом.  Далі вказується номер експертизи, коли,  де,  ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта) і яка експертиза була проведена (називається її предметний вид за існуючою класифікацією: (балістична, судова-психіатрична, хімічна) та за процесуальними ознаками (додаткова,  комплексна).  Зазначається на якій підставі і по якій кримінальній справі  проводилася.   Якщо  хто-небудь  був присутній при проведенні експертизи, то про це також вказується у вступній частині експертного висновку.  Закінчується вступна частина викладенням питань,  які ставляться на вирішення експертизи. Питання, поставлені перед експертом, викладаються у висновку так, як ставив їх слідчий (суддя). Однак, якщо питання сформульовані з точки зору стилістики не дуже вдало,  але  зміст  їх  зрозумілий, експерт має право сформулювати їх по іншому, при цьому не змінюючи суті питань.  Якщо питання незрозумілі, або коли їх можна тлумачити у двоякому значенні, експерт повинен звернутися за роз'ясненнями до тієї особи,  яка призначала  експертизу.  За експертом залишається право  викласти питання в тому порядку, в якому дослідження було б більш доцільне.  Досліджувана частина складається з наступних етапів. Спочатку описуються матеріали,  що надійшли до дослідження,  їх  цілісність та  правильність пакування.  Далі вказується сам процес експертного дослідження, які методи застосовувалися для одержання висновку, посилання  на довідниково-нормативні документи та літературні джерела, а також на результати слідчих дій, якщо вони мають значення  вихідних  даних при обґрунтуванні висновків.  В цій частині експерт повинен дати оцінку отриманих результатів як достатніх (або  недостатніх)  для формулювання висновків (наприклад, оцінку тотожностей певних речовин).

Якщо проводиться комплексна експертиза,  то в останній частині висновку, передує синтезуюча частина, в якій викладається сукупна оцінка результатів дослідження.

Завершує висновок експерта третя  частина,  в  якій  даються відповіді на поставлені перед експертизою питання.  Відповіді мають бути  мотивовані та відповідати на запитання по суті.

Як правило,  висновок складається за логічними правилами силогізму. Спрощена структура, якого полягає в наступному:

1) загальне  правило  -  наукове положення,  із якого виходив експерт (наприклад, ознаками повішення є наявність странгуляційної смуги, крововиливи у м'язах шиї, переломи  під'язичної кості, поперечні розриви внутрішньої оболонки сонних артерій тощо);

2) конкретні дані про досліджуваний об'єкт - ознаки, вихідні дані (наприклад,  при дослідженні трупа К.  наявні зазначені вище ознаки);

3) умовивід - сам висновок  (наприклад,  смерть  К.  настала внаслідок повішення).

Розрізняють позитивну та негативну форму висновків експерта, які вміщують відповідь на поставлені перед ним запитання. Наприклад: слід пальця на стакані, який вилучений з місця події, належить обвинуваченому;  або - відбиток печатки  даної  установи  не співпадає з відбитком печатки на вилученому папері.

Висновок, а також всі додатки до нього (фотографії, таблиці, схеми,  тощо)  підписуються  експертом  та засвідчуються печаткою експертної установи.

Якщо дослідження  проведено,  але  в наслідок незадовільного стану слідів, руйнування, псування об'єктів, з інших причин, відповіді на  питання дати неможливо,  експерт складає про це висновок. Зміст та структура його такі ж  самі,  як  і  висновку,  але тільки остання частина називається заключною.  В ній зазначаються причини, з приводу яких відповіді на поставлені питання дати  неможливо. При вирішенні експертом одних питань і неможливості дати відповіді на інші, ним щодо останніх у висновку вказується причини не вирішення.

Висновок про неможливість дачі заключення потрібно відрізняти від відмови від провадження експертизи і повернення матеріалів без виконання. Така відмова має місце у випадках, коли провадження дослідження взагалі неможливо (наприклад,  коли маються процесуальні  порушення  - відсутність постанови або грубо порушені її реквізити), якщо недостатньо матеріалів або в експертній установі  відсутні потрібні експерти.                                                                                                                   

При відмові від провадження експертизи, в цьому випадку, якого-небудь процесуального документа не складають,  а  мотиви  відмови викладають у супровідному листі.

 

 Вимоги, які пред'являються до висновку  експерта

 

Висновок експерта -  це  офіційний  процесуальний  документ, який покладається  в основу доказування і на який посилається суд (суддя) у своєму вироку.  Але щоб він виконував своє призначення, треба додержувати основні вимоги, які пред'являються до нього. Ці вимоги достатньо відомі - висновки повинні виходити із  отриманих при дослідженні даних, вміщувати відповіді на поставлені питання, бути ясними,  точними тощо.  На практиці, на жаль, вони не завжди виконуються і тому є приводом для проведення непотрібних дій, для прикладу: виклик експерта  на  допит,  призначення  додаткової, повторної експертизи. Серед основних помилок, які бувають у висновках експертів можна назвати: такі що не вміщують відповідей на поставлені запитання; незрозумілі учасникам процесу; не  випливають  із об'єктивних даних,  отриманих при дослідженні;не обґрунтовані; експертні висновки протирічать один одному та  такі, що побудовані на припущеннях.

 

 Перевірка  та оцінка  експертного дослідження слідчим (судом)

 

Висновок експерта підлягає ретельній перевірці та оцінці слідчим, суддею, прокурором, адвокатом та іншими суб’єктами, які беруть участь у розгляді справи.

Перевіряється додержання вимог процесуального  законодавства на всіх стадіях - від призначення експертизи до отримання висновку експерта,  насамперед:

1) чи призначена експертиза по  порушеному кримінальному провадженню;

2)  чи дотримано  порядку  доручення її провадження в експертній установі або особі, яка не працює в цій установі;

3)  чи виконана вимога про незацікавленість експерта у вирішенні      справи;

4)    чи відповідають  поставлені  питання компетенції даного експерта;

5) чи не порушені права обвинуваченого (підозрюваного) при призначені експертизи та при отриманні висновку;

6) чи попереджений  експерт про відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку і за дачу за відомо неправдивого  висновку.

Важливе значення має зіставлення даних,  які  містяться  в ухвалі  про призначення експертизи і висновку експерта. Необхідно впевнитися, що у двох цих документах мова йде про одні й ті ж самі предмети - речові докази, порівняльні зразки, про тих же осіб, чиї сліди або почерк були дослідженні.

Слід перевірити,  чи запитував експерт додаткові  відомості, матеріали  і  чи був задоволений його запит (тобто, чи достатньо йому було надано предметів і документів,  що є об'єктами  дослідження);  чи не збиралися вихідні дані самим експертом; чи не пропущенні які-небудь об'єкти в одному з порівняльних переліків. Потрібно порівняти  формулювання  питань,  які  поставлені слідчим (судом), з формулюваннями тих же питань у вступній частині і висновками. Якщо між ними є істотні протиріччя, необхідно спробувати з'ясувати можливі причини цього.

Перевіряється наукова  обґрунтованість   висновку, правильність застосування конкретної методики  та  дозволеності  її використання (якою  установою чи науковцем розроблено та рекомендовано методику,  літературне джерело, в якому її опубліковано).

          Відповідно до кримінального процесуального закону суд досліджує висновок експерта шляхом оголошення в судовому засіданні, а за необхідності - й допиту експерта. Після оголошення висновку сторони можуть ставити питання експертові. При цьому слід мати на увазі, що, виходячи зі змісту положень ст. 356 КПК, суд не вправі відмовити стороні у виклику експерта для отримання роз'яснень стосовно наданих ним висновків.

           Допит експерта в суді (ст. 356 КПК) є способом перевірки достовірності висновку та його значення для справи. Експерт викликається в судове засідання та допитується для роз'яснення і доповнення його висновку.

       При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно ст. 94 КПК України  він не має наперед встановленої сили і переваги над іншими доказами, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

       З огляду на викладене слід зазначити, що застосування спеціальних знань і науковість, не надає висновку експерта наперед встановленої сили.  Навпаки, висновок експерта має однакове процесуальне значення в порівнянні з іншими доказами,  не є обов’язковим для суду, але як вимагає ст. 101 КПК України, незгода з ним повинна бути  мотивована в ухвалі  або вироку.                      

       Зазначена вимога закону розповсюджується і на випадки, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз (в т.ч. комплексна, комісійна, додаткова або повторна), суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об’єктивності експертного дослідження.

     При цьому, не повинна віддаватися перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

     Перевіряючи  й оцінюючи висновок експерта суд повинен з’ясувати:

- чи додержано вимоги закону при призначенні та проведенні експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- достатність поданих експертові об’єктів дослідження;

- повноту відповідей на поставленні питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

-  узгодженість між дослідницькою частиною та висновком експертизи;

- обгрунтованість висновку експерта та його узгодженість з іншими матеріалами справи.      

З інформації, наданої судами Чернігівської області вбачається, що при досліджені доказів у тому числі й експертних висновків, їх оцінки, навіть коли в справі з одного й того ж предмету проведено декілька експертиз, по яким надано різні висновки,  у них  проблем майже не виникає.   

 

Оцінка полягає у всебічному, повному та об'єктивному дослідженні висновку експерта.

Суд, взявши за основу висновок однієї експертизи  та  відхиливши висновок іншої з одного й того ж предмета дослідження, відповідно до закону зобов'язаний навести у вироку відповідні  мотиви.  Невиконання  цього  може бути причиною скасування вироку суду.

 

 

 

 Особливості  комісійної, комплексної та додаткової чи повторної експертизи.

    За  змістом статей ст. 101, 310, 312 КПК України і «Інструкції»  первинною є експертиза, при проведенні якої об’єкт досліджується вперше.

    Додаткова експертиза  призначається після розгляду висновку первинної експертизи, коли з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

    При цьому, висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об’єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

    У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об’єктів або щодо інших обставин справи,  призначається  нова експертиза, яка не є додатковою.

     Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

     Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експерту, а проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експерту.

     Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань, а комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями різних галузей знань.

     Як засвідчило вивчення кримінальних проваджень, суди Чернігівської  області дотримуючись  вимог ст. 321 КПК України забезпечують здійснення учасниками кримінального провадження своїх прав і створюють необхідні умови для виконання ними їх процесуальних обов’язків, а тому як правило призначають експертизи (в т.ч. додаткові, повторні, комплексні та комісійні) за клопотанням учасників провадження  і лише в окремих випадках за власною ініціативою.

                                  Висновки та пропозиції:

Підводячи підсумки даного аналізу, варто зазначити, що судова експертиза є одним із найбільш надійних джерел доказування. Експертні дослідження є важливою, іноді невід'ємною складовою процесу доказування у кримінальному судочинстві.  На сьогодні більшість експертиз проводиться на належному фаховому рівні. За допомогою експертиз та інших наукових досліджень розкривається більше третини злочинів, тому в кримінальному судочинстві широко практикується її проведення. Результати проведення аналізу щодо призначення судових експертиз свідчать про  те, що суди здебільшого правильно застосовують норми процесуального законодавства, в тому числі і ті, що регламентують порядок та підстави призначення експертиз.

Результати узагальнення довести  до відома суддів місцевих судів.

 

  

    Суддя апеляційного суду                                                                              

    Чернігівської області                                                             Л.С.Навозенко 

 

    Помічник судді                                                                      О.М.Олійник