flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Єрмоленко проти України

РАДИ ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справа "Єрмоленко проти України"

(Заява N 49218/10)

15 листопада 2012 року

Стислий виклад.

3 червня 2009 року щодо заявника було порушено кримінальну справу. Того ж дня його було затримано.

З 2002 року заявник страждав на лімфолейкоз та неодноразово проходив хіміотерапію у зв'язку з цим захворюванням. Заявник також мав низку інших захворювань. 8 вересня 2009 року заявника було визнано інвалідом третьої групи.

23 грудня 2009 року апеляційний суд Сумської області визнав заявника винним у корупції та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна та забороною обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в органах влади. При призначенні покарання суд врахував стан здоров'я заявника як пом'якшуючу обставину.

7 квітня 2010 року заявника було переведено до Сумської виправної колонії N 116. Під час перебування під вартою заявника неодноразово оглядали лікарі різних спеціальностей та він проходив спеціалізоване лікування, включаючи хіміотерапію, яка, проте, не була проведена негайно після надання відповідної рекомендації лікарями.

У зв'язку зі зверненнями дружини заявника щодо його звільнення за станом здоров'я було проведено комісійне медичне обстеження, за результатами якого було встановлено, що наявні у заявника захворювання не дають підстав для його звільнення, оскільки не повністю відповідають встановленому переліку.

До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявник скаржився за статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо ненадання йому адекватної медичної допомоги під час тримання під вартою та неможливості такого тримання з огляду на стан його здоров'я. Заявник також подав інші скарги за Конвенцією.

Враховуючи серйозність наявних у заявника захворювань та те, що затримка при проведенні хіміотерапії могла призвести до швидкого погіршення його стану та навіть смерті, Європейський суд визнав, що медична допомога, яка надавалась заявнику, не була адекватною а отже, мало місце порушення статті 3 Конвенції.

Крім того, Європейський суд зазначив, що практика вирішення питань звільнення особи від відбування покарання за станом здоров'я виходячи тільки з виключного переліку захворювань, які можуть бути підставою для такого звільнення, без оцінки інших обставин і за відсутності можливості судового розгляду відповідного рішення є такою, що не забезпечує гарантій статті 3 Конвенції.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно

"1. Оголошує скаргу за статтею 3 Конвенції щодо відсутності адекватної медичної допомоги під час тримання під вартою та можливості такого тримання з огляду на стан здоров'я заявника прийнятною, а решту скарг у заяві - неприйнятними.

2. Постановляє, що було порушення статті 3 Конвенції.

3. Постановляє, що

(a) упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має виплатити заявнику 7500 (сім тисяч п'ятсот) євро відшкодування моральної шкоди, разом з будь-яким податком, що може нараховуватись; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисф