flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ніколаєнко проти України

РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Справа "Ніколаєнко проти України"

(Заява N 39994/06)

15 листопада 2012 року

Стислий виклад.

Щодо заявника в різні дати було порушено три кримінальні справи, які в подальшому були об'єднанні в одне провадження.

21 листопада 2005 року апеляційний суд Полтавської області, діючи як суд першої інстанції, визнав заявника винним у скоєнні злочинів та призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Протягом досудового слідства та розгляду справи заявника апеляційним судом Полтавської області йому надавалась допомога захисників.

Ухвалою від 16 березня 2006 року Верховний Суд України залишив вищевказаний вирок без змін. Протягом судового провадження у Верховному Суді України заявнику не було надано допомогу захисника.

До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявник скаржився за п. 1 та підп. "c" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на те, що: протягом досудового слідства та судового розгляду справи він не отримував юридичної допомоги, за винятком деяких періодів; призначені йому в ході досудового слідства захисники не надавали заявнику ефективної юридичної допомоги; він не отримав юридичної допомоги під час провадження у Верховному Суді України. Крім того, заявник подав скаргу за ст. 3 Конвенції на те, що він зазнав катування з боку працівників міліції, яку Європейський суд в подальшому визнав неприйнятною у зв'язку з її необґрунтованістю. Інші скарги заявника Європейський суд також визнав неприйнятними.

Європейський суд констатував порушення п. 1 та підп. "c" п. 3 ст. 6 Конвенції з огляду на те, що відповідно до кримінально-процесуальних норм України у випадку, якщо апеляційний суд діє у кримінальному провадженні в якості суду першої інстанції, юрисдикція Верховного Суду України при розгляді справи у касаційному провадженні поширюється як на питання права, так і на питання фактів. Тобто Верховний Суд України також мав повноваження розглядати додаткові аргументи, які не розглядались під час провадження у суді першої інстанції. Враховуючи тяжкість обвинувачень щодо заявника та суворість призначеного йому судом першої інстанції покарання, Європейський суд зазначив, що юридична допомога захисника на цьому етапі була необхідною для заявника.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

"1. Оголошує скаргу за пунктом 1 та підпунктом "c" пункту 3 статті 6 Конвенції щодо ненадання юридичної допомоги під час провадження у Верховному Суді України прийнятною, а решту скарг у заяві - неприйнятними.

2. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 та підпункту "c" пункту 3 статті 6 Конвенції.

3. Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має виплатити заявнику 2400 (дві тисячі чотириста) євро разом з будь-якими податками, які можуть нараховуватись, в якості відшкодування моральної шкоди; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на зазначену вище суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти".