Апеляційний суд Одеської області відмовив у задоволенні апеляційної скарги особи, яка намагалася висилити неповнолітню дитину з квартири

До апеляційного суду Одеської області надійшла апеляційна скарга К.Д.А. на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2017 року, яким позовні вимоги К.Л.Ю. задоволено частково. Вселено К.Л.Ю. та її неповнолітнього сина К.Б.Д. в квартиру в місті Одесі. Стягнуто з К.Д.А. на користь К.Л.Ю. судові витрати 640 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, К.Д.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в новому складі суду, а також стягнути з К.Л.Ю. судовий збір в сумі 710 грн. на користь відповідача.

Судом встановлено, що 22.12.2007р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. У період шлюбу, 4.02.2009р., відповідачем придбана трикімнатна квартира в місті Одесі загальною площею 61,8 кв.м., житловою 36,8 кв.м., яка зареєстрована у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.02.2009 р.

5.06.2009р. у сторін народився син.

27.01.2016р. рішенням Київського районного суду м. Одеси шлюбу між сторонами розірвано.

З вересня 2017р. відповідач перешкоджає користуватися вказаним житловим приміщенням (квартирою) позивачу та неповнолітньому сину, а саме: в квартиру їх не пускає, змінив замки, ключі від вхідних дверей квартири не надає, у зв’язку з чим позивач звертався до чергової частини Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі.

Згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Закон встановлює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на майно, яке було придбане під час шлюбу. Лише для визнання права на майно, яке є особистою приватною власністю одного з подружжя, він має заявити про своє право відносно такого майна відповідно до ст. 57 СК України. Доказів на підтвердження того, що спірна квартира є його особистою приватною власністю, відповідач суду не надав.

Таким чином, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу К.Д.А., колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області постановила апеляційну скаргу залишити без задоволення, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2017 року залишити без змін.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером:  520/12097/17.

    Прес-служба апеляційного суду Одеської області