Відбувся другий загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці»

          Вчора відбувся другий загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці». За перебігом подій на заході в режимі онлайн слідкувала головний спеціаліст (із забезпечення зв’язків зі ЗМІ) Олена Савенко.

          Організаторами форуму виступили Вища рада правосуддя спільно з Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України за підтримки канадсько-українського Проекту підтримки судової реформи та генерального інформаційного партнерства від «Юридичної газети» та «Інтерфаксу-Україна».

          Представники судової влади, іноземні експерти, журналісти та редактори провідних ЗМІ України обмінялися думками, ідеями, пропозиціями про те, як комунікацію між судами та медіа зробити максимально ефективною для обох сторін.

          Саме про це у вітальному слові говорив і Голова Вищої ради правосуддя  Ігор Бенедисюк. На його думку, комунікація з суспільством для судової влади не менш важлива і необхідна, ніж підвищення кваліфікації суддів і всі ті процеси з очищення, які тривають у судовій системі. «Відновити довіру до судової влади не вдасться до тих пір, допоки суди не донесуть до суспільства, що вони змінюються на краще і зробити це можуть тільки професійні журналісти», – сказав Голова Вищої ради правосуддя. Він також зазначив, що в ідеалі, у прес-службах судів мають працювати професійні журналісти, які і доноситимуть інформацію про суди зрозумілою, не юридичною мовою.

          Власне цьому і були присвячені перших дві дискусії форуму: «Суди і ЗМІ. Розширення можливостей співпраці: чого потребують суди від медіа?» та «Розширення можливостей співпраці: чого потребують ЗМІ від судів?»

          Модератор першої дискусії, суддя господарського суду Харківської області, член Ради суддів України Тетяна Суярко переконана, що за період становлення процесу відкритості судів «…вони стали проактивними в напрямку комунікації. Журналісти все більше звертаються за коментарями і це вже справжній діалог та приклад зацікавленості в тому, як працює судова влада».

          Отож, що зробили суди для зацікавленості журналістів. За інформацією начальника управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя, керівника Прес-центру судової влади, який функціонує при ВРП з серпня 2017 року, Оксани Лисенко, «тільки за цей час у роботі Вищої ради правосуддя та судової влади в цілому стались революційні зміни і комунікація не є виключенням». 

            Зокрема пані Оксана зазначила, що зі створенням Прес-центру було оновлено веб-портал судової влади. Його активність за І квартал цього року, в порівнянні з минулим, зросла майже на 50%. Також був здійснений цілий ряд організаційно-просвітницьких заходів, які стосуються висвітлення діяльності судів, оновлено базу суддів-спікерів, а це понад 700 контактів, які найближчим часом буде представлено у відкритому доступі, адже судді-речники саме ті люди, що зобов’язані доносити інформацію про судові рішення до громадськості.

          В усіх судах було залучено майже 14 тисяч громадян до участі в просвітницьких заходах, які пов’язані з процесуальною діяльністю, ініційовано понад 1 200 публікацій у ЗМІ, в яких ішлося про діяльність судів та процеси, що відбуваються у судовій владі. Окрему увагу спікер приділила онлайн-трансляціям судових засідань: «Майбутнє – за трансляціями судових засідань за ініціативи самого суду, звісно там, де немає законодавчих обмежень», – наголосила Оксана Лисенко.

            Приклад побудови ефективної співпраці судів і ЗМІ на базі прес-центру Одеського апеляційного господарського суду представила учасникам голова суду Наталія Богацька. «Ми досягли того рівня інформування ЗМІ та журналістів про діяльність судів та перебіг судових процесів, коли нема необхідності просити журналістів написати інформацію, вони її відслідковують самі і звертаються у суди за роз’ясненням», – підсумувала пані Богацька.

          Суддя Верховного Суду Олена Кібенко зосередилась на нових підходах до комунікації найвищої судової інстанції. Важливість налагодження процесу комунікації, зі слів судді, стала зрозуміла тоді, коли після перших успішних кроків, що були пов’язані  із створенням Верховного Суду та початком його роботи, настала тиша. «План розвитку комунікацій ВС з’явився після того, як судді відчули недостатність інформаційного супроводження своєї діяльності. Сторінка ВС у Фейсбук з’явилася у листопаді 2017 року, новий сайт запрацював з середини грудня, але формування прес-служби розпочалося вже після нового року, тому в січні 2018 комунікації носили обмежений характер. Тож судді почали активно діяти. Тепер, за 6 місяців роботи ми можемо константувати, що наші системні зусилля в організації і налагодженні комунікаці не були марними і ВС справді зайняв флагманські та інноваційні позиції у представленні і поширенні інформації про роботу найвищої судової інстанції держави», – сказала Олена Кібенко.

          У свою чергу спікери другої панелі, а це медійні експерти й редактори відомих видань та інформаційних агенцій, говорили про своє бачення отримання інформації з судів.

          Зокрема, Катерина Дячук – експертка Інституту масової інформації зазначила, що у порівнянні з минулими роками значно скоротилася кількість випадків порушення суддями прав журналістів у судовому процесі:  якщо в 2016 році таких випадків було зафіксовано 11, то у 2017 вже тільки 5. У ЗМІ відзначають це як позитив у взаємодії судів та журналістів.

          Разом з тим, як зазначила Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, своєрідним маркером у стосунках судів і ЗМІ є кількість вироків по так званих «журналістських статтях КК України», які стосуються перешкоджання журналістській діяльності й захисту життя журналістів. «За нашою інформацією,  щороку в судах по захисту журналістів виноситься 8–9 вироків, а це мало», – зауважила директорка, оскільки, знову ж, за інформацією Інституту, «журналістських справ» до судів надходить значно більше.

          Олександр Мартиненко, генеральний директор  інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна», як значний позитив у діяльності судової влади відзначив проведення онлайн трансляцій судових засідань та побажав прес-службам і прес-секретарям судів більше уваги звертати на анонсування справ та писати прес-релізи «зрозумілою» мовою,  а також належним чином організовувати ті судові засідання, у яких передбачається присутність великої кількості ЗМІ, не відмовляти у коментарях та сприяти у їх отриманні, а все інше журналісти зроблять самі.

          Пан Олександр щиро переконаний у тому, що довіра до суду неможлива без прозорості в його діяльності: «Суд – це частина держави, а не окремий елемент держави, як уважали раніше. Відкритість судової влади –  двосторонній рух. Суди та ЗМІ повинні не лише робити кроки назустріч одне одному, а й працювати разом. Для суддів важливо не ображатись на журналістів. Також необхідно покращити умови для журналістів у судах». 

          На завершення роботи форуму учасники отримали інформацію про канадський досвід організації комунікації, ознайомилися з функціонуванням соціальних проектів, які стосуються судової тематики як в Україні, так і за її межами та визначилися з головними напрямками роботи на рік наступний.

За матеріалами повідомлення прес-служби Ради судів України