Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
27 травня 2020 року Малинським районним судом Житомирської області винесено вирок у справі за ст.126-1 КК України.
З початку 2020 року до Малинського районного суду надійшло 4 обвинувальних акти за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство), по яких у 1 справі винесено вирок та у 3 – закрито кримінальне провадження.
Проблему насильства в сім’ї визнано світовою громадськістю однією з найбільш поширених у світі форм порушення прав людини. Про реальну загрозу життю та здоров’ю жінок і дівчат зазначив у своєму відеозверненні до світової спільноти 5 квітня 2020 року Антоніу Гуттериш – Генеральний Секретар ООН. За словами Генсека, кількість звернень до соціальних служб за час карантину у світі подвоїлась, але поряд з цим захистити постраждалих належним чином уряди країн неспроможні. На заваді стають перезавантаженість та нестача персоналу у медичних закладах й органах поліції. Аналогічна ситуація спостерігається і в Україні.
З початку 2020 року слідчі направили до суду понад 470 кримінальних проваджень щодо вчинення домашнього насильства та винесли понад 11 000 термінових заборонних приписів.
За статистикою, найбільша кількість постраждалих від домашнього насильства саме жінки. Тому серед іншого насильства, гендерне насильство є гострю та невирішеною проблемою.
Щогодини мінімум 15 жінок стають жертвами насильства у сім’ях. У цілому, згідно із статистичними даними, 68% жінок в Україні зазнають знущань у сім′ї. Вони страждають від домашнього насильства частіше, ніж від пограбувань, зґвалтувань чи автомобільних катастроф разом узятих. 35-50% жінок, які потрапляють у лікарні з тілесними травмами – це жертви домашньої тиранії.
Фізичному та сексуальному насильству в Україні щороку піддаються приблизно1 мільйон жінок, при цьому звертаються до поліції максимум 10% з них. Щорічно в Україні гине 600 жінок від домашнього насильства.
18% чоловіків в Україні вважають, що мають право бити жінку, якщо вона зрадила. 22% українок вважають, що в окремих випадках заслужили насильство. Від 1 до 3 мільйонів дітей в Україні стають свідками або жертвами домашнего насильства. Статистика вражає, у негативному сенсі цього слова.
Що ж таке домашнє насильство?
Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства, не розуміють, що зіткнулись із ним. У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії. Проте існують і інші форми насильства.
Під економічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство, відповідно до закону, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
Багато хто думає, що психологічне насильство це «просто сварка», «це просто ревнощі» і «це нормально», але це ненормально. Те, що принижує честь та гідність особи, це і є насильство.
Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Не дивлячись на те, що фізичне і психологічне насильство в сім’ях відбувалось завжди, до 2019 року в Україні це по закону вважалось адміністративним правопорушенням. Тобто, за побої, приниження і образи кривднику загрожувало покарання частіше всього у вигляді штрафу чи громадських робіт. Криміналізація домашнього насильства фактично почалася 11 січня 2019 року, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».
Перший в історії України вирок за домашнє насильство винесено у Миколаївській області, у квітні 2019 року. 57-річний чоловік, мешканець міста Вознесеньськ, Миколаївської області, протягом декількох років, систематично знущався над своею 80-річною матір’ю. Кривдника арештували на один місяць за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство)
Крім того, чоловіка зобов’язали пройти спеціальну програму для кривдників, які здійснюють психологічне і фізичне насильство.
У жовтні в Одеській області два роки обмеження волі отримав 36-річний чоловік за аналогічний злочин, в той час, як інший мешканець області отримав п’ять років виправної колонії за систематичне приниження своєї дружини.
В Києві перший вирок за домашнє насильство оголосили 14 листопада 2019 року. Оболонский суд м. Києва виніс вирок 33-річному чоловіку три місяці арешту за здійснення фізичного та психологічного насильства в сімї у присутності дітей.
Домашнє насильство у деяких країнах світу.
62% вбивств жінок в США було здійснено їхніми чоловіками.
В Перу 70% всіх зареєстрованих злочинів складає фізичне насильство в сім’ї.
Більше 80% жінок в Афганістані у віці до 50 років допускають сімейне насильство, в Гвинеї – 92%.
Найбільш врегульованим з точки зору захисту від різних форм домашнього насильства у порівнянні з іншими країнами є законодавство Австрії, Греції, Ірландії и Португалії.
Найменшу кількість жінок, які хоча б раз відчували будь яку форму домашнього насильсва, зареєстровано в Канаді (1,9%), найбільшу – у Пакистані (85%).
Актуальну практику взаємодії поліції з суспільством у подоланні проблеми домашнього насильства вводить так званий британьський "Закон Клер". Так, людина може звернутися до поліції щоб перевірити чи не має новий або існуючий партнер "насильницьке минуле". Поліція зобов’язана провести по таким запитам спеціальну перевірку та поінформувати заявника.
У Німеччині закон "Про захист від насилля" надає постраждалому право правової претензії на виділення квартири. Так, у випадку завдання фізичної шкоди здоров’ю чи обмеження свободи, та, при певних умовах, у випадку, виникнення загрози такого порушеня, суд може зобов’язати кривдника звільнити квартиру незалежно від того, чи знаходяться у шлюбі партнери, і навіть власник квартири, який здійснює насильство, може бути примусово виселений від постраждалої особи.
Як врятувати себе чи рідних від домашнього насильства
Що робити, якщо Ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння? Пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ! Розкажіть друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти. Попередьте їх про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності.
Продумайте свій план дій: підготуєте сумку з необхідними речами, документами (паспорт, свідоцтво про народження дітей, свідоцтво про право власності на майно), грошима, ювелірними виробами, які можна продати в разі необхідності, ліками. Вивчіть на пам'ять телефони відповідних служб та ваших довірених осіб на випадок, якщо ви залишитесь без свого телефона.
Спробуйте знайти місце, де б ви могли сховатись. Пам’ятайте, що головне правило надійної схованки – це таємність. Людина, яка здійснює домашнє насильство, не повинна знайти вас там, а знайомі, які зголосилися допомогти, повинні мати змогу захистити вас.
Перед тим як піти від людини, що завдає вам шкоди, слід видалити все електронне листування, історію переглядів в інтернеті та знищити будь-які паперові нотатки, які можуть допомогти знайти вас.
Куди потрібно звертатись в разі вчинення домашнього насильства?
Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням акту домашнього насильства, у разі небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.
Поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може затримати кривдника максимум на 3 години. Тому за цей час подбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей.
Закон передбачає можливість відокремити кривдника від жертви. Для цього є: терміновий заборонний припис і обмежувальний припис. Заборонний припис виноситься Національною поліцією як реакція на факт домашнього насильства, виноситься терміново, діє до 10 днів, але його можна продовжити через суд до півроку. Обмежувальний припис діє від 1 до 6 місяців, і його видає лише суд.
Кривднику забороняють перебувати в місці спільного проживання, навіть якщо це його помешкання, обмежують спілкування із постраждалою дитиною, забороняють наближатися на певну відстань до роботи, місця проживання. Також, ось перелік служб, до яких можна звернутися, якщо Ви зазнали домашнього насильства:
Якщо тривалий час проти вас здійснювалося фізичне насильство, необхідно зняти побої. На судмедекспертизу вас може направити дільничний інспектор або інший співробітник міліції районного відділення, до якого ви звернетесь із заявою про насильство.
Після того як поліція оформить ваші документи, вас можуть прихистити у притулку, які вже зараз є майже в кожному місті, а згодом їхня кількість має зрости, як це передбачено новим законодавством із протидії насильству.
Якщо насильство відбувалося у присутності дітей або щодо них, у тому числі якщо це психологічне насильство, а саме образи, приниження, погрози, звинувачення тощо, напишіть заяву до служби у справах дітей.
Ви маєте право не давати кривдникові бачитися та спілкуватися з дітьми, поки рішенням суду не буде визначено способу його участі у вихованні дітей та призначено дні, години та визначено умови побачень.
Щодо дітей – вони тепер вважаються жертвою насильства й у тому разі, якщо були присутні при таких ситуаціях вдома. До того ж, вчителі, медсестри, лікарі повинні будуть повідомляти в поліцію про підозри, що щодо дитини вчиняється насильство.
Дитина може звернутися до поліції із скаргами – і тоді з’ясовувати, чи є вона постраждалою, мають психологи.
На завершення хочу зазначити, що кожна українська жінка має право та повинна бути щасливою, щасливою жінкою, щасливою коханою дружиною та щасливою матір’ю. Кожна українська дитина повинна зростати у любові, гармонії та повазі. Від того, чи сповнене дитинство спокою та любові залежить наскільки міцно ми стоїмо на землі та наскільки легко ми досягатимемо своїх цілей. Неймовірно складно опинитися у ролі постраждалої від домашнього насильства, потрібна неабияка сила духу аби в одну мить змінити життя. Проте є вагома причина, чому це потрібно зробити – наші діти, які заслуговують бачити щастя у маминих очах.
_03_03.png)
