flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Аналіз порушення процесуальних строків при розгляді справ та порушення строків утримання осіб під вартою при розгляді кримінальних справ у 2013 році

Аналіз

порушення процесуальних строків при розгляді справ

та порушення строків утримання осіб під вартою при розгляді кримінальних справ у 2013 році

 

            На виконання п.п. 2, 3, 6 п. 2 рішення № 1 ради голів апеляційних судів при Голові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.02.2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області надає наступну інформацію.

           

            У 2013 році згідно з статистичними даними апеляційного суду в провадженні місцевих загальних судів Дніпропетровської області перебувало 3212 кримінальних справ, з яких 2806 закінчено, що складає 87,36% від загальної кількості. Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду складає 406, в тому числі нерозглянуті справи, які не зупинені і не відкладені:

Загальна кількість нерозглянутих справ, за якими особи тримаються під ватрою і рахуються за судами понад 6 місяців складає 65 відносно 129 осіб.

Що стосується строків розгляду матеріалів кримінального провадження місцевими загальними судами Дніпропетровської області за 2013 рік, необхідно зазначити, що протягом звітного періоду перебувало 14944 матеріалів кримінального провадження, з яких розглянуто 12017, що складає 80,41% від загальної кількості. Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду складає 2927, в тому числі нерозглянуті справи, які не зупинені і не відкладені:

Загальна кількість нерозглянутих матеріалів кримінального провадження, за якими особи тримаються під ватрою і рахуються за судами понад 6 місяців складає 65 відносно 91 особи.

            За результатами аналізу встановлено, що кримінальні справи, по яких судове провадження триває понад рік, в переважній більшості розглядаються у порядку Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року. При цьому, відсутні випадки знаходження в провадженні Апеляційного суду Дніпропетровської області кримінальних справ понад рік.

                       

Необхідно відзначити, що кримінальними справами, судовий розгляд яких триває понад рік, в переважній більшості є багатоепізодні справи, справи відносно декількох осіб, котрі обвинувачуються у вчиненні тяжких або особливо тяжких злочинів, а тому розгляд таких справ, з урахуванням характеру фактичних даних, що підлягають встановленню та обсягу і специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, об’єктивно потребує значного часу.

            Проведеним аналізом не встановлено нових причин затягування розгляду кримінальних справ, якими все ж таки залишаються проблемні питання, пов’язані з наступним:

 

Характерним прикладом не розгляду кримінальної справи понад рік у зв’язку з проведенням експертизи, є ситуація, яка склалася в Жовтневому районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в ході розгляду кримінальної справи за обвинуваченням (---, ---) у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 240 КК України, (---) у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України, яким обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Так, зазначена справа надійшла до суду 25 січня 2012 року і неодноразово призначалася до слухання, оголошувалися перерви у зв’язку з різними причинами – клопотання адвоката, прокурора, неявки свідків. 25 жовтня 2012 року по справі було призначено повторну судово-екологічну експертизу, після проведення якої кримінальна справа повернулася до суду лише 23 серпня 2013 року.

Однак, все ж таки, невиконання органами внутрішніх справ постанов суду про привід свідків та потерпілих, яке подеколи носить систематичний характер, є однією із найболючіших проблем, яка стоїть на заваді оперативного розгляду кримінальних справ в межах розумних строків.

 

При цьому, турбує пасивне відношення до такої проблеми прокурорів, які безпосередньо приймають участь в судовому розгляді підтримуючи обвинувачення і не вживають жодних заходів реагування до працівників органів внутрішніх справ, на яких покладається виконання постанови суду про привід учасників процесу, оскільки в таких випадках, на нашу думку, в діях останніх вбачається явне нехтування покладених на органи внутрішніх справ кримінально-процесуальним законом обов’язків.

 

Поряд з цим, однією причин, яка часто-густо стоїть на заваді оперативного розгляду кримінальних справ, є неявка в судове засідання захисника, в той час, як відповідно до вимог ст. 289 КПК України в редакції 1960 року, неявка захисника в судове засідання та неможливість його заміни іншою особою, що допускається тільки за згодою підсудного, є підставою обов’язкового відкладення слухання справи.

На практиці є непоодинокими випадки коли слухання кримінальних справ відкладаються саме у зв’язку з неявкою захисників, зокрема, адвокатів, або ж свідомим затягуванням ними розгляду справи, шляхом заявлення чисельних клопотань, в тому числі, про відкладення слухання справи.

Так, в провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області з 06 листопада 2012 року знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням (---) за ч. 2 ст. 156 КК України, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Впродовж судового розгляду слухання справи 4 рази відкладалося у зв’язку з неявкою адвоката підсудного і 3 рази у зв’язку з заявленням адвокатом різних клопотань.

На нашу думку, в даній ситуації судом необхідно було вживати передбачених кримінально-процесуальним законом заходів реагування щодо адвоката, через неявку якого мали місце неодноразові зриви судового засідання, що, відповідно наданої судом довідки про рух справи, не було зроблено.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КПК України в редакції 1960 року головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням, спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівень судового процесу.

            Однак, проведеним узагальненням встановлено, що вказані вимоги закону головуючими суддями не завжди дотримуються та виконуються.

           

Так, в провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з 14 березня 2011 року знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням (---) за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, (---) за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, (---) ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, (---) за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2, 3 ст. 358 КК України, (---) за ч. 2 ст. 190 КК України, (---) ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України. Незважаючи на те, що дана кримінальна справа налічує більше 60 томів і свідками по справі проходять 128 осіб, починаючи з моменту надходження справи в провадження суду і закінчуючи судовим засіданням, призначеним на 16 лютого 2012 року, згідно відомостей про рух справи, наданих районним судом, головуючим 12 разів оголошувалися перерви в судовому засіданні у зв’язку з необхідністю розгляду іншої справи.

На нашу думку, вищенаведена ситуація є яскравим прикладом неналежної організації головуючим судового процесу, що поміж інших причин, як то неодноразова неявка в судове засідання підсудних, всі з яких знаходяться на підписці про невиїзд та свідків, призвело до затягування розгляду справи.

 

Вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що однією з причин, яка призводить до фактичного знаходження кримінальних справ в провадженні судів понад рік, є ситуація, пов’язана з тим, що кримінальні справи надходять в провадження суду під головуванням конкретного судді після скасування вироку або навіть декількох вироків, в апеляційному та касаційному порядку, винесених іншим складом того ж місцевого загального суду, або навіть іншого суду Дніпропетровської області.

 

Так, в провадженні П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області понад рік, знаходиться 3 кримінальні справи. Причиною не розгляду даних кримінальних справ, по яким підсудні тримаються під вартою, є те, що постановлені за результатами їх розгляду вироки Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області були скасовані в апеляційному порядку і за визначеною головою суду апеляційної інстанції підсудністю в жовтні 2013 року передані на розгляд до П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області.

            У відповідності до вимог ч. 1 ст. 262 КПК України в редакції 1960 року, розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов’язковою.

           

Проведеним аналізом встановлено, що однією із проблем, яка обумовлює тривалий розгляд кримінальних справ, проваджень є невиконання органами внутрішніх справ вимог суду щодо доставки підсудних, які тримаються під вартою, в судове засідання, в зазначені у вимозі суду день та час, з причин, об’єктивність яких викликає великі сумніви.

Так, доставка підсудних до Заводського, Баглійського та Дніпровського районних судів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області здійснюється виключно тричі на тиждень, зокрема, у вівторок, середу та п’ятницю.

При цьому, як правило, доставка обвинувачених, підсудних до зазначених судів першої інстанції здійснюється лише після 12.00. години і до кожного із судів, в залежності від розташування судів до в’їзду в м. Дніпродзержинськ, а подеколи і із запізненням, яке працівники органів внутрішніх справ пояснюють погодними умовами, відсутністю пального і як наслідок до Заводського та Дніпровського районних судів підсудні, обвинувачені доставляються після 14.00. години.

            Аналогічна ситуація має місце і в таких судах як Першотравенський міський суду Дніпропетровської області, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області.

           

Так, в провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з 30 липня 2012 року знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням (---) за ч. 2 ст. 307 КК України. Слухання даної кримінальної справи було 6 разів відкладено у зв’язку з недоставкою підсудної в судове засідання.

            На нашу думку, районним судом було вжито достатніх заходів щодо запобігання зриву судових засідань у зв’язку з не доставкою підсудної, оскільки 25 грудня 2012 року судом винесено окрему постанову про не доставку підсудної, яку направлено начальнику Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області та прокурору Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Крім того, головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області неодноразово направлялися окремі подання начальнику ГУМВС України в Дніпропетровській об ласті, з приводу вжиття належних заходів щодо усунення порушень, які допускаються Верхньодніпровським РВ ГУМВС України та міським відділом МВС м. Вільногірськ в Дніпропетровській області при виконанні обов`язків щодо доставки осіб, які утримуються під вартою.

           

Також, однією із причин тривалого розгляду кримінальних справ, є неодноразова неявка в судове засідання підсудних, які знаходяться на підписці про невиїзд. На нашу думку, така проблема обумовлена необґрунтованим обранням під час досудового розслідування щодо таких осіб, які підозрювалися у вчиненні тяжких злочинів, запобіжного у вигляді підписки про невиїзд, що в подальшому призвело до їх ухилення від явки до суду.

            Так, у зв’язку з неявкою в судове засідання Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області підсудного(---), обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що мало місце тричі, постановою суду було оголошено розшук обвинуваченого та замінено обраний відносно нього під час досудового розслідування запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою, з призупиненням провадження у справі.

            При цьому, неможливо не звернути увагу на незадовільну роботу органів внутрішніх справ в частині з’ясування реального місця знаходження підсудних, наслідком чого є чисельні нагадування судами, направлені керівникам відповідних органів внутрішніх справ щодо розшуку підсудних. По деяким кримінальним справам такі запити направлялися по 5-8 разів.

Наприклад, кримінальна справа за звинуваченням (---) за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, де тільки після направлення 6 нагадувань надійшла відповідь до суду щодо проведення заходів розшуку підсудного.

           

Однією з причин тривалого розгляду кримінальних справ безумовно є і неналежна якість проведення досудового слідства, у зв’язку з чим суди, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, вимушені витребувати додаткові відомості, документи, за клопотанням сторін захисту допитувати свідків, призначати додаткові експертизи.

            Поряд з цим, на оперативність розгляду кримінальних справ в деяких судах Дніпропетровської області випливає відсутність в приміщенні суду достатньої кількості залів судового засідання, належним чином пристосованих для розгляду кримінальних справ відносно підсудних, які тримаються під вартою.

            Характерним прикладом зазначеної проблеми є ситуація в Баглійському районному суді м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в приміщенні якого лише 3 зали судового засідання пристосовані для розгляду кримінальних справ за участю підсудних, які тримаються під вартою, в той час, як в штаті суду працює 7 суддів, у кожного з яких в провадженні перебувають кримінальні справи, по яким підсудні тримаються під вартою, оскільки в суді відсутня спеціалізація з розгляду окремих категорій справ.

           

Підсумовуючи вищевикладене можна констатувати, що в переважній більшості місцеві загальні суди Дніпропетровської області досить відповідально ставляться до необхідності розгляду кримінальних справ та кримінальних проваджень в розумні строки і розглядаючи справи як в порядку КПК України в редакції 1960 року, так і в порядку КПК України в редакції 2012 року, вживають передбачені законом заходи щодо недопущення затягування їх розгляду.

            Однак, нажаль, як свідчить проведений аналіз, оперативність розгляду кримінальних справ та кримінальних проваджень не завжди залежить виключно від дій головуючого судді, в той час як законом не передбачено дієвих механізмів, за допомогою яких судді могли б суттєво вплинути на дії органів, на яких законом покладено виконання судових доручень, з метою недопущення порушення строків їх виконання та досягнення дієвого результату.

 


 

 Заступник Голови

Апеляційного суду

Дніпропетровської області                                                                              Р.В.Мудрецький