Про розгляд депутатського запиту

 До апеляційного суду Волинської області надійшло рішення Волинської області ради від 31 липня 2014 року № 27/74 «Про запит депутата обласної ради Слабенка С.І. щодо ситуації, яка склалась з поверненням фізичними особами – мешканцями Волинської області банківських кредитів».  На виконання одного з пунктів запиту про інформування громадськості по суті порушених питань відповідь, адресовану  депутату обласної ради Слабенку С.І., розміщуємо  на веб-сайті апеляційного суду Волинської області 

вул. Червоного Хреста, 10, м. Луцьк, Волинська область,43001

т./факс (0332) 72 15 19, e-mail: inbox@vla.court.gov.ua

15.08.2014 року № 14582/В-107/14-вих.

Голові Волинської обласної ради

Вітеру В.С.

Слабенку С.І.

вул. Червоної Калини, 10/13,

м. Луцьк, 43005

На рішення обласної ради № 27/74 від 31.07.2014 року про розгляд депутатського запиту депутата обласної ради Слабенка СІ. про порушення судами загальної юрисдикції норм процесуального законодавства при розгляді спорів, що виникають з кредитних правовідносин, повідомляємо, що на звернення Слабенка С.І., як учасника процесу, в березні-квітні місяці поточного року по зазначених категоріях судових справ, йому було надіслано відповідь по суті його звернень та про врахування його зауважень і пропозицій щодо проведення узагальнення практики застосування судами норм процесуального права при вирішенні цієї категорії справ.

Що стосується депутатського звернення Слабенка С.І., то слід зазначити, що відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Вплив на суддів у будь-який спосіб, згідно ст. 126 Основного Закону, забороняється.

Статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування.

Відповідно до ст. З Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство, відповідно до ст. 10 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі є складнощі, суд, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Так само суд може лише за заявою цих осіб викликати свідка (ст. 136 ЦПК України) чи призначити по справі експертизу (ст. 143 ЦПК України).

Суд оцінює докази, згідно ст. 212 ЦПК України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Факти прийняття судами як доказу розрахунків боргу, проведених банками, без належної їх перевірки, непризначення судами по справах економічних та інших експертиз, відсутність у справах оригіналів документів та їх копій, на що, як на неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, звертається увага у депутатському запиті, можуть бути підставою для оскарження судового рішення у кожній конкретній справі у відповідних судових інстанціях.

Право на оскарження судового рішення відповідно до норм зазначених законів мають сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Отже, зазначені норми вказаних законодавчих актів гарантують кожній особі як право на судовий захист, так і право на оскарження судових рішень.

Якість і строки розгляду цивільних справ апеляційним судом перевіряються при розгляді кожної конкретної справи в апеляційному порядку, а практика розгляду окремих категорій справ, в тому числі і щодо дотримання норм процесуального права при розгляді цих справ узагальнюється і аналізується відповідно до планів роботи апеляційного суду.