Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/86038866
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/906/18
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Баранця О.М. (головуючий), Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткаченко Н.Г., Ткача І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Закарпатської митниці ДФС
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Блажівської О.Є.
від 20.02.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Кравчук Г.А., Козир Т.П., Коробенко Г.П.
від 29.05.2019
за позовом Державного підприємства «Буське лісове господарство»
до 1. Закарпатської митниці ДФС,
2. Державної казначейської служби України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Львівська залізниця» Філія "Центр транспортної логістики"
про стягнення 183 226,60 грн
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство «Буське лісове господарство» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської митниці ДФС та Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України 218 639, 80 грн шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної бездіяльності Закарпатської митниці ДФС та 20 000,00 грн судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії Закарпатської митниці ДФС по затриманню вантажу на станції є неправомірними та такими, що фактично призвели до завдання позивачу збитків в розмірі 218 639, 80 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 910/906/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Буське лісове господарство» 218 639,80 грн шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної бездіяльності Закарпатської митниці ДФС. Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС на користь Державного підприємства «Буське лісове господарство» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 910/906/18 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 910/906/18 залишено без змін.
Верховний Суд постановою від 19.10.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 910/906/18 скасував, справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 2, 73, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначив, що господарські суди, обмежившись посиланням на обґрунтованість позивачем розміру збитків, понесених внаслідок затримки Закарпатською митницею ДФС спірного вагону, не надали належної оцінки та не перевірили розрахунок заявленої до стягнення суми збитків; не дослідили та не з`ясували, з чого складаються нараховані ПАТ «Українська залізниця» і сплачені позивачем у цьому випадку додаткові збори (додаткова плата за надані послуги перевезення), тобто їх складових; які суми були нараховані ПАТ «Українська залізниця» окремо за кожною операцією (користування вагонами, маневрова робота, зберігання вантажу, надання інформації про вантажні роботи, подання та забирання вагонів, зважування вагонів при затримці, вантажно-розвантажувальні роботи, а також провізну плату); не досліджено та не з`ясовано судами і періоду, за який проводилися спірні нарахування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції і мотиви їх прийняття.
26.11.2018 Державним підприємством «Буське лісове господарство» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок неправомірної бездіяльності Закарпатської митниці ДФС у розмірі 183 226,60 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 у справі № 910/906/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Буське лісове господарство» 183 226,60 грн шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної бездіяльності Закарпатської митниці ДФС. Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС на користь Державного підприємства «Буське лісове господарство» 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 910/906/18 апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 залишено без змін.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що 29.12.2012 між Державним підприємством «Буське лісове господарство» (замовник) та Державним підприємством «Український транспортно-логістичний центр» (виконавець), співвиконавці: Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод», Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» було укладено Договір № 2358/1285-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах за умовами якого, основний виконавець та співвиконавці зобов`язуються за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у напіввагонах співвиконавців.
24.02.2016 між позивачем (продавець) та Фірмою «Multikemia Kereskedelmi Kft.» (покупець) укладено Контракт № 24022016, відповідно до якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити паливну деревину породи: береза, сосна, осина, вільха, граб, дуб.
12.05.2016 продавцем відповідно до залізничної накладної № 544189 (т.1, а.с. 21) направлено паливну деревину контрагенту за Договором № 24022016 від 24.02.2016, завантажену у залізничний вагон: № 96290119, який замитнений згідно з ВМД №209050000/2016/001472 (т.1, а.с. 19) станція перетину кордону Батьово-Єперешки, станція призначення: Тужер.
Вагони, які відправлялись на адресу фірми-нерезидента, не пройшли митного огляду та були затримані Закарпатською митницею ДФС на станції Батьово, зокрема, вагон № 96290119.
Несвоєчасне здійснення Закарпатською митницею ДФС визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничного вагону № 96290119 на станції Батьово підтверджено постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 813/2237/16, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017. Постановою окружного адміністративного суду визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів в тому числі і Державного підприємства «Буське лісове господарство» № 96290119, зобов`язано Закарпатську митницю ДФС завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України наступних залізничних вагонів, в тому числі і Державного підприємства «Буське лісове господарство» № 96290119 (т.1, а.с. 39-44).
У вказаних судових актах зокрема зазначено, що Закарпатською митницею ДФС не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів, в тому числі і вагону позивача, через державний кордон України у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України. Також, судами встановлено, що митне оформлення товару у залізничних вагонах розпочалося з дати, що підтверджена відмітками органу доходів і зборів на вантажно - митних деклараціях.
За час затримки вагону № 96290119 за період з 14.05.2016 по 25.11.2016 Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» було нараховано позивачу додаткові збори (маневрова робота, зберігання вантажів, плата за користування вагонами, надання інформації про вантажні роботи, зважування вантажів) та провізну плату в розмірі 218 639, 80 грн.
Державним підприємством «Буське лісове господарство» було оплачено послуги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується платіжним дорученням № 3389 від 16.08.2017 на суму 218 639, 80 грн (т.1, а.с. 34).
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення за період з 13.06.2016 (7 год. 30 хв.) по 25.11.2016 (18 год. 20 хв.) ( термін, що перевищує граничний строк перебування товарів у пунктах пропуску через державний кордон України (30 днів з моменту прибуття у пункт пропуску відповідно до частини 1 статті 199 Митного кодексу України) затримки вагону № 96290119 загальну суму 183 226,60 грн, яка складається з: користування вагоном - 144 602,40 грн, зберігання вантажу - 35 128,50 грн, тариф 2599,00 грн, вагонна складова 723,60 грн, зважування - 173,10 грн.
Оскільки фактично витрати позивача за користування вагоном та зберіганням вантажу було понесено саме внаслідок затримки вагонів Закарпатською митницею ДФС, дії якої визнано протиправними у судовому порядку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн, здійснення яких підтверджено наявними в матеріалах справи договором про надання правової допомоги № 16/11/2018 від 16.11.2018 (т.2, а.с. 75), попереднім розрахунком витрат, платіжним дорученням №3024 від 21.11.2018, актом здачі-приймання наданої правової допомоги (т. 2, а.с. 148).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи інших учасників справи
Закарпатська митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №910/906/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, скаржником зазначено, що судами попередніх інстанцій в порушення статтей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не надано належну оцінку факту, що належними та допустимими доказами не доведено наявність та розмір шкоди, яка виникла внаслідок дій Закарпатської митниці. А також, що оскаржуване рішення суду не містить будь-якого розрахунку присудженої до стягнення суми.
Матеріали справи не вказують на наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями Закарпатської митниці ДФС по забезпеченню здійснення митного контролю та сплатою перевізнику (ПАТ «Укрзалізниця») плати за надані послуги перевезення.
Матеріали справи не вказують на наявність преюдиційних судових рішень, якими було б встановлено неправомірність дій митниці за конкретно визначений період часу використання вагонів.
Зокрема, резолютивна частина постанови Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 не містить посилання щодо періоду протиправної бездіяльності Закарпатської митниці ДФС.
Прокуратурою Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016140000000143 від 08.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190, частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, а саме за фактами внесення лісовими господарствами Львівської області (в тому числі позивачем по спірній поставці) завідомо неправдивих відомостей у документи, які стали підставою для експорту лісопродукції. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду від 22.12.2016 накладено арешт на вантаж, який відправлявся ДП «Буське лісове господарство» залізничними вагонами № № 96395033, 96399340, 96290119, 32262636.
Також на думку скаржника сума витрат на професійну правову допомогу у загальному розмірі 15 000 грн є завищеною.
Державне підприємство «Буське лісове господарство» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС без задоволення, рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М., Колос І.Б., Бенедисюка І.М. ухвалою від 15.07.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 910/906/18 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М., Колос І.Б., Бенедисюка І.М. від 27.09.2019 справу № 910/906/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав наявності різної судової практики щодо можливості розгляду питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням сторони або за відсутності відповідного клопотання сторони, а також, враховуючи, що дане питання об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вирішено при постановленні ухвали у справі № 908/1654/18.
Ухвалою від 11.10.2019 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/906/18 за позовом Державного підприємства "Буське лісове господарство" до 1. Закарпатської митниці ДФС, 2. Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Львівська залізниця" Філія "Центр транспортної логістики" про стягнення 183 226,60 грн, касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою Закарпатської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Склад об?єднаної палати визначався відповідно до витягів з протоколів автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.10.2019, 07.10.2019 та 20.11.2019 які знаходяться в матеріалах справи.
Позиція Верховного Суду
Касаційний господарський суд у складі суддів об`єднаної палати, здійснивши розгляд касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій та повноту їх встановлення, з`ясувавши правову природу спірних правовідносин, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Щодо суті касаційної скарги
За змістом частин 1 - 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статтею 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.
На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовували свої рішення наявністю всіх трьох елементів цивільного правопорушення.
Так, питання законності дій Закарпатської митниці ДФС із затримання вагонів з товаром Державного підприємства «Буське лісове господарство» було предметом судового розгляду у справі № 813/2237/16. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016, яка набрала законної сили, встановлено, що всупереч вимогам статті 199 Митного кодексу України, Закарпатською митницею не було здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску цих залізничних вагонів через державний кордон України у граничний тридцятиденний строк, що свідчить про доведеність факту протиправної поведінки останньої.
Суди попередніх інстанцій встановили, що зазначені обставини мають преюдиціальне значення у даній справі та з урахуванням приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доведенню при розгляді даного спору.
З`ясовуючи обставини доведеності факту заподіяння збитків та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Закарпатської митниці ДФС і збитками Державного підприємства «Буське лісове господарство», судами попередніх інстанцій встановлено, що такі дії Закарпатської митниці ДФС призвели до нарахування Акціонерним товариством «Українська залізниця» позивачу додаткових платежів, а саме 218 639,80 грн додаткових зборів по вагону № 96290119 (зберігання вантажів, плату за користування вагонами, вагонна складова, зважування вантажів) та які сплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 16.08.2017 № 3389, у тому числі по закінченню встановленого статтею 199 Митного кодексу України граничного тридцятиденного строку перебування товарів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур, в сумі 183 226,60 грн.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що зазначені вище обставини свідчать про доведеність заподіяння збитків і наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, що в сукупності підтверджує наявність складу цивільного правопорушення в діях Закарпатської митниці ДФС.
Доводи касаційної скарги щодо відсутності преюдиціальних судових рішень, якими встановлено неправомірність дій митниці за конкретний період часу використання вагонів, є безпідставними.
Неправомірні дії (бездіяльність) Закарпатської митниці ДФС, що пов`язані із недотриманням встановленого статтею 199 Митного кодексу України граничного тридцятиденного строку перебування товарів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур, у тому числі і щодо залізничного вагону № 96290119 на станції Батьово, підтверджено постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 813/2237/16, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017.
Судами попередніх інстанцій встановлено період, коли відповідний вантаж позивача утримувався митницею у передбачений статтею 199 Митного кодексу України строк, та період, коли відповідний вантаж Державного підприємства «Буське лісове господарство» утримувався митницею після закінчення 30-го строку затримки вагону № 96290119.
Щодо посилання у касаційній скарзі на досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016140000000143 від 08.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190, частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, об?єднана палата вважає їх необґрунтованими, оскільки в силу приписів частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Щодо доводів скаржника про те, що сума витрат з оплати послуг адвоката є завищеною, що стало підставою для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав наявності різної судової практики щодо можливості розгляду питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням сторони або за відсутності відповідного клопотання сторони, то об?єднана палата вважає, що вони є безпідставними.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, розмір відшкодування витрат сторони на послуги адвоката визначено судами першої та апеляційної інстанцій з урахуванням доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема: договору про надання правової допомоги від 16.11.2018 № 16/11/2018, укладеного між Державним підприємством «Буське лісове господарство» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Парпан і партнери» (Адвокатське об`єднання), за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу з підготовки та написання документів правового характеру, а саме: про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 218 639,80 грн, заподіяної внаслідок протиправної бездіяльності Закарпатської митниці ДФС, та здійснення представництва інтересів замовника в Господарському суді м. Києва; платіжного доручення від 21.11.2018 № 3024 на суму 15 000 грн, за яким позивач сплатив на користь названого адвокатського об`єднання грошові кошти в розмірі 15 000 грн за надання правничої допомоги за договором від 16.11.2018 № 16/11/2018; попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу.
Доказів звернення відповідача до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи, Закарпатська митниця ДФС суду не надала.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про доведення позивачем фактичного здійснення ним витрат на професійну правничу допомогу, та враховуючи, що позовні вимоги Державного підприємства «Буське лісове господарство» було задоволено, суди попередніх інстанцій правомірно стягнули 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката з Закарпатської митниці ДФС.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Зважаючи на викладене, об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Судові витрати
При поданні касаційної скарги Закарпатська митниця судовий збір не сплатила, зазначила, що звільнена від сплати на підставі статті 2, пункту 13 частини 2 статті 3, статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2019 у справі № 904/2425/18.
Однак, Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/770/17 дійшов висновку про відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 904/2425/18, та виклав правову позицію, згідно з якою на відповідача не поширюються вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Частиною другою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Тобто у даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги відповідачем розраховується відповідно до приписів підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
З огляду на викладене з Закарпатської митниці ДФС має бути стягнуто в дохід бюджету судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 5 496,80 грн (183 226,60 грн х 1,5% х 200%).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 910/906/18 - залишити без змін.
3. Стягнути з Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код 39515893) в дохід державного бюджету (отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA678999980000031219207026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207) 5 496,80 грн (п?ять тисяч чотириста дев?яносто шість гривень 80 копійок) судового збору за подання касаційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Баранець
Судді Т. Дроботова
Л. Катеринчук
Б. Львов
К. Пільков
Н. Ткаченко
І. Ткач
_03_03.png)