Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 916/14/18
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:
Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді здійснюються помічником судді Згорської О.В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК",
представник позивача - Митюк С.П., адвокат (довіреність від 23.03.2018 № 230318/2, свідоцтво від 15.02.2018 № 6353/10); Іванов А.О., адвокат (довіреність від 23.03.2018 № 230318/1, свідоцтво від 15.02.2018 № 6356/10),
відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Стадіон "Чорноморець",
представник відповідача-1 - не з`явився,
відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент",
представник відповідача-2 - не з`явився,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
представник третьої особи - Щербина О.Ю. (довіреність від 01.07.2019 № 27-11007/19),
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент"
на рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2018 (головуючий Цісельський О.В., судді: Літвінов С.В., Оборотова О.Ю.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 (головуючий Лавриненко Л.В., судді: Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.)
у справі № 916/14/18
за позовом публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (далі - Банк)
до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Стадіон "Чорноморець" (далі - ТОВ "Стадіон "Чорноморець");
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент" (далі - ТОВ "Шевченківський Девелопмент")
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд),
про визнання договору оренди недійсним, виселення та скасування державної реєстрації права оренди.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Банк звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Стадіон "Чорноморець" та ТОВ "Шевченківський Девелопмент" про:
- визнання недійсним нікчемного договору оренди від 31.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. за реєстровим № 1884 (далі - Договір оренди);
- застосування наслідків недійсності Договору оренди шляхом виселення ТОВ "Шевченківський Девелопмент" з частки у розмірі 134/1000 у праві власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, що складається з приміщень площею 10 575,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (Енгельса), буд . 1 /20;
- застосування наслідків недійсності Договору оренди шляхом скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право 8325860; дата та час державної реєстрації 31.12.2014 03:12:42; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди, серія та номер: 1885, виданий 31.12.2014, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В.; договір про заміну сторони у зобов`язанні, серія та номер: 1160, виданий 27.07.2015, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18498085 від 31.12.2014, 03:16:02, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М. В.; вид іншого речового права: право оренди).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір оренди є недійсним у силу приписів абзацу четвертого частини третьої статті 9 та частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" (нікчемним), оскільки його укладено без згоди іпотекодержателя, а тому Банк просить визнати його недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.05.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, позов задоволено повністю. Визнано недійсним Договір оренди. Виселено ТОВ "Шевченківський Девелопмент" з частки у розмірі 134/1000 у праві власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, що складається з приміщень площею 10 575,9 кв.м, розташованих за адресою: м . Одеса , вул . Маразліївська (Енгельса) , буд. 1/20 . Скасовано державну реєстрацію права оренди (номер запису про інше речове право 8325860; дата та час державної реєстрації 31.12.2014 03:12:42; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди, серія та номер: 1885, виданий 31.12.2014, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В.; договір про заміну сторони у зобов`язанні, серія та номер: 1160, виданий 27.07.2015, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18498085 від 31.12.2014, 03:16:02, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М. В.; вид іншого речового права: право оренди).
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:
- спірний Договір оренди укладено всупереч приписам Закону України "Про іпотеку" та умовам іпотечного договору від 25.12.2014;
- виселення не є застосуванням наслідків визнання правочину недійсним, однак, враховуючи, що позовні вимоги заявлено з посиланням на приписи статті 391 ЦК України, суди дійшли висновку про можливість захисту прав власника, оскільки останнім заявлено негаторний позов про усунення перешкод у користуванні майном.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Шевченківський Девелопмент" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням до спірних правовідносин положень частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки судами не взято до уваги обставин укладання Договору оренди та повноважень особи, яка підписала вказаний договір від імені орендодавця, не враховано, що ТОВ "Стадіон "Чорноморець" при укладанні Договору оренди діяло в межах повноважень, наданих йому Банком за договором управління від 29.12.2014 та статтями 1029, 1037, 1038 ЦК України;
- судами не враховано, що ні чинним законодавством, ані положеннями договору управління від 29.12.2014 № 1772 управителя не було обмежено в передачі об`єкта нерухомого майна, наданого йому за договором управління, у подальшу оренду на умовах окремо укладеного договору оренди;
- суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний Договір оренди порушує права Банку;
- судами самостійно, поза межами предмета та обґрунтувань позову зроблено безпідставний висновок щодо нібито наявності порушення прав Банку як власника майна.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 916/14/18 за касаційною скаргою ТОВ "Шевченківський Девелопмент" та призначено її розгляд у судовому засіданні.
Від Банку надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення та постанови судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від ТОВ "Стадіон "Чорноморець" та Фонду відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 зупинено касаційне провадження у справі № 916/14/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 916/3156/17.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2019 касаційне провадження у справі № 916/14/18 поновлено, касаційну скаргу ТОВ "Шевченківський Девелопмент" призначено до розгляду у судовому засіданні.
Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 916/14/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у справах № 916/23/18 від 18.12.2018 та № 916/368/18 від 09.04.2019 в частині застосування до позовних вимог про виселення ТОВ "Шевченківський Девелопмент" з частки у розмірі 134/1000 у праві власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, що складається з приміщень площею 10 575,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (Енгельса), буд. 1/20, положень статті 391 ЦК України, оскільки Банк не є володіючим власником спірного майна, а позовні вимоги на підставі статті 391 ЦК України можуть бути заявлені лише володіючим власником.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 916/14/18 між суддями від 06.09.2019 визначено такий склад колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.09.2019 № 29.3-02/2387 у зв`язку з відпусткою суддів Селіваненка В.П., Ткаченко Н.Г. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/14/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Ткач І.В.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.10.2019 № 29.3-02/2958 у зв`язку з відпусткою суддів Катеринчук Л.Й., Пількова К.М. та виходом з відпустки суддів Селіваненка В.П., Ткаченко Н.Г. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/14/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.
Від Банку надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині визнання недійсним нікчемного Договору оренди, яку Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати залишає без задоволення, оскільки згідно з пунктом 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, тобто вказаною процесуальною нормою передбачено право позивача на звернення з відповідною заявою до початку розгляду справи по суті, а у даному випадку вже здійснюється касаційний перегляд прийнятого по суті справи судового рішення.
ТОВ "Шевченківський Девелопмент" подало клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке відхилено Касаційним господарським судом у зв`язку з його необґрунтованістю.
Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій у справі встановлено, що 25.12.2014 Банком (іпотекодержатель) та приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за реєстровим № 6134 (далі - Іпотечний договір).
Відповідно до пункту 1.3 Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20.
Згідно з підпунктом 4.1.4 Іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм, в наступну заставу, тощо), не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя.
Пунктом 7.2 Іпотечного договору передбачено, що право іпотеки і цей договір припиняє чинність у разі:
- припинення основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою;
- знищення (втрати) предмета іпотеки якщо іпотекодавець (майновий поручитель) не замінив або не відновив предмета іпотеки;
- реалізації предмета іпотеки;
- в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
29.12.2014 приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" (установник управління) та ТОВ "Стадіон "Чорноморець" (управитель) укладено договір управління нерухомим майном, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М. В. за реєстровим № 1772 (далі - Договір управління).
Відповідно до пункту 1.1 Договору управління в порядку та на умовах, визначених цим договором, приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" передає в управління об`єкт, визначений у пункті 1.2 даного договору, а ТОВ "Стадіон "Чорноморець" м. Одеса приймає об`єкт та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління об`єктом виключно в інтересах установника управління.
Переданим в управління об`єктом, у розумінні пункту 1.2 Договору управління, є нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20.
Метою передачі об`єкта в управління згідно з пунктом 1.7 Договору управління є:
- організація ефективного управління об`єктом;
- підтримання об`єкту у належному технічному стані;
- забезпечення належної експлуатації об`єкта;
- отримання вигоди від управління об`єктом.
Згідно з підпунктами 6.3.1-6.3.6 Договору управління управитель має право:
- володіти та користуватися об`єктом у встановлених чинним законодавством та цим договором межах (зокрема пункту 5.5 даного договору), зокрема укладати будь-які контракти, угоди та договори з третіми особами, які направлені на досягнення мети цього договору, в тому числі самостійно, без погодження з установником управління та на власний розсуд, визначати умови договорів, угод та контрактів, які укладаються;
- самостійно здійснювати будь-які юридичні і фактичні дії в процесі управління об`єктом, з урахуванням обмежень, встановлених цим договором;
- у порядку, передбаченому договором, отримувати плату за управління об`єктом та відшкодування витрат, які були понесені в процесі управління об`єктом;
- вимагати усунення будь-яких порушень його прав на об`єкт, переданий в управління, відповідно до статті 396 ЦК України;
- доручити іншій особі вчиняти від імені установника управління дії, необхідні для управління об`єктом. Управитель відповідає за дії обраного ним замісника, як за свої власні;
- діяти без довіреності у відносинах з підприємствами, установами та організаціями, незалежно від їх форм власності та галузевої належності, органами нотаріату, органами державної влади та місцевого самоврядування, органами судової влади з будь-яких питань, які стосуються управління об`єктом.
31.12.2014 ТОВ "Стадіон "Чорноморець" (орендодавець) та ТОВ "Шевченківський Девелопмент" (орендар) укладено Договір оренди, за умовами якого орендодавець передав орендарю в користування частку у розмірі 134/1000 у праві власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська ( вул. Енгельса ), буд. 1/20, що складається з приміщень площею 10 757,9 кв.м.
Відповідно до наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої станом на 26.12.2017 власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/ 20, який складається з нежитлових будівель центрального стадіону "Чорноморець" загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, є Банк.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, виходили з того, що згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
За приписами статті 202 та статті 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частинами третьою та четвертою статті 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:
- зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;
- передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;
- відчужувати предмет іпотеки;
- передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Згідно з частиною першою статті 1029 та статтею 1039 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Майно, що є предметом договору застави, може бути передане в управління.
Установник управління зобов`язаний попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави.
Якщо установник управління не попередив управителя і сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в управління, є предметом договору застави, управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном.
Судами попередніх інстанцій встановлено обізнаність ТОВ "Стадіон Чорноморець" про те, що передане в управління майно обтяжене іпотекою, оскільки пунктом 5.2 Договору управління передбачено, що на день підписання вказаного договору об`єкт, який є предметом цього договору, перебуває під обтяженням іпотекою та забороною відчуження у Банку.
З огляду на викладене суди дійшли висновку про те, що ТОВ "Стадіон Чорноморець" як управителя об`єкту було обмежено в передачі об`єкта нерухомого майна, наданого йому за Договором управління, у подальшу в оренду на умовах окремо укладеного договору оренди, тому Договір оренди підлягає визнанню недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Що ж до застосування наслідків недійсності правочину, то суди виходили з того, що відповідно до частин першої, четвертої та п`ятої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Судами також враховано, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.
Враховуючи той факт, що Банк не є стороною Договору оренди, суди дійшли висновку, що правові підстави для застосування наслідків недійсності правочину відсутні.
При цьому згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із статтею 391 ЦК України, на яку посилався Банк у позові, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи те, що Банк є власником нежитлових будівель центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 , що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.12.2017 № 108982918, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для виселення ТОВ "Шевченківський Девелопмент" з частки у розмірі 134/1000 у праві власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, яка складає 10 757,9 кв.м від загальної площі 80 289,0 кв.м та основної площі 67 037,5 кв.м, та повернення цієї частки власнику - Банку.
Суди також дійшли висновку, що підлягає задоволенню і вимога Банку про скасування державної реєстрації права оренди (номер запису про інше речове право 8325860; дата та час державної реєстрації 31.12.2014 03:12:42; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди, серія та номер: 1885, виданий 31.12.2014, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М. В.; договір про заміну сторони у зобов`язанні, серія та номер: 1160, виданий 27.07.2015, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М. В.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18498085 від 31.12.2014, 03:16:02, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М. В.; вид іншого речового права: право оренди), оскільки ця вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним Договору оренди.
Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати зазначає, що підставою для передачі даної справи на розгляд об`єднаної палати було те, що колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у справах № 916/23/18 від 18.12.2018 та № 916/368/18 від 09.04.2019, в частині застосування до позовних вимог про виселення ТОВ "Шевченківський Девелопмент" з частки у розмірі 134/1000 у праві власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" загальною площею 80 289,0 кв.м, основною площею 67 037,5 кв.м, що складається з приміщень площею 10 575,9 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська ( Енгельса), буд. 1/20, положень статті 391 ЦК України.
Так, у постанові Касаційного господарського суду у справі № 916/23/18 за позовом Банку в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Матвієнка Андрія Анатолійовича до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-хвиля", ТОВ "Шевченківський Девелопмент", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Національний банк України, 2) Фонд про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, в частині позовних вимог про виселення орендаря з орендованих ним приміщень, які заявлені у цій справі в якості застосування наслідків недійсності договору оренди на підставі статті 391 ЦК України, Верховний Суд, посилаючись на положення статті 41 Конституції України, статті 316, 319, 321, 391 ЦК України, вказав, що підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому Суд вказав, що для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Установивши, що позивач у справі є власником орендованого відповідачем-2 нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко, 8-а, та у відповідача-2 (орендаря) відсутні правові підстави для використання майна з огляду на нікчемність спірного договору оренди, суд дійшов висновку, що позовна вимога про виселення відповідача-2 з орендованих приміщень з підстав, передбачених статтею 391 ЦК України, підлягає задоволенню.
Також у постанові Касаційного господарського суду у справі № 916/368/18 за позовом Банку в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Матвієнка Андрія Анатолійовича до ТОВ "Шевченківський Девелопмент", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Фонд, 2) Національний банк України про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, Верховний Суд дійшов аналогічного висновку щодо можливості задоволення позовної вимоги про виселення відповідача зі спірних приміщень, які є об`єктом оренди за спірним договором, заявленої позивачем на підставі статті 391 ЦК України, з огляду на відсутність правових підстав для використання майна у зв`язку з нікчемністю договору оренди. У наведеній постанові Суд вказав, що позовна вимога про виселення є за своєю природою негаторним позовом, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, позивачем за яким може бути власник майна, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у справах № 916/23/18 від 18.12.2018 та № 916/368/18 від 09.04.2019, оскільки позовна вимога про виселення у даній та вказаних справах є за своєю природою негаторним позовом, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, а відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, і у даному випадку Банк є власником орендованих ТОВ "Шевченківський Девелопмент? нежитлових приміщень.
Водночас Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати зазначає, що судами попередніх інстанцій у даній справі при ухваленні рішень в частині визнання недійсним нікчемного Договору оренди не було враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, а саме, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Отже, у даному випадку позовна вимога Банку про визнання недійсним нікчемного Договору оренди не може бути задоволена, оскільки Банк просив застосувати неналежний спосіб захисту.
Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Частинами першою, третьою статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та зміні оскаржуваних рішень у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним нікчемного Договору оренди, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2018 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 916/14/18 підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 129, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 916/14/18 змінити в частині визнання недійсним договору оренди від 31.12.2014, укладеного 31.12.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "Стадіон ?Чорноморець" та товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. за реєстровим № 1884. У цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
3. У решті рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 916/14/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Булгакова
Судді О. Баранець
Т. Дроботова
Б. Львов
В. Селіваненко
І. Ткач
Н. Ткаченко
_03_03.png)