Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/83537731
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/16586/18
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу компанії «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед» (EBC Eastern Beverage Company Limited; далі - Компанія)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 [колегія суддів: Грек Б.М. (головуючий), судді Отрюх Б.В. і Остапенко О.М.]
за заявою Компанії
про забезпечення позову
у справі № 910/16586/18
за позовом Компанії
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство),
товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (далі - ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг»),
товариства з обмеженою відповідальністю «Беверідж Трейдінг Компані» (далі - ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані»),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: компанія «Зафорпо Венчез Лімітед» (Zaforpo Ventures Limited; далі - компанія "Зафорпо Венчез Лімітед"),
товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ГЕТЬМАН» (далі - Підприємство),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство «Ветропак гостомельський склозавод» (далі - ПАТ «Ветропак»),
товариство з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод» (далі - ТОВ «Малинівський склозавод»),
приватне акціонерне товариство «КОНСЮМЕРС - СКЛО - ЗОРЯ» (далі - ПАТ «КОНСЮМЕРС - СКЛО - ЗОРЯ»),
приватне акціонерне товариство «Костопільський завод скловиробів» (далі - ПАТ «Костопільський завод скловиробів»),
товариство з обмеженою відповідальністю «СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС» (далі - ТОВ «СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС»),
товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» (далі - ТОВ «ЛГЗ «Прайм»),
товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ СТАНДАРТ» (далі - ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ СТАНДАРТ»),
про визнання недійсними свідоцтв на знак для товарів і послуг.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:
- визнання недійсними повністю свідоцтв України на знаки для товарів і послуг від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165, які зареєстровані на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг»;
- зобов`язання Міністерства внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними повністю свідоцтв України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165, зареєстровані на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг», та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
- заборону ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» і ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» використання позначень за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165, зареєстрованими на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» для товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), в тому числі нанесення їх на будь-який товар 33 класу МКТП, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, застосовування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет;
- зобов`язання ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» вилучити з цивільного обороту в Україні та інших країнах, куди здійснювалися поставки, та знищити товари із застосуванням позначень за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165, а саме: горілку «MEDOFF», «DIAMANT BY MEDOFF», місткістю 1,0 л, 0,7 л, 0,5 л, 0,35 л, 0,2 л, 0,1 л, пляшки, в які зазначені товари розливаються, ковпачки для пляшок, у які зазначені товари розливаються, етикетки, якими маркується зазначена продукція.
1.2. Компанія також подала й заяву про вжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням місцевого суду у справі законної сили в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) шляхом:
- заборони ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» передавати у будь-який спосіб повністю чи частково право власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 стосовно товарів 33 класу МКТП іншим особам, видавати ліцензії (дозволи) на використання знаків за вищезазначеними свідоцтвами, відмовлятися від зазначених свідоцтв України, укладати з будь-якими особами ліцензійні договори на використання знаків для товарів і послуг за зазначеними свідоцтвами України;
- заборони Міністерству вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника знака для товарів і послуг за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 стосовно товарів 33 класу МКТП або ж відмови від зазначених свідоцтв України, та здійснювати офіційні публікації щодо зазначених свідоцтв України;
- заборони ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» виготовляти, продавати, пропонувати для продажу, будь-яким іншим чином вводити в цивільний обіг продукцію (пляшки), виготовлену із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154730, 154731, 47268, 49406, 56162, 70974, 71016, 80902, 105725, 112893, 120772, 120773, 162488, 163639, 194247, 224028, 237859, 238994, 238995, 238996, права на які належать Компанії;
- заборони ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» виготовляти, продавати, пропонувати для продажу, будь-яким іншим чином вводити в цивільний обіг продукцію (пляшки), виготовлену із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154730, 154731, 47268, 49406, 56162, 70974, 71016, 80902, 105725, 112893, 120772, 120773, 162488, 163639, 194247, 224028, 237859, 238994, 238995, 238996, права на які належать Компанії;
- заборони ПАТ «Ветропак», ТОВ «Малинівський склозавод», ПАТ «КОНСЮМЕРС - СКЛО - ЗОРЯ», ПАТ «Костопільський завод скловиробів», ТОВ «СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС», виробляти продукцію (пляшки для напоїв) із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154730, 154731, 47268, 49406, 56162, 70974, 71016, 80902, 105725, 112893, 120772, 120773, 162488, 163639, 194247, 224028, 237859, 238994, 238995, 238996, права на які належать Компанії, окрім як на замовлення Компанії, компанії «Зафорпо Венчез Лімітед», Підприємства та інших уповноважених Компанією осіб;
- заборони ТОВ "ЛГЗ "Прайм", ТОВ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ СТАНДАРТ" виготовляти продукцію (горілку) із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154730, 154731, 47268, 49406, 56162, 70974, 71016, 80902, 105725, 112893, 120772, 120773, 162488, 163639, 194247, 224028, 237859, 238994, 238995, 238996, права на які належать Компанії.
1.3. Заяву про вжиття заходів забезпечення позову мотивовано тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» буде мати реальну можливість на будь-якому етапі розгляду справи передати права на свідоцтва України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 будь-яким іншим особам, надати дозвіл на використання знаків під названими свідоцтвами (як вже було надано ТОВ «Беверидж Трейдинг Компані») або відмовитись від цих свідоцтв, що унеможливить виконання судового рішення та ускладнить здійснення ефективного захисту порушених прав позивача.
Крім того, ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» та треті особи на стороні відповідача будуть мати реальну можливість виробляти (виробити) необмежену кількість продукції (пляшок для напоїв, етикеток та контретикеток, ковпачків) для введення її в цивільний оборот, порушуючи тим самим виключні права позивача та вводячи споживачів в оману. В подальшому вилучити таку продукцію з цивільного обороту буде вкрай проблематично, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2018 (суддя Мандриченко О.В.) заяву Компанії про забезпечення позову задоволено повністю. Прийняте судове рішення з посиланням на приписи статей 136, 137 ГПК України мотивовано тим, що вжиття заявлених Компанією заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду в даній справі, є обґрунтованим, оскільки вони є пов`язаними між собою та з предметом спору.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 зазначену ухвалу місцевого суду зі справи скасовано та відмовлено в задоволенні названої заяви Компанії про забезпечення позову. Постанову суду зі справи з посиланням на приписи статті 136 ГПК України мотивовано тим, що суд першої інстанції не з`ясував, чи здійснював позивач на момент подачі позову та заяви про вжиття заходів забезпечення позову юридичні дії з передачі виключних майнових прав на відповідні знаки для товарів і послуг та перереєстрації виключних майнових прав на зазначені об`єкти інтелектуальної власності. До того ж суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій відповідачам та третім особам, не дотримався розумного балансу між необхідністю забезпечити на можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідачів та третіх осіб з огляду на заявлені в позовній заяві вимоги.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Компанія, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, подала касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції названу постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати повністю, а ухвалу місцевого суду від 14.12.2018 залишити в силі.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Апеляційний господарський суд всупереч нормам процесуального права та судовій практиці скасував заходи забезпечення позову щодо заборони Міністерству і ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» вчиняти певні дії відносно спірних свідоцтв, зареєстрованих на ім`я ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг».
4.1.2. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував заходи забезпечення позову щодо заборони ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» і ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» виготовляти, продавати, пропонувати для продажу, будь-яким іншим чином вводити в цивільний обіг продукцію (пляшки), виготовлену із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами, що належать позивачу.
4.1.3. ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» до подання позовної заяви в даній справі недобросовісно заявляло про належні йому права на словесні торговельні марки «МЕДОФФ», «MEDOFF», власником яких він не є та ніколи не був, з огляду на що вжиття заходів забезпечення позову щодо ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» було більш ніж обґрунтовано і адекватно.
4.1.4. ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» і ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» вже вдавалися до недобросовісних дій по відношенню до позивача, дійсного власника словесних знаків «МЕДОФФ», «MEDOFF», а отже, вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони ним виготовляти, продавати, пропонувати для продажу, будь-яким іншим чином вводити у цивільний обіг продукцію (пляшки), виготовлену із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами, що належать позивачу було абсолютно обґрунтованим, адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами.
4.1.5. Судом апеляційної інстанції необґрунтовано скасовано заходи забезпечення позову щодо заборони ТОВ «ЛГЗ «Прайм» і ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ СТАНДАРТ» (треті особи) виготовляти продукцію (горілку) із застосуванням знаків для товарів і послуг, що належать позивачу.
5. Позиції ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» і ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», викладені у відзивах на касаційну скаргу
ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» і ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», кожне окремо, подало відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили про безпідставність її доводів та просили зазначену постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.
6. Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
6.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Львова Б.Ю. (головуючий), Пількова К.М., Сухового В.Г. від 26.06.2019 справу № 910/16586/18 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав наявності різної практики оскарження ухвал про забезпечення позову, які в подальшому постановами апеляційного суду були скасовані з відмовою в застосуванні заходів забезпечення позовів.
Так, у справах № 910/361/18 та № 914/1898/18 ухвалами місцевих господарських судів заяви про забезпечення позову задоволено частково; постановами ж апеляційних господарських судів названі ухвали скасовано і в задоволенні заяв про забезпечення позову відмовлено повністю. Відповідними ухвалами Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами на ці постанови апеляційних господарських судів з подальшим прийняттям постанов Верховним Судом про залишення постанов апеляційних судів без змін;
Водночас у справі № 916/2019/18 за заявою фермерського господарства «Кулевча» (далі - ФГ «Кулевча») до підприємства з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна», приватного акціонерного товариства «Кулевчанський комбінат хлібопродуктів» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2018 названу заяву ФГ «Кулевча» задоволено частково; постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 зазначену ухвалу місцевого суду скасовано і в задоволенні згаданої заяви ФГ «Кулевча» відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ФГ «Кулевча» на постанову апеляційного суду від 05.12.2018 зі справи № 916/2019/18 з посиланням на те, що зазначене судове рішення відповідно до приписів статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.
6.2. Ухвалою від 05.07.2019 справу № 910/16586/18 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо можливості оскарження ухвал місцевого суду про забезпечення позову, які в подальшому постановою апеляційного суду були скасовані з відмовою в забезпеченні позову
7.1. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
7.2. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.
7.3. Водночас Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
7.4. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
7.5. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
7.6. У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені в суспільстві правила та засади моральності суспільства.
7.7. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
7.8. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
7.9. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
7.10. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
7.11. Предметом касаційного розгляду у цій справі є питання наявності правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову та, відповідно, правильність застосування судами як першої, так і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які це питання регулюють.
Діюче законодавство передбачає щонайменше один перегляд судового рішення щодо забезпечення позову окремо від рішення суду по суті спору (пункти 3, 4 частини першої статті 255, пункти 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України).
7.12. За таких обставин, оскільки заявник касаційної скарги просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2018 зі справи № 910/16586/18 про задоволення заяви про забезпечення позову, а названа ухвала є судовим рішенням місцевого суду, яке було переглянуте апеляційним судом у справі, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України дана постанова підлягає перегляду.
7.13. З огляду на наведене об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в ухвалі Касаційного господарського суду від 24.01.2019 у справі № 916/2019/18, про те, що в такому випадку фактично оскаржується постанова апеляційного господарського суду про відмову в забезпеченні позову, яку не може бути оскаржено.
8. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8.1. Відповідно до свідоцтв України №№ 154730, 154731, 47268, 49406, 56162, 70974, 71016, 80902, 105725, 112893, 120772, 120773, 162488, 163639, 194247, 224028, 237859, 238994, 238995, 238996 позивач є власником серії знаків для товарів і послуг "MEDOFF" та "МЕДОФФ".
8.2. Компанія зазначає, що позивач на підставі письмового дозволу надав ТОВ «Істерн Беверідж Трейдинг» виключну ліцензію на використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154731 "МЕДОФФ", 154730 "MEDOFF", 105725 "MEDOFF PLATINUM", 194247 "DIAMANT BY MEDOFF", 162488 "DIAMANT by MEDOFF", 163639 "ДІАМАНТ ВІД МЕДОФФ", а також за свідоцтвами №№ 154732 "МЕРНАЯ", 191634 "МЪРНАЯ", 191190 "МІРНА", 154733 "MERNAYA", 194282 "НАША МАРКА", 174967 "НАША МАРКА ПОСОЛЬСКА", 174968 "НАША МАРКА ПОСОЛЬСКАЯ", 184368 "АСАНДР" з правом на власний розсуд видавати ліцензії/субліцензії на території України іншим особам, а також надав ТОВ «Беверідж Трейдинг Компані» виключну ліцензію про надання права на використання знака для товарів і послуг "MEDOFF" за свідоцтвом № 154730.
8.3. З 17.10.2018 позивач скасував дію ліцензії на використання зазначеного знака для товарів і послуг за свідоцтвом № 154730, про що повідомив ТОВ «Беверідж Трейдинг Компані» офіційним повідомленням від 17.10.2018, а з 31.10.2018 скасував дію ліцензії на використання зазначених знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154731, 154730, 105725, 194247, 162488, 163639, 154732, 191634, 191190, 154733, 194282, 174967, 174968, 184368, про що повідомив ТОВ «Істерн Беверідж Трейдинг» офіційним повідомленням від 31.10.2018.
8.4. Компанія вказує, що, незважаючи на припинення договірних відносин між позивачем і ТОВ «Істерн Беверідж Трейдинг», ТОВ «Беверідж Трейдинг Компані», останні продовжують використання знаків для товарів і послуг "MEDOFF" та "МЕДОФФ" без належної на те правової підстави.
9. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
9.1.1. За приписами частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9.1.2. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
9.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
9.2.1. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву Компанії про забезпечення позову, виходив з того, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, які заявляє позивач, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдинг» буде мати можливість на будь-якому етапі розгляду справи передати права на оспорювані свідоцтва, які є предметом спору, будь-якій(им) іншій(им) особі(ам), надати дозвіл на використання знаків під оспорюваними свідоцтвами або відмовитись від спірних свідоцтв, що значно ускладнить та/або унеможливить виконання судового рішення та здійснення ефективного захисту порушених прав позивача. Крім того, у випадку невжиття заходів забезпечення позову ТОВ «Беверідж Трейдинг Компані» та треті особи будуть мати можливість виробляти (виробити) необмежену кількість продукції (пляшок для напоїв, етикеток та контретикеток, ковпачків) для введення її в цивільний оборот, порушуючи тим самим виключні права позивача та вводячи споживачів в оману. В подальшому, вилучити таку продукцію з цивільного обороту буде вкрай проблематично, а позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за цим позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з даним позовом.
9.2.2. Апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні заяви позивача, виходив з того, що суд першої інстанції не навів оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірності виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінив рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідності/відсутності необхідності вжиття відповідних заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права. До того ж на певній стадії розгляду справи не встановлена правомірність позбавлення ТОВ «Істерн Беверідж Трейдинг», ТОВ «Беверідж Трейдинг Компані» виключних ліцензій, що певною мірою є позбавленням їх прав на використання відповідних знаків і послуг. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вимоги заяви стосуються і договорів, в яких позивач не є стороною.
9.2.3. Відповідно до положень ГПК України:
- господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (стаття 136);
- позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини (частина перша статті 137);
- заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137);
- не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137).
9.2.4. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
9.2.5. У справах, пов`язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності; заборони Міністерству приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об`єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність". У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові відповідної торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті.
Такі заходи мають на меті, зокрема запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.
9.2.6. Відмовляючи у задоволені заяви Компанії про забезпечення позову в даній справі, суд апеляційної інстанції не врахував того, що предметом позову є, зокрема, визнання недійсним свідоцтв України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 на знак для товарів і послуг і зобов`язання Міністерства внести відомості про визнання згаданих свідоцтв недійсними до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити відповідну публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність". Відповідно, в силу об`єктивних обставин, існує ймовірність передачі ТОВ «Істерн Беверідж Трейдинг» прав на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 на користь третіх осіб або ж відмови власника від цього свідоцтва, що призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, в зв`язку із наявністю нових власників згаданих свідоцтв на знак для товарів і послуг, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту його порушених прав.
9.2.7. Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на зареєстрований за оспорюваним свідоцтвом знак для товарів і послуг іншій особі, яка не бере участі в даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення господарського суду (таку правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 зі справи № 910/5916/18).
9.2.8. У випадку ж відмови ТОВ «Істерн Беверідж Трейдинг» від оспорюваного свідоцтва в силу приписів статті 22 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ніхто інший, окрім колишнього власника свідоцтва, не буде мати права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва.
9.2.9. Обрані позивачем заходи до забезпечення позову (щодо заборони ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» передавати у будь-який спосіб повністю чи частково право власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 та заборони Міністерству вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника знаку для товарів і послуг за названими свідоцтвами України) співвідносяться з предметом позову, а отже, й існує прямий зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову.
Тому Касаційний господарський суд вважає, що наведені заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, що не було враховано апеляційним господарським судом у розгляді заяви Компанії.
9.2.10. Разом з тим суд апеляційної інстанції, встановивши, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом:
- заборони ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» і ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» виготовляти, продавати, пропонувати для продажу, будь-яким іншим чином вводити в цивільний обіг продукцію (пляшки), виготовлену із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154730, 154731, 47268, 49406, 56162, 70974, 71016, 80902, 105725, 112893, 120772, 120773, 162488, 163639, 194247, 224028, 237859, 238994, 238995, 238996, права на які належать Компанії;
- заборони ПАТ «Ветропак», ТОВ «Малинівський склозавод», ПАТ «КОНСЮМЕРС - СКЛО - ЗОРЯ», ПАТ «Костопільський завод скловиробів», ТОВ «СКЛЯННИЙ АЛЬЯНС» виробляти продукцію (пляшки для напоїв) із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154730, 154731, 47268, 49406, 56162, 70974, 71016, 80902, 105725, 112893, 120772, 120773, 162488, 163639, 194247, 224028, 237859, 238994, 238995, 238996, права на які належать Компанії, окрім як на замовлення Компанії, компанії «Зафорпо Венчез Лімітед», Підприємству та інших уповноважених Компанією осіб;
- заборони ТОВ "ЛГЗ "Прайм", ТОВ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГОРІЛЧАНИЙ СТАНДАРТ" виготовляти продукцію (горілку) із застосуванням знаків для товарів і послуг за свідоцтвами №№ 154730, 154731, 47268, 49406, 56162, 70974, 71016, 80902, 105725, 112893, 120772, 120773, 162488, 163639, 194247, 224028, 237859, 238994, 238995, 238996, права на які належать Компанії, -
не дотримався розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідачів та третіх осіб з огляду на заявлені в позовній заяві вимоги, а також фактично застосував заходи тотожні задоволенню відповідних позовних вимог по суті, внаслідок чого правомірно відмовив Компанії в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
10.2. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
10.3. Статтею 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
10.4. Отже, апеляційний господарський суд у винесенні оскаржуваної постанови, якою було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» передавати у будь-який спосіб повністю чи частково право власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 та заборони Міністерству вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника знака для товарів і послуг за названими свідоцтвами України, неправильно застосував приписи статті 136 ГПК України, у зв`язку з чим постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню в цій частині внаслідок порушення норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного судового рішення. Відповідно ухвала місцевого суду від 14.12.2018 зі справи в цій частині має бути залишена в силі як така, що винесена з правильним застосуванням норм процесуального і матеріального права.
В іншій частині постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у підпункті 9.2.10 пункту 9.2 даної постанови Суду.
10.5. Отже, Касаційний господарський суд у складі об`єднаної палати вважає за необхідне касаційну скаргу Компанії задовольнити частково.
11. Судові витрати
Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - частковому скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - частковому залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно задоволенню вимог касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 287, 304, 308, 312, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу компанії «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед» (EBC Eastern Beverage Company Limited) задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 зі справи № 910/16586/18 в частині відмови в задоволенні заяви компанії «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед» (EBC Eastern Beverage Company Limited) про забезпечення позову щодо:
- заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» передавати у будь-який спосіб повністю чи частково право власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 стосовно товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг іншим особам, видавати ліцензії (дозволи) на використання знаків за вищезазначеними свідоцтвами, відмовлятися від зазначених свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, укладати з будь-якими особами ліцензійні договори на використання знаків для товарів і послуг за зазначеними свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг;
- заборони Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника знака для товарів і послуг за свідоцтвами України від 25.06.2014 №№ 187569, 187570, 187571, 187572, 187573, 187574, від 10.07.2014 №№ 187879, 188094, 188095, від 25.11.2014 № 193464, від 10.08.2016 № 215165 стосовно товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг або ж відмови від зазначених свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснювати офіційні публікації щодо зазначених свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, -
скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 14.12.2018 зі справи в частині задоволення відповідних вимог залишити в силі.
В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 зі справи № 910/16586/18 залишити без змін.
3. Стягнути з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь компанії «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед» (EBC Eastern Beverage Company Limited) 320 (триста двадцять) грн. 16 коп. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» на користь компанії «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед» (EBC Eastern Beverage Company Limited) 320 (триста двадцять) грн. 16 коп. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Беверідж Трейдінг Компані» на користь компанії «І-БІ-СІ Істерн Беверідж Кампані Лімітед» (EBC Eastern Beverage Company Limited) 320 (триста двадцять) грн. 16 коп. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Дроботова
Суддя Л. Катеринчук
Суддя І. Ткач
Суддя Н. Ткаченко
_03_03.png)