flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Судді ВС долучилися до тренінгу щодо міжнародних злочинів

04 березня 2024, 15:17

Судді Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Світлана Яковлєва та Наталія Марчук виступили з лекціями в межах програми тренінгу для суддів та помічників суддів загальних та апеляційних судів «Базовий курс щодо міжнародних злочинів».

Про зобов’язання держав притягнути до відповідальності винних у скоєнні міжнародних злочинів розповіла суддя ВС Світлана Яковлєва. Вона поінформувала слухачів про ознаки міжнародних злочинів, їх види та зробила загальний огляд міжнародного кримінального права (МКП) та міжнародного гуманітарного права (МГП) і їхній взаємозв’язок. Суддя наголосила, що зараз не існує універсального суду, який розглядав би усі міжнародні злочини. Для переслідування міжнародних злочинців у справах щодо воєнних злочинів за необхідністю створюються спеціальні суди чи трибунали, кожен з яких розглядає справи щодо окремої категорії злочинів (тобто пов'язаний з певним збройним конфліктом). Однією з проблем доповідачка назвала відсутність єдиної кодифікації міжнародного кримінального права. Оскільки такі норми перебувають у процесі формування, використовуються з урахуванням національного законодавства та тих норм, які діють на території певної держави. Проте як міжнародні, так і національні суди є компетентними застосовувати міжнародне кримінальне право.

У своїй доповіді суддя акцентувала на важливості контекстуального елемента, який потрібно обов’язково встановлювати та прописувати у процесуальних документах. Саме наявність контекстуального елементу відрізняє воєнні злочини від ординарних. Світлана Яковлєва зауважила, що суди та правоохоронні органи не завжди звертають на це увагу.

Суддя нагадала про основні джерела міжнародного гуманітарного права та міжнародного кримінального права, зауваживши, що хоча українські суди використовують норми національного права, але при розгляді воєнних злочинів мають застосовуватися й міжнародні документи. Зокрема це пов’язано з тим, що у них значно детальніше прописані склади злочинів, що порушують закони та звичаї ведення війни, мирне врегулювання спорів, розв’язання бойових дій та ін. Таким чином у питаннях, які не врегульовані національним законодавством, можуть застосовуватися норми міжнародних документів.

Окремо обговорили й особливості застосування міжнародного звичаєвого права, яке застосовується у тих випадках, коли у нормах міжнародних угод є прогалини або не прийнято норм з певного питання. Його застосування є обов’язковим для всіх держав окрім тих, які послідовно заперечують звичаєве право з початку своєї появи.

В межах цього тренінгу суддя також прочитала другу лекцію на тему «Докази та доказування у справах про воєнні злочини». У ній Світлана Яковлєва звернула увагу на особливості предмету доказування такої категорії справ та нагадала про нові види доказів, які можуть використовуватися у кримінальних провадженнях (докази, здобуті з відкритих джерел, цифрові докази та ін.). Особливу увагу було приділено принципам оцінки доказів та визнання їх допустимими чи недопустимими (відповідно до міжнародних стандартів). Обговорили також питання допиту свідків та депонування (збереження) доказів. Спікерка акцентувала на необхідності оцінювання доказів у справах щодо воєнних злочинів не тільки через призму національного законодавства, але й за міжнародними стандартами.

Суддя Верховного Суду у ККС ВС Наталія Марчук продовжила тему застосування МГП та МКП в національних судах України.

Також доповідачка нагадала, що Україною не ратифіковано Римський статут МГП, однак його окремі приписи передбачають можливість визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду державою, яка не ратифікувала цей Статут. Користуючись цим, Україна визнала юрисдикцію МКС з двох питань заявами, поданими Міністерством закордонних справ, щодо справ Майдану (17 квітня 2014 року) та щодо воєнних злочинів, вчинених на території України (8 вересня 2015 року). За зверненням 39 країн-учасниць Римського статуту офіс прокурора МКС розпочав розслідування ситуації в Україні з 21 листопада 2013 року (початку Євромайдану).  

Спікерка звернула увагу на те, що національне кримінальне законодавство передбачає кримінальну відповідальність за застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, тобто за вчинення воєнних злочинів.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі 2-рп/2016 КСУ враховує приписи чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та практику тлумачення і застосування цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна, зокрема Європейський суд з прав людини.

Наталія Марчук навела як приклади рішення ЄСПЛ у  справах «Jorgic проти Німеччини» та «Кононов проти Латвії», в яких аналізувалась можливість за національним законодавством притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини, в контексті ст. 7 ЄКПЛ.

У рішенні у справі «Кононов проти Латвії» ЄСПЛ також дійшов висновку про те, що за обставин справи (загибель цивільних осіб за відсутності доказів того, що вони мали зброю, чинили опір) навіть рядовий солдат не міг не усвідомлювати певних обмежень у веденні війни, не кажучи вже про військових командирів.

Під час тренінгу учасникам було запропоновано надати відповідь на питання – кому можуть бути цікаві рішення національних суддів у справах про воєнні злочини і чому?

Всі учасники тренінгу дійшли одностайної думки про те, що такі рішення, крім безпосередніх учасників провадження, цікаві також для українських правників, громадянського суспільства та міжнародних експертів.

Захід організовано Національною школою суддів України. Програму тренінгу створено за матеріалами Управління закордонних справ у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (Foreign, Commowealth and Development Office (FCDO) в рамках проєкту «Програма розвитку компетентностей для правничого сектору України», який реалізує A4ID.