flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Виправдувальний вирок судді Новоушицького районного суду залишено без змін

  Новоушицьким районним судом було винесено виправдувальний вирок який був оскаржений в апеляційному порядку. Вирок  залишено без змін.

 

 

 

 Справа № 680/1211/13-к


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


"11" листопада 2013 р.смт. Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

Головуючої - судді Шуригіної О.В., з участю секретаря Фурман Г.П., державних обвинувачів - Трофанюка С.В., Грохольської А.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013240190000318 про обвинувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Березівка Новоушицького району, громадянина України, освіта середня, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, військовозобов'язаного, не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, - В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1обвинувачується в умисному зберіганні вибухових речовин бєз передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 , житель села Березівка Новоушицького району, у власному господарстві, у приміщенні сараю, без передбаченого законом дозволу , а саме всупереч вимогам Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», зберігав 309 г речовини, яка являється амонійно-селітровою вибуховою речовиною, що відноситься до бризантних вибухових речовин зниженої потужности , яка здатна для здійснення вибуху, два електродетонатори марки ЕД-КЗ та ЕД -ЗД народногосподарського призначення уповільненої дії, які здатні до здійснення вибуху , що було виявлено працівниками міліції 25.09.2013 року під час здійснення огляду домогосподарства ОСОБА_1

Безпосередньо дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у пред»явленому обвинуваченні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та дав суду показання про те, шо будинок та господарські прибудови до нього в АДРЕСА_1 належали його батькові, який до 1998 року працював у кар»єрі та використовував вибухові речовини. Хоч він ї зареєстрований в будинку батька, проте у власність його після смерті батька 2010 році не набув, а з 2004 року після одруження проживав з сім»єю в будинку по АДРЕСА_2 . В зв»язку з неприязними відносинами з дружиною та розірванням шлюбу останні чотири місяці 2013 року проживає в батьківському будинку.

25 вересня 2013 року біля 10 години до нього зателефонував дільничний інспектор ОСОБА_5 та запропонував оглянути домогосподарство, в якому він проживає, тому, що дружина повідомила про погрозу її «підірвати». Оскільки він був впевнений, шо нічого забороненого законом не зберігав, то в усній формі дозволив дільничному інспектору, працівнику міліції ОСОБА_4 та іншим, яких було шість чоловік, оглянути домогосподарство. Після тривалих пошуків по всьому господарству, яке нараховує шість окремих будівель, у приміщенні сараю ОСОБА_4 на горищі під шифером знайшов якійсь кирзовий згорток, розгорнув його та виявив порошок, схожий на «мамалигу», який був в дуже старій паперовій упаковці з написом «амоніт». Продовжуючи пошук, під толью знайшли якійсь дротики, сказали, що це детонатори. При цьому результати проведеного огляду домогосподарства працівники міліції не зафіксували у будь-якому документі, ніякі сторонні соби присутні не були. Виявлені міліціонерами речовини йому не належать, про їх існуваня йому не було відомо.

Після цьго ОСОБА_5 викликав інших працівників міліції , які прибули біля 16 години, в цей же час викликали працівників сільської ради та показали їм речовину і дроти, виявлені в сараї, які лежали на підлозі. Після цього слідчий ОСОБА_9 продиктував йому дозвіл на огляд домогосподарства, а ОСОБА_4 продиктував пояснення, яке він написав під психологічним тиском .

Дані суду показання обвинуваченого повністю знайшли пітвердження в судовому засіданні, узгоджуються з показаннями, даними суду свідками, та з іншими процесуальними документами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Так, свідок ОСОБА_6 дала суду показання про те, шо після погіршення відносин та розірвання шлюбу ОСОБА_1 біля останніх чотирьох місяців проживає в будинку свого батька . Під час сварок чоловік постійно висловлював в її адресу погрози фізичною розправою, в тому числі вживав слово «підірву», хоча вона особисто ніколи не бачила в його розпорядженні вибухових речовин або предметів, та не чула від чоловіка про їх наявність у нього. В кінці вересня 2013 року біля 24 години ОСОБА_1 прийшов в домогосподарство, де вона залишилась проживати з їх сином, і почав погрожувати фізичною розправою, тому вона викликала працівників міліції. Оскільки чоловік був в стані алкогольного сп»янння, на її прохання міліціонери вивезли його за межі села і залишили. Їй відомо, що батько ОСОБА_1 працював в кар»єрі, чула розмову про підрив каміння, проте ніяких вибухових засобів вона не бачила.

Свідок ОСОБА_7 дав суду показання, що в ніч на 25 вересня 2013 року біля 24 години в складі чергової слідчо-оперативної групи, разом з дільничими інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_13, виїхав в село Березівка за заявою ОСОБА_6 про вчинення відносно неї насильства в сім»ї. По прибуттю за адресою проживання заявниці, ніякої реальної загрози її життю не виявили, ні про яку вибухівку вона не повідомляла, а ОСОБА_1 вже не було. На другий день дільничний ОСОБА_5 виїхав в с. Березівка складати адміністративний протокол.

Свідок ОСОБА_5 дав суду показання про те, що в ніч з 24 на 25 вересня 2013 року в складі слідчо-оперативної групи виїхав в село Березівка по заяві ОСОБА_6 про вчинення насильства в сім»ї. Коли вони приїхали, то ОСОБА_1 за місцем проживання дружини не було. В розмові з ним ОСОБА_6 повідомила, що чоловік погрожував їй фізичною розправою, в тому числі і «підірвати». На її прохання вони вивезли чоловіка за межі села і залишили. Зранку біля 8 години він та працівники міліції ОСОБА_4 і ОСОБА_8 поїхали в с.Березівка для опитування ОСОБА_1 та складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо насильства в сім»ї. На їх запитання ОСОБА_1 повідомив, що в нього є заборонені предмети для підриву, тому вирішили оглянути домогосподарство, в якому він проживав. На його пропозицію ОСОБА_1 добровільно видав згорток, який витягнув з-під дверей над дахом . Коли він розвернув згорток, то в ньому виявився порошок в паперовій, дуже старій упаковці їз написом «амоній» та два металевих предмета. Вони не вміли поводитись із вибуховими речовинами, тому викликали слідчого та спеціалістів. Оскільки ОСОБА_1 добровільно видав вибухові речовини, то огляд домогосподарства не документували, понятих не залучали. Коли на місце події приїхав слідчий та спеціалісти, він особисто зателефонував працівникам сільської ради та запросив з»явитись для огляду домогосподарства ОСОБА_1, оскільки у нього виявили вибухові речовини.

Свідок ОСОБА_9 дав суду показання, що був в складі чергової слідчо-оперативної групи і йому біля 13 години стало відомо, що необхідно виїхати в село Березівка в зв»язку з виявленням вибухової речовини. Дочекавшись спеціалістів -вибухотехніків Хмельницького НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області , біля 16 години 25 вересня 2013 року прибули в село Березівка в домогосподарство, в якому проживав ОСОБА_1,і де вже знаходились працівники міліції. З письмового дозволу останнього він провів огляд місця події, при цьому встановив, що на підлозі сараю в шматку паперу знаходиться порошкова речовина жовто-сірого кольору схожа на вибухову, а поруч з нею два металевих предмета з приєднаними дротами, схожі на електродетонатори. Йому не відомо, чи ОСОБА_1 добровільно видав дані речі, оскільки в його присутності огляд будівлі не проводився, ніхто нічого не шукав, а вибухова речовина вже лежала в розгорнутому вигляді на підлозі в сараї.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дали суду аналогічні показання про те, що в вересні 2013 року біля 15-40 години до них в сільську раду приїхали працівники міліції і повідомили, що в домогосподарстві ОСОБА_1 в сараї знайшли вибухові речовини - амоніт і два детонатори, тому необхідно з»явитись в його помешкання для огляду даних речей. Коли вони приїхали, то на підлозі в сараї побачили розкриті згортки, в одному був порошок, в дуже старій заводській упаковці, на якій ледве проглядався напис «амоніт» , в другому - два металевих предмета, як їм повідомили - детонатори. В їх присутності працівники міліції нічого не шукали, а вибухові прилади вже лежали розгорнуті на підлозі. Також повідомили, що батько ОСОБА_1 в 1990 роках працював в кар»єрі і підривав камінь. ОСОБА_1 пояснював, що не знав про наявність цих речей і вони можуть належати батькові.

Таким чином, на підставі показань обвинуваченого та свідків судом встановлено та не заперечується стороною обвинувачення, що дільничним інспектором ОСОБА_5 та о/у СКР Новоушицького РВ УМВС України ОСОБА_4, ОСОБА_8 25 верессня 2013 року приблизно о 10:00 годині за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 фактично був проведений огляд (обшук) його домогосподарства, під час якого виявлено два згортки, в яких знаходились порошковоподібна речовина із залишками напису «амоніт» на паперовій упаковці та два металевих предмета із приєднаними дротами.

Разом з тим таку процесуальну дію працівники міліції провели із грубим порушенням вимог кримінального процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч.2.3 ст.214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Відповідно до розділу 2 п.2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєтру досудових розслідувань, затвердженого Наком Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.12.2012 року за №2095/22407 до Реєстру , серед інших, вносяться відомості про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; відповідно до розділу 4 п.4.3 Положення - до витягу з Реєстру включається інформація про дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

У витязі з Реєстру з кримінального провадження № 12013240190000318, який міститься в матералах справи , відсутнє зазначення часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення та часу внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, а в сукупності з показанями обвинуваченого, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_5 про час проведення огляду домогосподарства ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про початок досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру.

Крім того, відповідно до ст..233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

В частині третій цієї ж статті зазначено, що лише слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Із обставин справи, навіть при наявності добровільної згоди особи, підстав невідкладності проникнення до володіння особи, в даному випадку огляду володіння, проведеному дільничним інспектором та опер-уповноваженими працівниками міліції , судом не встановлено.

Відповідно до чч.1,2 статті 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.


Згідно вимог ч.7 ст.233 КПК обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.


Стаття 103 КПК містить положення про те, що процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії.

Таким чином, працівниками міліції порушені вимоги закону щодо обов»язкової участі понятих при огляді володіння особи та фіксації виявленого у будь-який спосіб, передбачений законом. особи


Відповідно до статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог п.1 ч.2 статті 87 КПК суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Приймаючи до уваги викладене, суд визнає недопустимим доказом дані протоколу огляду місця події , проведеного слідчим ОСОБА_9 25 вересня 2013 року о 16-19 годині в селі Березівка Новоушицьгого району, без зазначення вулиці та номеру будинку, оскільки такою процесуальною дією були лише зафіксовані дані, встановлені значно раніше з істотними порушеннми вимог КПК.

З тих самих підстав суд визнає недопустимим доказом дії працівників Новоушицького РВ УМВС України в Хмельницькій області спрямовані на відшукання у помешканні обвинуваченого вибухових предметів.

Також, оскільки огляд володіння обвинуваченого був проведений дільничним та оперативними працівниками у відсутності понятих, стороною обвинувачення не спростовано доводів ОСОБА_1 та захисту щодо його необізнаності про наявність в господарстві його батька вибухової речовини, а суб»єктивна сторона даного злочину характеризується тільки умисною виною.

Крім цього, судом встановлено та не оспорються сторонами, що в будинку за адресою АДРЕСА_1 обвинувачений проживає лише останні чотири мсяці; за описами свідків виявлена речовина зберігалась в оригінальній паперовій упаковці, яка мала старий вигляд, що свідчить про відсутність доступу но неї тривалийй час.

Безпідставним є посилання прокурора на визнання вини обвинуваченим на досудовому слідстві, оскльки відповідно до ст. 94 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Також суд звертає увагу, що вдповіднто до ст.91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню (крім іншого): подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

У наведеному органом досудового слідства обвинуваченні відсутні посилання на час, місце, спосіб зберігання вибухових речовин, форма вини, мотив і мета.


Однією із засад кримінального судочинства в Україні є презумпція невинуватості, що закріплена у ст.62 Конституції України та ст.ст.7,17 КПК, відповідно до яких ніхто не зобов»язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачатьсятлумачаться на користь такої особи.

За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що є підставою для постановлення відносно нього виправдувального вироку.

Приймаючи до уваги, що вина обвинуваченого в даному кримінальному провадженні не доведена, процесуальні витрати по даній справі, пов»язані з проведенням експертизи, з нього не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 - визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та виправдати.

В задоволенні вимоги прокурора про стягнення с ОСОБА_1 процесуальних витрат за проведення експертизи - відмовити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.



Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та ОСОБА_1



Суддя О. В. Шуригіна