flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ БЕРЕЗНІВСЬКИМ РАЙОННИМ СУДОМ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВИРОКІВ

Аналіз статистичних даних
 
         Протягом 2015 року Березнівським районним судом Рівненської області було розглянуто 55 подань органів виконання покарань щодо питань, які виникають під час виконання вироку. З них:
Ø про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – 2 подання;
Ø про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком  – 3 подання;
Ø про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку  - 41 подання;
Ø інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку – 9 подань.
 
               Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання   
           
            Відповідно до положень ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
            Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за таких умов: 1) особа відбуває основне покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі; 2) засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч 3 ст.81 КК України частину призначеного судом покарання.
            Протягом 2015 року до провадження Березнівського районного суду Рівненської області надійшло 2 подання вказаної категорії, а саме щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.
 
            Так, зокрема, під час розгляду подання інспектора Березнівського відділу КВІ управління ДПтС України в Рівненській області про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання Особи_1 (справа №555/313/15-к) судом було встановлено, що особа була засуджена згідно вироку Березнівського районного суду Рівненської області від 19.02.2015 року за ч.1 ст.366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій щодо керівництва роботою середнього та молодшого персоналу лікарні, контролю за роботою медичного персоналу строком на один рік без спеціальної конфіскації. За час відбування покарання Особа_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалась, відбула не менше половини строку призначеного додаткового покарання. Зміни до ст.81 КК України, що стосуються корупційних злочинів, набули чинності 15.12.2014 року, а злочин особа вчинила в грудні 2013 року, в зв’язку з чим суд прийшов до висновку, що наявні підстави для умовно-дострокового звільнення особи від відбування призначеного додаткового покарання.
 
            Аналогічними мотивами суд керувався і під час розгляду подання органу виконання покарань щодо Особи_2 (справа №555/1372/15-к), який був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України до покарання у виді штрафу та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. В ухвалі суд зазначив, що зміни до ст.81 КК України щодо виключення можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за корупційні злочини набрали чинності 04.03.2015 року, а відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Під посиленням кримінальної відповідальності розуміється також і виключення можливості застосування при вчиненні певного злочину умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. В зв’язку з наведеним суд прийняв до уваги, що особа відбула не менше половини строку призначеного додаткового покарання, відбула основне покарання, порушень закону не допускала, тому задовольнив подання.
 
Направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком
 
Частина 2 статті 78 КК України передбачає, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Протягом періоду, що аналізується до провадження Березнівського районного суду Рівненської області надійшло три подання вказаної категорії, одне з яких було задоволено, у задоволенні двох подань було відмовлено.
 
Так, зокрема, задовольняючи подання інспектора Березнівського відділу КВІ управління ДПтС України в Рівненській області щодо Особи_3 (справа №555/520/15-к) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі суд прийняв до уваги, що засуджений був ознайомлений з обов’язками, покладеними на нього вироком суду та наслідками їх невиконання, однак протягом іспитового строку двічі притягувався до адміністративної відповідальності, починаючи з серпня 2014 року і по березень 2015 року жодного разу не прибув на реєстрацію до КВІ, залишив місце свого проживання та виїхав у невідомому напрямку.
 
Підставою для відмови у задоволенні клопотань даної категорії стало те, що допущені порушення порядку відбування покарання не були розцінені судом як такі, що носять систематичний характер та свідчать про небажання особи стати на шлях виправлення.
Під час розгляду подання інспектора Березнівського відділу КВІ управління ДПтС України в Рівненській області щодо Особи_4 (справа №555/1426/14-к) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання судом було встановлено, що засуджений тричі не прибув на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції. В судовому засіданні особа пояснила, що він виїхав на роботу в м.Київ, так як має на утриманні троє малолітніх дітей. Давши оцінку встановленим в судовому засіданні обставинам, суд, зважаючи на причини, з яких Особа_4 виїхав на роботу за межі постійного місця проживання, наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей, прийшов до висновку, що допущені ним порушення порядку відбування покарання не можна розцінювати як такі, що носять систематичний характер та свідчать про небажання особи стати на шлях виправлення, а невиконання засудженим своїх обов’язків було викликано поважними причинами – необхідністю заробляти кошти на утримання сім’ї.
 
Відмовляючи у задоволенні подання інспектора Березнівського відділу КВІ управління ДПтС України в Рівненській області щодо Особи_5 (справа №555/964/14-к) про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання суд вказав, що ухилення передбачає дію, спрямовану на свідоме і умисне невиконання того чи іншого припису, воно має носити системний характер, тому погодився з доводами засудженого про те, що, зважаючи на його неповнолітній вік, він міг забути про необхідність явки на реєстрацію, а, згадавши про необхідність явки, хоча й із запізненням, але прибував на реєстрацію до інспектора.
 
Звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку
 
            Відповідно до положень ч.1 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
            Протягом періоду, що аналізується, Березнівським районним судом Рівненської області було розглянуто 41 подання органів виконання покарань, в тому числі 38 – було задоволено.
            При прийняті рішення у вказаній категорії проваджень судом досліджувались докази, зокрема, матеріали особової справи засудженого щодо сумлінного виконання покладених на нього обов’язків, чи вчиняла особа систематичні правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, чи злочини, характеризуючи дані щодо особи і тим самим суд встановлював, чи довів засуджений своє виправлення.
            Так, зокрема, під час розгляду подання заступника начальника Сарненського МВ КВІ управління ДПтС України в Рівненській області щодо Особи_ 6 (справа №555/2491/14-к) про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку суд прийняв до уваги, що засуджений за час перебування на обліку до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, виконав покладені на нього вироком суду обов’язки, іспитовий строк закінчився, а тому звільнив особу від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі.
 
            Підставою для відмови у задоволенні подань вказаної категорії стало вчинення засудженим нового злочину під час іспитового строку.
            Відмовляючи у задоволенні подання заступника начальника Сарненського МВ КВІ управління ДПтС України в Рівненській області щодо Особи_ 7 (справа №555/1751/14-к) про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, суд вказав, що під час іспитового строку Особа_7 вчинив новий злочин, за який його було засуджено вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 16.09.2014 року, в зв’язку з чим відсутні підстави для звільнення особи від призначеного покарання з випробуванням.
 
            У практиці суду мали місце випадки, коли подання органу виконання покарань про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку находило щодо особи, яка в період іспитового строку вчинила злочин, однак кримінальне провадження ще знаходиться на стадії досудового розслідування. Чи вірною є практика звільнення таких осіб від призначеного покарання з випробуванням, зважаючи, що вирок щодо засудженого ще не постановлено?
 
            Інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку
           
            Стаття 537 КПК України не містить вичерпного переліку питань, які має право вирішувати суд під час виконання вироку, пункт 14 ч.1 вказаної статті передбачає право суду на цій стадії провадження вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
 
 
            Протягом 2015 року суддями Березнівського районного суду Рівненської області було розглянуто 9 проваджень вказаної категорії.
            Серед питань про всякого роду сумніви та протиріччя, що виникають під час виконання вироку, були питання щодо виправлення описки у вироку суду, уточнення початку строку відбування покарання, направлення засудженого до місця відбування покарання.
 
            До провадження Березнівського районного суду Рівненської області надійшло подання начальника Полицької виправної колонії про уточнення початку строку відбування покарання щодо засудженого Особи_8 ( справа №555/2766/14-к). Суд встановив, що згідно протоколу затримання особу було затримано 29.01.2015 року, а тому постановив ухвалу, уточнивши, що початок строку відбування покарання засудженому належить рахувати з 29.01.2015 року.
 
            Під час розгляду подання т.в.о. начальника Костопільського МВ КВІ УДПСУ в Рівненській області про направлення Особи_9 до місць відбування покарання (справа №555/604/15-к) судом було встановлено, що особа була засуджена згідно вироку суду до покарання у виді обмеження волі, і згідно положень ст.57 КВК України мала самостійно за рахунок держави прибути до місця відбування покарання, проте засуджений без поважної причини не виконав вказаного обов’язку та не прибув до установи виконання покарання. За вказаних обставин відповідно до положень ст.57  КВК України судом було постановлено ухвалу про затримання та направлення Особи_9 до місця відбування покарання.
 
            Згідно ухвали суду від 20.10.2015 року за клопотанням інспектора Костопільського МВ КВІ було виправлено описку у вироку Березнівського районного суду Рівненської області від 17.08.2015 року по кримінальному провадженню про обвинувачення Особи_10, Особи_11 за ч.2 ст.185 КК України в частині зазначення помилково імені засудженого Особи_11.
 
            Також протягом 2015 року до провадження суду надійшла одна заява Особи_12 щодо застосування Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання)», проте вказана  заява була відкликана  Особою_12, так як була помилково подана в період, коли Закон ще не набрав чинності.
           
            Справ інших категорії до провадження суду протягом 2015 року не надходило.
 
Суддя Березнівського районного суду
           Рівненської області                                                           Старовецька Ю.В.