УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ РОЗГЛЯДУ БЕРЕЗНІВСЬКИМ РАЙОННИМ СУДОМ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ СПОРІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВОГО СТРОКУ ДЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ ПРОТЯГОМ 2014 РОКУ

УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

РОЗГЛЯДУ  БЕРЕЗНІВСЬКИМ РАЙОННИМ СУДОМ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ СПОРІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВОГО СТРОКУ ДЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

ПРОТЯГОМ 2014 РОКУ

Часто трапляються випадки, коли через наявність поважних причин (наприклад, перебування за кордоном на навчанні, на роботі, у тривалому відрядженні, на лікуванні, відбування покарання) спадкоємці не встигають подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у шестимісячний строк встановлений Цивільним кодексом України. Фактично, таке неподання заяви з боку спадкоємця свідчить про його бездіяльність, та відповідно, є відмовою у прийнятті ним спадщини.

Приписами ст. 1272 ЦК законодавець залишив можливість спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, за певних умов її прийняти, а саме:

- за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

- за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

АНАЛІЗ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

            Протягом 2014 року до провадження Березнівського районного суду Рівненської області надійшло 13 цивільних справ щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини. З них:

Ø  1 позовну заяву було повернуто позивачеві;

Ø  1 позовну заяву залишено без розгляду;

Ø  11 цивільних справ було розглянуто із постановленням рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційному порядку було оскаржено 1 судове рішення, на час проведення узагальнення справа ще перебуває на розгляді в апеляційному суді.

 ПРАКТИКА РОЗГЛЯДУ СПОРІВ

Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви  прийняття спадщини були спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття відповідачами були визначені територіальні громади, в особі відповідних органів місцевого самоврядування, за місцем відкриття спадщини.

Так, зокрема при розгляді справи за позовом Особи_1 до Березнівської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було з’ясовано наявність спадкоємця, в зв»язку з чим суд за клопотанням позивача провів заміну первісного позивача на належного.

При розгляді справ вищевказаної категорії судом відповідно до положень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08. № 7 “ Про судову практику у справах про спадкування ” перевірялись наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. При розгляду деяких справ судді приймали до уваги наявність не постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а наявність роз’яснення нотаріуса про неможливість відкриття спадкової справи.

Так, зокрема при розгляду справи за позовом Особи_2 до Особи_3 про продовження строку для прийняття спадщини позивачем на підтвердження своїх вимог було долучено роз’яснення державного нотаріуса про неможливість відкриття спадкової справи в зв’язку із пропуском спадкоємцем визначеного ЦК України строку для подання відповідної заяви та рекомендовано звернутись до суду.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснено, що суд ухвалює рішення про призначення додаткового строку для прийняття спадщини, якщо буде встановлено, що причини його пропуску є поважними. Зокрема, поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, нездоланними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, зокрема при розгляді справи за позовом Особи_2 до Особи_3 про продовження строку на прийняття спадщини поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини судом було визначено факт необізнаності позивача із наявністю заповіту спадкодавця на його користь. Судом за результатами розгляду справи було встановлено, що позивач проживав в іншому населеному пункті, про існування заповіту матері не було відомо ні йому, ні його сестрі та брату, що останні підтвердили в судовому засіданні.

Наявність хвороби у позивача, в зв’язку з якою вона потребує стороннього догляду, було визнано судом поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини при розгляді справи за позовом Особи_4 до Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При розгляді справи за позовом Особи_5 до Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини судом було прийнято до уваги позивач не мала змоги звернутись до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини своєчасно, так як постійно проживає на території Російської Федерації, в зв’язку з чим позовні вимоги було задоволено.

При розгляді справ вказаної категорії позовні вимоги визнавались відповідачами.

Що стосується  доказів,  які  брались  до  уваги  суддями  при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття  спадщини,  то  це  переважно  письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, документи про перебування особи за межами України, показання свідків.

Вирішуючи позови даної категорії, судді визначали додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини  різної  тривалості переважно один, два місяці, початок перебігу якого розпочинався з дня набрання законної сили рішенням суду. Випадків зазначення конкретної дати, до якої спадкоємець може подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, в практиці суду не було.

Як засвідчило проведене узагальнення суддями по-різному викладалась резолютивна частина рішення, зокрема, іноді зазначалось спадкове майно для прийняття якого визначався додатковий строк.

Так, зокрема у справі за позовом Особи_6 до Тишицької сільської ради Березнівського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в резолютивній частині суд зазначив про визначення такого строку для прийняття спадщини у виді житлового будинку з надвірними будівлями по Адресса_1 Березнівського району Рівненської області після смерті Особи_7.

В деяких рішеннях судді вказували на визначення додаткового строку без зазначення даних щодо спадкового майна.

Наприклад, в резолютивній частині рішення у справі за позовом Особи_8 до Кам»янської сільської ради Березнівського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини було вказано про визначення Особі_8 додаткового строку тривалістю два місяці для подання до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті її брата Особи_9 який помер Дата_1 року.

            Одним із проблемних питань, які виникають при розгляді справ вказаної категорії є питання щодо визначення кола спадкоємців, і як наслідок визначення належного відповідача. Іноді трапляються випадки, коли до позовної заяви позивачем не долучено будь-яких документів щодо наявності спадкоємців і не заявлено клопотання про їх витребування, а відповідачем визначено орган місцевого самоврядування. Чи у такому випадку неподання позивачем доказів щодо наявності чи відсутності спадкоємців за законом чи за заповітом може бути підставою для відмови у позові, якщо причини пропуску строку є поважними?

                 Заступник голови

     Березнівського районного суду

             Рівненської області                                                                                  Старовецька Ю.В.