Березнівський районний суд Рівненської області

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, що визначений ст.99 КАС України, це - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. А крім того, необхідно враховувати, що з плином часу певні обставини довести чи спростувати стає все важче через те, що певні докази втрачаються.

АНАЛІЗ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

Протягом 2012-2014 років Березнівським районним судом Рівненської області з підстав спливу строку звернення до адміністративного суду було залишено без розгляду 74 адміністративні позови. З них: в 2012 році – 49, в 2013 році – 21 та в 2014 році – 4.

За період, що аналізується:

Ø на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання було залишено без розгляду 58 адміністративних позовів (у 2012 році – 37, у 2013 році – 17 та у 2014 році – 3);

Ø в ході судового розгляду було залишено без розгляду 16 адміністративних позовів ( у 2012 році – 11, у 2013 році – 4, у 2014 році – 1);

Ø в ході підготовчого провадження було залишено без розгляду 1 адміністративний позов.

Як засвідчило проведене узагальнення найпоширенішими категоріями справ, в яких адміністративні позови були залишені без розгляду у зв’язку з недотриманням строків, визначених ст.99 КАС України, були спори із управлінням Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області щодо нарахування пенсійних виплат та спори щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ст.99 КАС УКРАЇНИ

Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з редакцією ст. 100 КАСУ адміністративний позов, поданий зі спливом строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви і доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Стаття 99 КАС України поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальний і спеціальні.

Відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється загальний шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строку звернення до суду законодавець пов’язує з одним з моментів: або з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав, або ж, якщо особа не знала, але з певної дати повинна була про це дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Так, зокрема, у справі за позовом Особи_1 до управління ПФУ в Березнівському районі Рівненської області позивач звернувся із вимогами про визнання дій відповідача щодо відмови у нарахуванні йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС неправомірними та зобов’язання вчинити дії з нарахування пенсії з 02.03.2013 року. За результатами проведеного судового засідання було встановлено, що позивач з питань призначення йому пенсії звернувся до відповідача 08.07.2013 року і листом №В-12/060 від 22.07.2013 року отримав відповідь про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років. Однак до суду Особа_1 звернувся 06.11.2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними позивач не подав. З урахуванням вказаних обставин суд залишив адміністративний позов без розгляду.

При розгляді адміністративного позову Особи_2 до Березнівської міської ради Рівненської області про визнання рішення виконкому Березнівської селищної ради від 29.08.1997 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку Особі_3.» недійсним ( справа №1701/328/12) позивач звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку звернення до адміністративного суду, покликаючись на незнання закону і роз’яснення йому адвокатом факту порушення відповідачем закону при прийнятті оскаржуваного рішення лише у жовтні 2011 року. Суд прийшов до висновку, що такі причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними, оскільки і Особа_2, і Особа_3 тривалий час користувались земельними ділянками, кожен з них звів на переданій земельній ділянці будинок, а тому позивач не міг не бути обізнаним про наявність рішення про передачу у власність кожному з них без вилучення в іншого земельної ділянки для індивідуального будівництва. Та обставина, що адвокатом позивачу роз’яснено вимоги закону лише в жовтні 2011 року, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.

Частина 3 ст. 99 КАС України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки (спеціальні) для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зокрема, відповідно до положень ч.1 ст.289 КУпАП скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

При розгляді справ вказаної категорії підставою для залишення адміністративного позову без розгляду було не доведення позивачем факту несвоєчасного отримання копії оскаржуваної постанови. Також слід відзначити, що судді по – різному оцінювали факт неотримання позивачем постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Особа_4 23.03.2013 року звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора ДПС відділення ДАІ м.Рівне Особи_5 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (справа №555/725/13-а), в обґрунтування якого вказує, що 04.03.2013 року ним було отримано повістку від державного виконавця про виклик до ВДВС для сплати штрафу в розмірі 510 грн., саме тоді йому стало відомо, що постановою серії АЕ1 №316831 від 05.02.2013 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач покликається на те, що Правил дорожнього руху він не порушував, а коли повідомив інспектора, що буде оскаржувати його постанову до суду, той відмовився надати йому копію протоколу та постанови, про що свідчить відсутність його підпису про отримання копії постанови. Суд, залишаючи вказаний адміністративний позов без розгляду, зазначив, що як слідує з позовної заяви Особи_4 інспектором йому було повідомлено щодо якого саме порушення ПДР відносно нього складено протокол, дату винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення та розмір накладеного стягнення, а тому покликання позивача на відмову інспектора видати йому на руки копію постанови як на поважну причину пропуску строку звернення до суду не можна вважати достатньою підставою для поновлення пропущеного строку, адже вказана обставина не перешкоджала йому подати адміністративний позов до суду.

При розгляді адміністративного позову Особи_6 до інспектора ДПС взводу супроводу ВДАІ УМВС України у Вінницькій області Особи_7 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ( справа №555/366/14-а) суд прийняв до уваги покликання позивача щодо неотримання ним своєчасно копії постанови, винесеної відповідачем, і визнав цю причину пропуску строку звернення до суду поважною та відкрив провадження у адміністративній справі.

При розгляді адміністративних справ, що стосуються трудових правовідносин, судом були застосовані положення ст.233 КЗпП України щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач звернувся при розгляді справи за позовом Особи_8 до Соснівської селищної ради про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації частини зарплати в зв’язку з затримкою термінів її виплати ( справа №555/1174/13-а).

Під час розгляду вказаного адміністративного позову суд з урахуванням того, що позовні вимоги Особи_8 стосуються стягнення заробітної плати, прийшов до висновку, що на підставі ч.2 ст.233 КЗпП України позивачем не пропущено строк звернення д адміністративного суду, оскільки з цими вимогами вона вправі звернутись в суд без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до положень ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження або судового розгляду справи.

При вирішенні питання про відкриття провадження у адміністративній справі за позовом Особи_9 до Рівненської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил ( справа №555/1046/13-а) суддя прийняв до уваги, що у позовній заяві Особою_9 не було зазначено, коли він отримав копію оскаржуваної постанови, не долучено доказів, що постанова, яка була винесена відповідачем, 14.03.2013 року, була отримана позивачем після спливу строку на оскарження, не було доведено позивачем і факт отримання постанови в період перебування за межами України як поважної причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Вказані обставини стали підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.

При розгляді ряду адміністративних позовів суддями приймалось рішення про необхідність призначення судового засідання, під час якого судом вирішувалось питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Так, зокрема, в ході судового розгляду справи за адміністративним позовом Особи_10 до інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №1 роти ДПС ДАІ УДАІ УМВС України у Волинській області Особи_11 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності(справа №1701/615/12) судом на виконання повноважень, наданих йому ч.5 ст.71 КАС України було витребувано з відділення ДАІ копію протоколу про адміністративне правопорушення, а з ВДВС Березнівського РУЮ постанову у справі про адміністративне правопорушення від 10.01.2012 року щодо позивача. Оскільки в кожному із зазначених документів був підпис порушника, який візуально відповідає його підпису в позовній заяві, суд прийшов до висновку, що позивач мав намір ввести суд в оману, вказуючи у позовній заяві, що копію оскаржуваної постанови він отримав у ВДВС лише 16.02.2012 року, в зв’язку з чим на підставі ст.100 КАС України адміністративний позов було залишено без розгляду.

Випадків застосування строків звернення до адміністративного суду, передбачених ч.4 та ч.5 ст.99 КАС України в практиці суду не було, як і не постановлялось ухвал про залишення без розгляду позовів суб’єктів владних повноважень з підстав пропуску ними строків, визначених у ч.2 ст.99 КАС України.

ПРИЧИНИ СКАСУВАННЯ УХВАЛ СУДУ ПРО ЗАЛИШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОЗОВІВ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

В зв’язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду було залишено без розгляду адміністративний позов Особи_12 до N-кої сільської ради Березнівського району Рівненської області про стягнення заборгованості по заробітній платі (справа №1701/2086/12), що не була йому виплачена на час звільнення з посади N-кого сільського голови 11.11.2010 року. Залишаючи вказану позовну заяву без розгляду, суддя вказала, що позивачем було пропущено визначений ч.3 ст.99 КАС України місячний строк для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, заяви про поновлення пропущеного строку Особою_12 подано не було.

Скасовуючи вищевказану ухвалу, апеляційний суд зазначив, що Кодекс законів про працю є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, що виникають у сфері трудового права. При реалізації права на звернення до суду про вирішення трудового спору важливе значення має позовна давність, що надає можливість у визначений законодавством строк розраховувати на захист порушеного права судом. Закони України «Про місцеве самоврядування України», «Про службу в органах місцевого самоврядування» не визначають змісту позовної давності, порядку та строків її обчислення, в тому числі при проходженні та звільненні зі служби. Тому належним є застосування строків позовної давності, визначених нормами КЗпП України.

Незастосування спеціального нормативно-правового акту стало підставою і для скасування ухвали Березнівського районного суду Рівненської області у справі за позовом Особи_13 до адміністративної комісії Малинської сільської ради Березнівського району Рівненської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ( справа №1701/2209/12). Суддя при вирішенні питання про відкриття провадження у вказаній справі прийшов до висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду та залишив адміністративний позов без розгляду. Апеляційний суд в своїй ухвали вказав, що Кодекс України про адміністративні правопорушення є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює вказані спірні правовідносини, а тому суду першої інстанції слід було керуватись положеннями ст.289 КУпАП.

У справі за адміністративним позовом Особи_14 до Березнівської міської ради Рівненської області про скасування рішення виконавчого комітету №237 від 29.02.2012 року (справа №555/2237/13-а) позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку тривалістю судового процесу в іншій адміністративній справі про скасування оскаржуваного рішення, при цьому позивач зазначив, що даний позов заявлено з інших підстав, ніж попередній. Однак наведену обставину суд не розцінив як поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду та залишив позов Особи_14 без розгляду.

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку, визначеного ст.99 КАС України, є поважними та виникли з об’єктивних причин, а тому скасував ухвалу суду першої інстанції.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗАХОДІВ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВЖИТИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЄДИНОЇ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

Як засвідчило проведене узагальнення судової практики існує необхідність у визначенні критеріїв оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду, так як відсутність чіткого законодавчого визначення цього поняття призводить до різної оцінки суддями одних і тих же обставин справи і, як наслідок, в одних випадках залишення адміністративного позову без розгляду, а в інших визнання цих же причин пропуску строку поважними.

Відповідно до абзацу другого ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, котрий, якщо не встановлено інше, обраховується з дня виникнення підстав, які дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог. Потребує чіткого визначення така категорія як "підстави, які дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення вимог" і коли в суб’єктів владних повноважень виникають такі підстави? Положення ч.2 ст.99 КАСУ на це питання не відповідають, що може призвести до зловживань процесуальними правами зі сторони суб’єктів владних повноважень.

Суддя Березнівського

районного суду

Рівненської області Старовецька Ю.В.