Узагальнення практики розгляду Березнівським районним судом Рівненської області справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за 2014 рік

Березнівським районним судом Рівненської області на виконання заходів передбачених планом роботи суду проведено узагальнення практики судового розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі – КупАП ) на основі даних статистичної звітності форми № 3 «Про розгляд судом справ про адміністративні правопорушення та щодо осіб, які притягнуті до  адміністративної  відповідальності  за 2014 рік».

У 2014 р. судом було  розглянуто 1297 справ про вчинення особами  адміністративних правопорушень, передбачених статтями КУпАП, з винесенням постанов щодо 1234 осіб. Для належного оформлення повернуто 63 матеріали, що на 70% менше  ніж  за  аналогічний  період  2013  року.

Значну  частину судових  справ про  адміністративні правопорушення   становлять справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП. «Керування транспортними засобами або  суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного  чи іншого  сп’яніння  або  під  впливом  лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість».

Так  за  аналізований період  часу до адміністративної відповідальності судом притягнуто 132 особи [219], що на 60,3 % менше. Штраф накладено на 82 особи [80], або  62,1% від кількості притягнутих до адміністративної відповідальності. Його загальна сума становила 288070 грн. [206770 грн.], з них: добровільно сплачено 165 500 грн., або 57,4 % [128145 грн., або 62 %]. Позбавлення спеціального права — до 24 осіб [14, або 6,7%]., або 18,2 % , арешт — до 26 осіб.

З різних підстав закрито провадження у справах щодо 69 осіб [32], що більше на 53,6 %. До закриття справ призводить, зокрема, недотримання при складенні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженими посадовими особами ДАІ вимог ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення та несвоєчасне надсилання матеріалів до суду. У зв’язку із закінченням цих строків судом закрито провадження у справах щодо 25 осіб, що на 58 % більше ніж в 2013 році. Питома вага зазначених осіб складала 12,3 % [5,11 %] від числа осіб, щодо яких справи розглянуто з винесенням постанов.

Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — через два місяці з дня його виявлення, якщо справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через 3 місяці з дня його виявлення.

Зокрема, за результатами розгляду матеріалів про вчинення Особою_1 адміністративного правопорушення  передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП суд дійшов висновку, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доведена повністю, а оскільки на момент розгляду справи, закінчились строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито в порядку ст.38 КУпАП.  

Справа надійшла до провадження суду 19.05.2014 року (після дооформлення), згідно матеріалів  справи  Особа_1  в судовому засіданні вину не визнав, вказав, що він автомобілем не керував, за кермом перебував його родич Особа_2. Свідок Особа_2 підтвердив факт керування ним автомобілем.  Із письмових пояснень свідків Особи_3, Особи_4, Особи_5,  Особи_6, Особи_7, Особи_8 вбачається, що 03.03.2014 року Особа_1 керував автомобілем. Суд критично оцінив пояснення особи, що притягувалась до адміністративної відповідальності та свідка Особи_2, з яким перебувають у родинних відносинах, та розцінив їх, як спосіб уникнути адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення. Вина Особи_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення, в якому свідки Особа_9 та Особа_10  своїми підписами засвідчили факт відмови Особи_1  від підпису протоколу та отримання його копії; протоколом медичного освідчення факту вживання алкоголю (наркотичних засобів) і стану сп’яніння. Враховано  також  той факт що згідно  постанови  Березнівського районного суду у Рівненської області від 18.12.2013 року у справі №555/3435/13 – п, вбачається, що Особа_1  протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Трапляється, що працівники ДАІ направляють матеріали до суду за кілька днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення або навіть після нього, що унеможливлює виклик правопорушників для розгляду справи.

Кількість осіб, звільнених судом від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення з усним зауваженням на адресу правопорушника (ст. 22 КпАП), зросла на 88,9 % і становила 18 осіб [2 –2013р.].

При розгляді адміністративних  матеріалів відносно Особи_11 за ч.1 ст.130 КУпАП суд оцінивши зібрані по справі докази, врахував характер і суть адміністративного правопорушення, особу правопорушника, який не працював,  на утриманні якого знаходиться 1 малолітня дитина та дружина яка перебуває в декретній відпустці, ступінь вини, тяжкість наслідків, що настали в результаті адміністративного правопорушення, ставлення до таких наслідків, та враховуючи, що перевищення допустимої норми вмісту алкоголю в крові, встановлено у  Особи_11 є мінімальною ( 0,01‰), що в сукупності свідчить про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП звільнив Особу_11 від адміністративної відповідальності та обмежившись усним зауваженням.        

Кількість проваджень, які були  закриті, а особи звільнені судом від адміністративної відповідальності в  зв’язку  з  відсутністю  складу та події правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП), зросла на 36 % і становила 25 осіб [16].

Зокрема за матеріалами справи про вчинення  адміністративного правопорушення Особою_12  який вину не визнав та пояснив, що працівники ДАІ зупинили з тих підстав, що його автомобіль значиться в угоні. Перевіривши документи, двічі попросили  подихати в трубку. Так як трубка нічого не показала, працівники ДАІ запропонували йому їхати на освідчення в м.Рівне. Особа_12  відмовився їхати в лікарню до  Рівного, оскільки освідчення на стан сп’яніння можна пройти і в Березнівській ЦРЛ, що значно ближче. З цих підстав інспектор і склав відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також пояснив, що жодних свідків не було під час складання протоколу, а тим більше жителів м.Рівне.  Дослiдивши матерiали справи, суд прийшов до  висновку, що наявність в діях Особи_12 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведено. Крім того, у протоколі зазначено, що Хавтура С.А. від керування відсторонений, однак не вказано, кому передано керування транспортним засобом. Тестування Особи_12 на вміст алкоголю в його крові працівниками ДАІ проведено не було, не відбиралися  пояснення.

Судом винесено постанову про закриття провадженням на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення в діях Особи_12.

Крім того, з причин неявки правопорушників, траплялися випадки порушення вимог ст. 277 КУпАП щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, хоча, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП особи, які притягуються до адміністративної відповідальності та інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, про час і місце розгляду справи повідомлялися завчасно і належним чином.

            В практиці  суду були випадки закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у  зв’язку з закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП,  а саме як  наслідок у зв’язку з  неодноразовою неявкою  особи правопорушника на виклики  суду, та відсутності даних про отримання ними сповіщення щодо дати розгляду справи.

            Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності    особи,   яка   притягається   до   адміністративної відповідальності.  Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто   лише  у  випадках,  коли  є  дані  про  своєчасне  її
сповіщення  про  місце  і  час  розгляду  справи і якщо від неї не
надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так Особа_13 на неодноразові  виклики суду щодо розгляду адміністративної справи не з'являвся, про дату, місце та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Підтверджень про отримання повідомлень до суду не надходило. За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП розгляд справи проводиться за відсутності правопорушника. Дослідивши  матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення, результати тесту, пояснення Особи_13 зазначені в протоколі)  суд дійшов  до висновку про наявність вини Особи_13 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак згідно ст. 38 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. На час розгляду справи в суді пройшло більше ніж три місяці з дня вчинення правопорушення.

Судом винесено постанову про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у  зв’язку з закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Судом обґрунтовано закривалось провадження у справах у разі закінчення строків, визначених у ст. 38 КУпАП, однак при цьому - винні особи уникали відповідальності , що в свою чергу негативно впливає на зміцнення законності та запобіганню правопорушенням.

Як свідчить судова практика, посадові особи ДАІ при оформленні та направленні до суду адміністративних матеріалів про недодержання водіями транспортних засобів правил дорожнього руху та експлуатації транспорту допускали порушення, які призводили до повернення цих матеріалів на дооформлення або до закриття справ.

На дооформлення поверталася незначна частина адміністративних матеріалів аналізованої категорії (8), але це здебільшого призводило до закінчення строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 38 КпАП.

Посадові особи, які складають протоколи про адміністративні правопорушення часто відносяться до оформлення матеріалів про правопорушення поверхово та формально.

Документи, згідно яких правопорушники притягуються до адміністративної відповідальності, не завжди містять належні реквізити, є випадки, що протоколи складаються неграмотно і несвоєчасно, з цими документами не завжди ознайомлюються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності відповідальності, їм часто не роз’яснюють при складанні протоколу права і обов’язки передбачені ст. 268 КУпАП.

За наслідками розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення Особою_14 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП матеріали повернуто для дооформлення начальнику ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України в Рівненській області в зв’язку з тим, що відповідно  до  поштового відправлення, яке повернулось на  адресу  суду  Особа_14 не проживає за  адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Дана обставина позбавила суд можливості викликати правопорушника для розгляду справи по суті. Як наслідок справу про адміністративне правопорушення відносно Особи_14 за ч.1 ст.130 КУпАП  повернуто для дооформлення начальнику ВДАІ Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області.

Відповідно до ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Тобто, вказана норма закону визначає два послідовні етапи проведення огляду на стан сп’яніння: перший – включає пропозицію та проведення огляду за допомогою спеціальних технічних засобів, другий – у разі незгоди проведення огляду у перший спосіб або незгоди з його результатами, проведення медичного огляду у закладі охорони здоров’я.

Саме з  таких підстав було  повернуто  на  дооформлення справу про адміністративне правопорушення відносно Особи_15  за ч.1 ст.130 КУпАП Так як в  протоколі про  вчинення  адміністративного  правопорушення було вказано лише, що він відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан сп’яніння, однак якого саме (за допомогою спеціального приладу (та/або) в закладі охорони здоров’я) – не зазначено.

Відповідно до ст. 256 КпАП у протоколі про адміністративне правопорушення крім місця, часу вчинення і суті останнього слід зазначати нормативний акт, яким передбачено відповідальність за нього, наводити пояснення правопорушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи. На практиці ж у деяких протоколах не зазначалася частина статті КУпАП, якою передбачено відповідальність за вчинене правопорушником діяння. У матеріалах справи нерідко не було доказів, які б підтверджували факт вчинення особою правопорушення, даних про те, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності раніше, а також пояснень цієї особи, свідків або підписів останніх.

Досить часто свідки правопорушень, зазначені в протоколі  в суді пояснюють, що очевидцями правопорушення не були, або взагалі не з’являлися до суду незважаючи на  неодноразові  виклики.

Недотримання вимог ст. 256 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення призводить до вимушеної тяганини з розглядом справ, а іноді й до спливу строків притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. Через неточні та неправильні записи у протоколах про місце реєстрації правопорушників або фактичне місце проживання правопорушників судом здійснювались повторні виклики правопорушників для розгляду справ, що само по  собі  передбачало додаткові  витрати  на  відправку повідомлень.

На практиці ж, у деяких протоколах не зазначалася частина статті КУпАП, якою передбачено відповідальність за вчинене правопорушником діяння. У матеріалах справи нерідко не було доказів, які б підтверджували факт вчинення особою правопорушення, даних про те, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності раніше, не додавались копії постанов суду про притягнення правопорушника до відповідальності за попередній період ( це стосується ч. 2 ст. 130 та ч. 3 ст. 130 КУпАП ) ), а також пояснень цієї особи, свідків або підписів останніх. Через неточні та неправильні записи у протоколах про місце проживання правопорушників  судом витрачались додаткові кошти на повторні виклики. Крім того, це призводило до пропуску строків накладення адміністративних стягнень.

Справа про адміністративне правопорушення не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню для дооформлення, оскільки відповідно до п.4.2 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року №77, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122, частиною третьою статті 123, частинами першою - четвертою статті 130 КУпАП, наявність свідків є обов'язковою. Оскільки в матеріалах справи відсутні пояснення свідків Особи_16  та Особи_17, протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення, які не завіренні у встановленому порядку, суд повернув справу на дооформлення.

Іноді до суду надходили матеріали про притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КпАП, в яких не було даних про вчинення нею раніше аналогічного правопорушення, хоча ця обставина має важливе значення для вирішення питання про кваліфікацію дій правопорушника (за ч. 1 чи ч. 2 цієї статті) і відповідно про міру його відповідальності.

Викладене свідчить про випадки  поверхового і формального оформлення протоколів про адміністративне правопорушення працівниками ДАІ, недостатній контроль зі сторони керівництва ДАІ щодо роботи підлеглих посадових осіб, на яких покладені уповноваження при вчиненні адміністративного правопорушення складати протокол та направляти його для розгляду до суду.

Адміністративне стягнення з застосуванням заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП застосовано відносно 2 осіб.

Суд відносно Особи_18 (1998 р.н.) за вчинення  адміністративного  правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП виніс постанову про  застосування такого заходу впливу як передача під  нагляд матері. Було  враховано особу  правопорушника, який є неповнолітнім, щиро розкаявся, просив суворо не карати, обіцяв подібного не повторювати, заслухано свідка який підтвердив той факт, що Особа_18 був зупинений працівниками ДАІ і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.

Незважаючи на те, що керування транспортними засобами у стані сп’яніння, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КпАП, є небезпечним і досить поширеним правопорушенням, судом переважно застосовували за нього штраф і лише щодо кожного третього правопорушника — позбавлення права керування транспортними засобами.

            Під час розгляду справ категорії що  аналізується суддями  виконувались вимоги ст.280 КУпАП щодо встановлення всіх необхідних обставин, зокрема тих, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.

Провівши  дослідження щодо застосування судом чинного законодавства при розгляді судових справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП , виявлення при цьому складних питань у судовій практиці та з’ясування можливих шляхів для їх вирішення було  ініційовано  проведення  оперативної  наради  з працівниками ВДАІ з обслуговування Березнівського району підпорядкованого УМВС України в Рівненській  області на недопущення в подальшому вищевказаних недоліків та звернення уваги на повноту  складання протоколів про  вчинення  адміністративного  правопорушення.

Узагальнення  проведено

керівником  апарату  суду                                                        Походзіло М.М.