flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ РОЗГЛЯДУ ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ПІД ЧАС ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЗА 2016 РІК

 УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

РОЗГЛЯДУ ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ПІД ЧАС ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЗА 2016 РІК
 
        
Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду. Підставою для проведення такого засідання є надходження до суду одного з наступних матеріалів: обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
            Розгляд кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні завершується прийняттям судом одного з передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України рішень про: 1) затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;  2) закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
 
Аналіз статистичних даних
 
         Протягом 2016 року Березнівським районним судом Рівненської області було розглянуто 128 кримінальних проваджень. У вказаних провадженнях підготовче судове засідання було завершене постановленням наступних процесуальних рішень:
Ø затверджено угоду про примирення чи угоду про визнання винуватості – у 59 кримінальних провадженнях ;
Ø 19 кримінальних проваджень було закрито;
Ø повернуто прокурору – 2 кримінальні провадження;
Ø призначено до судового розгляду за результатами проведення підготовчого судового засідання  48 кримінальних проваджень.
 
 ПРАКТИКА ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ПІД ЧАС
 ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
           
Затвердження угоди у кримінальному провадженні. Закриття кримінального провадження на
 стадії підготовчого судового засідання
 
Новий Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає таку форму медіації, як укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим), а також можливість укладення угоди про визнання винуватості. Стаття 314 КПК України визначає, що затвердження даних угод є можливим і на стадії підготовчого судового засідання.
Протягом періоду, що аналізується у підготовчому судовому засіданні було затверджено 59 угод про примирення та визнання винуватості.
Перед затвердженням угоди про визнання винуватості чи про примирення суд згідно з вимогами частин 4 - 7 ст. 474 КПК з»ясовував, чи розуміє обвинувачений права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угод, характер кожного обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також перевіряв добровільність укладення угоди та її відповідність вимогам закону.
 
Одним із рішень, що може бути прийняте за результатами проведення підготовчого судового засідання відповідно до положень ч.3 ст.314 КПК України є постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення згідно з ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 КПК є відмова потерпілого або його представника від обвинувачення. Протягом 2016 року до провадження Березнівського районного суду Рівненської області надійшло 5 кримінальних проваджень з обвинувальними актами, за результатами розгляду яких на стадії підготовчого судового засідання було прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
            Так, зокрема, на стадії підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення Особи_1 за ч.2 ст.125 КК України ( справа №555/175/16-к) потерпілим було заявлено клопотання про відмову від підтримання обвинувачення у даному провадженні. Суд заслухав думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечили щодо даного клопотання, перевірив, що вказане провадження є провадженням у формі приватного обвинувачення, яке було розпочате слідчим за заявою потерпілого Особи_2, та прийшов до висновку про необхідність закриття даного провадження.         
            Серед решти підстав, з яких були закриті кримінальні провадження на стадії підготовчого судового засідання були клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим відповідно до положень ст.46 КК України, клопотання про звільнення кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.289 КК України, ч.3 ст.263 КК України.
 
                                  Повернення обвинувального акту
 
            Під час проведення підготовчого судового засідання судом перевіряється відповідність вимогам закону обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону.
            Протягом 2015 року суддями Березнівського районного суду Рівненської області було постановлено дві ухвали про повернення обвинувальних актів.
Положення п.5 ч.2 ст.291 КПК України передбачають, що обвинувальний акт має містити такі відомості як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими , правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Недотримання слідчим вказаної норми Закону стало підставою для повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення Особи_3 за ч.2 ст.125 КК України (справа №555/429/15-к). Слідчий, викладаючи фактичні обставини злочину, що інкримінується Особі_3 в обвинувальному акті зазначив «…Особа_3, перебуваючи на подвір’ї господарства по місцю проживання на грунті довготривалих неприязних відносин з громадянкою Особою_4., жителькою Адресса_1 Березнівського району, діючи умисно та з метою спричинення тілесних ушкоджень, тримаючи своєю правою рукою за верхній одяг в районі грудної клітки Особа_3, наніс кулаком лівої руки не менше семи ударів по голові та тулубу…». З даного формулювання не можливо конкретно встановити, за чиїм місцем проживання сталась подія злочину (потерпілої, обвинуваченого чи іншої особи), тобто слідчим в обвинувальному акті не зазначено місце вчинення злочину обвинуваченим, що є порушенням положень п.5 ч.2 ст.291 КПК України. Суд прийшов до висновку, що відсутність в обвинувальному акті конкретного формулювання обвинувачення (в даному випадку в частині зазначення місця вчинення злочину), що інкримінується особі, порушує її право на захист від пред’явленого обвинувачення.
 
Обвинувальний акт має містити відомості, зазначені в ч.2 ст.291 КПК України, при цьому в даному підсумковому документі досудового розслідування не повинно бути жодних внутрішніх суперечностей, граматичних помилок і описок, а всі складові частини цього документа повинні бути узгоджені як між собою, так і з доданими до нього додатками згідно вимог ч.4 ст.291 КПК України.
Під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення Особи_5 за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 189  КК України, Особи_6  за  ч.2 ст.186 КК України (справа №555/611/15-к) судом було встановлено, що в порушення  вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України  в обвинувальному акті не було наведено обставин,  в чому саме виражається відкрите викрадення майна та вимагання (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо). Неконкретним є пред'явлене обвинувачення, у якому не зазначено, в наслідок яких саме дій (ударів кулаками рук, ногами, предметами) і кого саме з обвинувачених потерпілий отримав тілесні ушкодження. При кваліфікації дій обвинуваченого Особи_5 за ч.2 ст.189 КК України слідчий зазначив, що вимагання було поєднано з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Хоча в формулюванні обвинувачення зазначено лише про погрозу позбавити життя. Застосоване слідчим в обвинувальному акті альтернативне визначення ознак злочину з застосуванням сполучника «чи» є неприпустимим. Окрім того, в обвинувальному акті щодо інкримінованого обвинуваченому Особі_5 злочину, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.189 КК України слідчим  не зазначено   спосіб та засіб пересування Особи_7 та Особи_5, а також  відсутня адреса місця проживання потерпілого Особи_7,  куди останній прийшов у супроводі Особи_5 Не зазначено конкретний час вимагання Особи_5 у Особи_7 грошових коштів.
Викладені в обвинувальному акті фактичні обставини вчиненого Особою_5 відносно потерпілого Особи_7 вимагання не узгоджені з правовою кваліфікацією цього діяння, оскільки в диспозиції ч.2 ст.189 КК України наведеній у обвинувальному акті не зазначено у чому полягало вимагання, тобто відсутні кваліфікуючі ознаки вимагання.
Суд також встановив, що доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.109 КПК України, оскільки в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії, а замість процесуальної дії зазначено лише процесуальний документ, в якому ця дія зафіксована; до реєстру матеріалів досудового розслідування не внесено дані про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних правопорушень за якими проводилось досудове розслідування і які є першочерговою процесуальною дією.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт з додатками   підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.
           
            Протягом 2016 року суддями Березнівського районного суду Рівненської області було постановлено дві ухвали про повернення обвинувальних актів.
            Так, зокрема, під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадження про обвинувачення Особи_8 за ч.1 ст.342 КК України (справа №555/2095/16-к) захисником було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, за результати розгляду якого суд дійшов до висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав: 1). в обвинувальному акті вказано, що потерпіла сторона відсутня, однак в реєстрі матеріалів досудового розслідування у розділі 1 «Проведені у ході досудового розслідування процесуальні дії» у п.20 зазначено про надання представнику потерпілого доступу до матеріалів досудового розслідування 10.10.2016 року з 10.40 до 11.00 год. 2). на другому примірнику обвинувального акта, який вручений Особі_8 відсутній підпис слідчого, який склав вказаний обвинувальний акт, а наявний підпис прокурора Авруки М.С., яка затвердила обвинувальний акт. Підпис слідчого, який склав обвинувальний акт наявний на примірнику обвинувального акту, поданого до суду. 3). реєстр матеріалів досудового розслідування, який є додатком до обвинувального акта, підписаний слідчим Гаврилюком Ю.С., який не підписував обвинувальний акт. За вказаних обставин неможливо зрозуміти, чи обвинувальний акт складений прокурором чи слідчим і затверджений прокурором.
 
            В підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні про обвинувачення Особи_9 за ч.2 ст.286, ч.1 ст.135, ч.1 ст.183, ч.4 ст.27 ч.1 ст.384 КК України судом було встановлено, що  станом на час проведення засідання копія обвинувального акта, копія цивільного позову і реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченому Особі_9 не вручені. В матеріалах кримінального провадження була наявна розписка про відмову  Особи_9 від отримання вказаних документів, однак як встановлено в судовому засіданні Особа_9 заперечував щодо проведення  процесуальної дії за відсутності захисника , а тому відповідно до вимог  ч.2 ст.46 КПК України  якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує  проти проведення  процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії  відкладається  або для її проведення  залучається захисник  у порядку, передбаченому  ст. 53 цього Кодексу. Однак  дана норма  слідчим не дотримана. Наявне в матеріалах кримінального провадження рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення   від 13 грудня 2016 року не свідчить про отримання  обвинуваченим Особою_9 копії обвинувального акту та копії цивільного позову з додатками і реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки  на вказаному повідомленні відсутній особистий підпис Особи_9 Можливість надання іншого документа замість такої розписки обвинуваченого (в т.ч. протоколу/акту відмови від отримання документів) не передбачена. Таким чином, відомості про отримання обвинуваченим таких документів у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні.
Крім того, у реєстрі матеріалів досудового розслідування  відсутні відомості про пред'явлення потерпілою Особою_10  цивільного позову. Як встановлено в судовому засіданні вказаний позов був поданий потерпілою Особою_10 до канцелярії  прокуратури Рівненської області, однак  на позові відсутній вхідний номер та  дата  подачі позову для встановлення пред"явлення вказаного  позову  під час  досудового розслідування.
Вищевказані обставини стали підставою для повернення обвинувального акту.
 
Призначення судового розгляду
 
            Коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження підсудне даному суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам КПК України, угод про примирення або про визнання винуватості не надійшло, суд своєю ухвалою призначає судовий розгляд.
            З метою підготовки до судового розгляду на виконання вимог ч.2 ст.315 КПК України суддями вирішувались питання: про дату та місце проведення судового розгляду; з’ясовувалось, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; вирішувалось питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядались клопотання учасників судового провадження та вчинялись інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
            Так, зокрема, під час проведення підготовчого судового засіданні у кримінальному провадженні по обвинуваченню Особи_11, Особи_12  у скоєнні злочинів, передбачених  ч.3 ст.185 КК України  (справа №555/43/16-к) судом було встановлено, що угод про визнання винуватості чи про примирення з потерпілим до суду у порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло, підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, клопотань пов'язаних з підготовкою справи до судового розгляду від учасників судового розгляду не надійшло, проти відкритого судового засідання учасники судового розгляду не заперечили, підстав для обрання, зміни або скасування запобіжного заходу немає. Вчинивши усі дії, пов»язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, суд своє ухвалою призначив судовий розгляд даного провадження.
 
            У випадку пред’явлення на стадії підготовчого судового засіданні цивільного позову, судом здійснювалась його перевірка на відповідність вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства ( ч.4 ст.128 КПК України).
            Під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення Особи_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (справа №555/2582/16-к) потерпілою Особою_14 було долучено до матеріалів справи цивільний позов, в якому вона просить суд стягнути із обвинуваченого на її користь майнову шкоду в розмірі 6516,96 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ядесят тисяч гривень) грн., завдану вчиненням кримінального правопорушення. Однак, потерпілою не було сплачено судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди. За таких обставин суд на підставі ч.1 ст.121 ЦПК України прийшов до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати Особі_14 строк для усунення недоліків заяви.      
 
            Згідно ч.3 ст.315 КК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
            На стадії підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні про обвинувачення Особи_15 за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України (справа №555/879/16-к) прокурор заявив клопотання про застосування відносно Особи_15 запобіжного заходу у виді  цілодобового  домашнього арешту, оскільки Особа_15 раніше судимий, скоїв нові  злочини в період іспитового строку,  в тому числі один з яких тяжкий злочин, а тому може ухилитися від суду. Під час розгляду вказаного клопотання судом було встановлено, що Особа_15 обвинувачується у вчиненні  тяжкого  злочину та злочинів  середньої тяжкості, за які передбачено покарання  у виді позбавлення волі, неодноразово судимий, вчинив нові злочини під час іспитового строку, що дає суду підстави вважати про можливість вчинення ним інших злочинів за відсутності  застосування запобіжного заходу. На думку суду наявні наведені ризики були дійсними та триваючими,  а тому до обвинуваченого  Особи_16 було застосовано цілодобовий домашній арешт  з покладенням обов"язків , передбачених  п.п. 1, 2, 3  ч.  5 ст. 194 КПК України.
 
            Частина 2 ст.316 КПК України передбачає, що судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення. З порушення даного процесуального строку було призначено до судового розгляду 9 кримінальних проваджень, що було зумовлено значним навантаженням на головуючого суддю у справах.
 
Суддя Березнівського районного суду
           Рівненської області                                                           Старовецька Ю.В.