Правила внутрішнього трудового розпорядку

ЗАТВЕРДЖЕНО

Керівник апарату Кілійського районного суду Одеської області

 

________________  Костенко І.Є.

30 вересня 2011 року

 

Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Кілійського районного суду Одеської області

I. Загальні положення

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Кілійського районного суду Одеської області (далі — Правила) розроблені відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про державну службу», «Про судоустрій та статус суддів України», інших нормативно-правових актів.

2. Правила визначають внутрішній трудовий розпорядок працівників Кілійського районного суду Одеської області (далі — суду), режим їх роботи, засади регулювання трудових відносин, умови заохочення працівників за сумлінну працю, відповідальність за порушення трудової дисципліни та запроваджуються з метою вдосконалення організації праці, зміцнення трудової і виконавської дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників.

3. Правила є обов’язковими для всіх працівників суду.

4. Правила доводяться до відома працівників суду.

5. У суді трудова дисципліна ґрунтується на засадах чесного і сумлінного виконання працівниками своїх обов’язків, створення необхідних організаційних та економічних умов для високоефективної роботи, свідомого ставлення до неї, застосування методів переконання, виховання та заохочення за сумлінну працю.

II. Порядок прийняття, переведення та звільнення державних службовців та інших категорій працівників

1. Призначення на посади та звільнення з посад працівників суду здійснюються відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Кодексу законів про працю України, інших нормативних актів.

Прийняття на державну службу на посади п’ятої — шостої категорій, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», та на інші прирівняні до них посади проводиться на конкурсній основі у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців».

Призначення на державну службу на посади керівника апарату суду та його заступника, відповідно до ст.. 15 Закону України «Про держану службу» та статті 149 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюється без конкурсного відбору шляхом проходження співбесіди у територіальному управління державної судової адміністрації.

2. Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв’язку з відставкою, може здійснюватися за наказом керівника апарату суду без конкурсного відбору.

3. Призначення на посади та звільнення з посад працівників суду здійснюється наказом керівника апарату суду. Днем початку виконання працівником своїх службових обов’язків є день, дата якого зазначена в наказі керівника апарату. Останнім робочим днем працівника, який звільняється, є день його звільнення.

4. Звільнення керівника апарату із займаної посади, крім загальних підстав, визначених Кодексом законів про працю України та Закону України «Про державну службу» може бути здійснено на підставі частини 2 статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - «у зв’язку з висловленням недовіри зборами суддів суду». Звільнення з посади за цією підставою здійснюється за поданням голови відповідного суду, протоколу зборів суддів та з урахуванням письмового пояснення керівника апарату суду.

5. Прийняття на роботу всіх інших категорій працівників здійснюється на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.

6. Не можуть бути призначеними на посаду особи, які:

·        визнані в установленому порядку недієздатними;

·        мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

·        у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підконтрольні або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

·        в інших випадках, установлених законами України.

7. При прийнятті на роботу кандидат подає:

·        трудову книжку, оформлену в установленому порядку;

·        паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

·        заяву про прийняття на роботу або заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади (вказується конкретна посада);

·        заповнену особову картку за формою № П-2ДС з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х 6 см;

·        документи про освіту, науковий ступінь, вчене звання тощо;

·        військовий квиток (для військовозобов’язаних);

·        документи про пільги;

·        декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім’ї за попередній рік (для державних службовців);

·        довідку з попереднього місця роботи про використання відпусток (для осіб, які приймаються на роботу в порядку переведення);

·        інші документи, передбачені чинним законодавством України.

8. При укладанні трудового договору забороняється вимагати від особи, яка приймається на роботу, відомості про його партійну і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

9. Прийняття на роботу оформляться наказом керівника апарату суду в порядку, передбаченому статтями 23, 24 КЗпП України.

10. При укладенні трудового договору може бути обумовлене випробування з метою перевірки професійного рівня і ділових якостей, відповідності працівника роботі, що йому доручається виконувати. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Умови про випробування зазначаються в наказі керівника апарату суду про прийняття на роботу.

Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує працювати, то він вважається таким, який витримав випробування. Трудовий договір з ним може бути припинений лише на загальних підставах.

11. У наказі керівника апарату суду про прийняття на роботу (про призначення на посаду) зазначаються назва посади відповідно до штатного розпису, на яку приймається працівник, та умови оплати праці.

З наказом про прийняття працівника на роботу (про призначення на посаду) працівник ознайомлюється під розписку.

12. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається в особовій справі. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

13. При прийнятті на державну службу державний службовець ознайомлюється із Загальними правилами поведінки державного службовця, затвердженими наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000 року № 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року за № 783/5004. Листок-ознайомлення засвідчується його власноручним підписом і зберігається в особовій справі.

14. При прийнятті працівника на роботу чи при переведенні його в установленому порядку на іншу роботу в суді керівник апарату суду або за його дорученням інша особа зобов’язана:

·        ознайомити працівника з його посадовою інструкцією (під розписку), а також з умовами та оплатою його праці;

·        ознайомити працівника із цими Правилами;

·        визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

·        проінструктувати працівника з техніки безпеки, про виробничу санітарію і гігієну праці, протипожежну охорону та інші правила з охорони праці тощо.

15. Кожному працівнику, який відпрацював понад п’ять днів, робиться відповідний запис у трудовій книжці, а працівнику, який до прийняття на роботу не мав трудового стажу, заводиться трудова книжка в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у відділі кадрової роботи.

Ведення трудових книжок здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.

16 Переведення працівників на іншу роботу в суді здійснюється за умови службової (виробничої) необхідності відповідно до чинного законодавства України.

17. Припинення трудових відносин між судом та працівником може мати місце лише на підставах та у порядку, визначених чинним законодавством України.

Державні службовці та інші працівники Управління мають право розірвати трудовий відносини, попередивши про це керівника апарату письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з причин, передбачених частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України, керівник апарату своїм наказом звільняє працівника у строк, про який просить працівник.

18. Припинення трудових відносин з ініціативи керівника апарату не допускається, за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством України.

20. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється згідно з положеннями Закону України «Про державну службу», а саме:

·        порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4);

·        недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16;

·        досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі (стаття 23);

·        виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12);

·        відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17;

·        неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13.

21. Зміна керівника апарату не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посади з ініціативи новопризначеного керівника.

22. Перед розірванням трудових відносин працівник зобов’язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути службове посвідчення, передати всі службові документи іншій особі, визначеній керівником апарату.

23. У день звільнення особа відповідальна за ведення кадрової роботи зобов’язана видати працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення. Записи про причини звільнення до трудової книжки вносяться відповідно до наказу керівника апарату та чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Одночасно з працівником проводиться повний розрахунок.

24. Невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, що призвело або заподіяло значної матеріальної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником апарату суду та оформлюється його наказом.

Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не може перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, то наказ керівника апарату суду скасовується.

III. Основні обов’язки і права державних службовців                                                        та інших категорій працівників

1. Основними обов’язками державних службовців та інших категорій працівників суду є:

·        Додержання Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів;

·        забезпечення ефективної роботи та чесне і сумлінне виконання обов’язків, завдань відповідно до своєї компетенції;

·        сумлінне виконання покладених на них обов’язків відповідно до посадових інструкцій, своєчасне і точне виконання законів України, інших нормативно-правових актів, доручень голови суду, керівника апарату, його заступник у межах визначених повноважень;

·        ініціатива і творчість у роботі;

·        недопущення дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам людей, держави, негативно вплинути на репутацію працівника суду;

·        збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків, а також іншої інформації, яка згідно з чинним законодавством не підлягає розголошенню;

·        недопущення дій, які ускладнюють діяльність суду або можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисливих цілях, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;

·        шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників суду, дотримання високої культури спілкування;

·        не виявлення всупереч інтересам справи упередженості або прихильності до будь-яких організацій, органів, об’єднань громадян або конкретних осіб;

·        постійне вдосконалення організаційної роботи і підвищення професійної кваліфікації;

·        підвищення ефективності своєї праці, а також внесення пропозицій щодо вдосконалення робочого процесу та організаційної структури;

·        дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці, протипожежної безпеки, передбачених відповідними правилами та інструкціями;

·        вжиття заходів щодо негайного усунення причин і умов, що створюють перешкоди чи ускладнюють нормальне виконання обов’язків, та негайне повідомлення про це голову суду, керівника апарату суду, заступників;

·        утримання свого робочого місця та обладнання в порядку, чистоті і справному стані, а також забезпечення встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів;

·        збереження державної власності, ефективне використання обладнання, економне витрачання матеріалів, електроенергії та інших матеріальних ресурсів (цінностей), додержання чистоти в приміщеннях адміністративного будинку;

·        своєчасне подання особі відповідальній за ведення кадрової роботи відомостей про зміни, що відбулися у працівника (про вступ до навчального закладу та про його закінчення, зміни прізвища, складу сім’ї, зняття з військового обліку тощо).

2. Повноваження працівників визначаються.

3. Державні службовці суду підлягають атестації у порядку, визначеному Положенням про проведення атестації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1922.

4. Не підлягають атестації державні службовці які перебувають на займаній посаді менше ніж один рік.

5. Державні службовці та інші категорії працівників суду мають право:

·        користуватися правами та свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;

·        на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, працівників суду та інших осіб;

·        брати участь у розгляді питань і прийнятті відповідних рішень (у межах своїх повноважень);

·        на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється (якщо він державний службовець), якості виконання своїх обов’язків, досвіду та стажу роботи;

·        на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов’язків, участь у конкурсах на заміщення вакантних посад більш високої категорії;

·        вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку працівника, звинувачень або підозри;

·        на здорові, безпечні та належні для високоефективної роботи умови праці;

·        на соціальний та правовий захист відповідно до їх статусу;

·        захищати свої законні права та інтереси, при потребі в судовому порядку.

6. Конкретні обов’язки та права працівників суду визначаються у посадових інструкціях, що затверджуються відповідним чином.

IV. Основні обов’язки керівництва

1.Керівник апарату суду  зобов’язаний:

·        неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України про працю;

·        створювати для працівників суду умови, необхідні для ефективного виконання функціональних обов’язків, підвищення продуктивності праці;

·        забезпечувати матеріальне стимулювання і заохочення державних службовців та інших працівників за результатами їх особистої роботи, раціональне витрачання фонду оплати праці та фонду матеріального заохочення, виплачувати заробітну плату в установлені терміни з наданням розрахункових листів відповідно до статті 110 КЗпП України;

·        забезпечити здійснення заходів, спрямованих на зміцнення трудової і виконавської дисципліни, дотримання встановленого режиму праці та відпочинку;

·        забезпечувати вимоги охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки;

·        сприяти організації оздоровлення та відпочинку працівників Управління;

·        забезпечувати систематичне підвищення рівня кваліфікації, у тому числі за рахунок бюджетних коштів на підставі статті 201 КЗпП України.

V. Робочий час і його використання

1. Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до Правил внутрішнього розпорядку, графіка роботи або умов трудового договору повинен виконувати свої службові (виробничі) обов’язки.

2. Для працівників суду встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — суботою і неділею. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України).

У випадках, передбачених статтею 56 КЗпП України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.

3. Початок і закінчення роботи працівників апарату суду та перерва для відпочинку і харчування встановлюються в такі часи:

4. За погодженням голови суду початок і закінчення  роботи працівників апарату суду та перерва для відпочинку і харчування з урахуванням переходу на літній час можуть бути встановлені  в такі часи:

5. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість робочого дня зменшується на одну годину. У тих випадках, коли святковому дню передують дні щотижневого відпочинку, скорочення тривалості робочого дня не проводиться.

6. Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи працівники, які займають посади державних службовців, та інші категорії працівників залучаються до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні в установленому чинним законодавством порядку. Робота в ці дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП України.

7. За бажанням працівника, який працював у вихідний, святковий або неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку. У цьому разі оплата за роботу в ці дні провадиться в одинарному розмірі.

8. Відповідно до статті 35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо чинним законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі, передбаченому чинним законодавством. Працівникам суду, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

Іншим працівникам суду щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше 24 календарних днів.

9. За наказом керівника суду державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки в порядку, встановленому чинним законодавством. Невикористана відпустка надається працівнику в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році.

10. Умови і порядок надання відпусток іншим категоріям працівників Управління встановлюються згідно із Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України.

11. Черговість надання працівникам щорічної основної і додаткової оплачуваної відпусток установлюється керівником апарату з урахуванням необхідності забезпечення роботи суду та особистих інтересів працівників. Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше ніж 5 січня поточного року, затверджується керівником апарату і доводиться до відома всіх працівників.

Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням.

VI. Заохочення за сумлінну працю.                                                                        Матеріальне та соціально-побутове забезпечення

1. За зразкове виконання трудових обов’язків, сумлінне ставлення до роботи, вагомі досягнення в роботі до працівників суду застосовуються такі заохочення:

а) оголошення подяки;

б) грошова премія (за виконання особливо важливого доручення, творчу активність проявлену при виконанні службових обов’язків, своєчасне та якісне виконання окремих завдань, з нагоди загальнодержавних свят, ювілейних дат працівників);

в) почесна грамота.

2. Заохочення оголошуються наказом, доводяться до відома всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника у відповідності з правилами їх ведення.

3. Матеріальна допомога працівникам надається:

а) на оздоровлення — у розмірі що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника один раз на рік при наданні щорічної відпустки;

б) для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення у розмірі що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

4. За особливі трудові заслуги працівники можуть бути представлені до державних нагород, присвоєння почесних звань та відомчих відзнак.

VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

1. До працівників суду дисциплінарні стягнення застосовуються за:

а) порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;

б) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;

в) перевищення своїх повноважень;

г) порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби;

д) вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує суд.

2. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

3. За порушення трудової дисципліни, відповідно до законодавства про працю України, до працівників можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

а) догана;

б) звільнення з роботи.

4. До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватись заходи дисциплінарного впливу, передбачені ст. 14 Закону України «Про державну службу»:

а) попередження про неповну службову відповідність;

б) затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

До моменту застосування дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу) до працівника, керівник апарату суду зобов’язаний зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. Відмова працівника дати такі пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

5. Стягнення (захід дисциплінарного впливу) оформлюються наказом керівника апарату та оголошується працівникові, ознайомлення з яким він підтверджує власноручним підписом.

6. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу) працівника не було піддано новому дисциплінарному стягненню (заходу дисциплінарного впливу), то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

7. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни та проявив себе як сумлінний працівник, то дисциплінарне стягнення (захід дисциплінарного впливу) з нього може бути знято достроково наказом керівника апарату суду.

8. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу), заохочення, що передбачені цими Правилами, до працівника не застосовуються.