ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
СПРАВА «ХОЛОДКОВ І ХОЛОДКОВА ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF «KHOLODKOV AND KHOLODKOVA v. UKRAINE»)
Заява № 29697/08
Стислий виклад рішення від 7 травня 2015 року
18 травня 2002 року було знайдено труп сина заявників. Того ж дня прокуратура Куйбишевського району м. Донецька (далі – районна прокуратура) порушила за цим фактом кримінальну справу.
Заявники неодноразово скаржилися до різних органів влади на неефективність розслідування за фактом смерті їх сина. Зокрема вони стверджували, що він став жертвою замовного вбивства, та вказували на декількох осіб як на підозрюваних у замовленні його вбивства.
У період з грудня 2002 року до вересня 2011 року провадження у справі декілька разів зупинялось у зв’язку з неможливістю встановити особу, яка вчинила злочин. Ці рішення скасовувались, а слідство відновлювалось.
У вересні 2011 року працівники міліції затримали В.Р. та O.Б., які зізналися у вбивстві
сина заявників. Через декілька місяців районна прокуратура порушила кримінальну справу щодо О.Щ. (раніше вказаного заявниками як організатора вбивства їх сина) за підозрою у залученні O.Б. та В.Р. для здійснення нападу на їх сина.
16 січня 2013 року Куйбишевський районний суд м. Донецька визнав О.Щ. винним в організації нападу на сина заявників за попередньою змовою з О.Б. та В.Р. Він також визнав O.Б. винним у здійсненні нападу на сина заявників та його вбивстві, а В.Р. – винним у співучасті у здійсненні нападу та крадіжці речей потерпілого. Цей вирок було скасовано апеляційним судом Донецької області, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Сторони не повідомили Суд про подальший хід справи.
До Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) заявники скаржилася за статтями 2, 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) з огляду на те, що розслідування обставин насильницької смерті їхнього сина було неефективним і відповідне провадження у кримінальній справі тривало необґрунтовано довго. Європейський суд вирішив розглядати цю скаргу за статтею 2 Конвенції.
Європейський суд встановив, що через одинадцять років після смерті сина заявників відповідна кримінальна справа все ще знаходилася на розгляді суду першої інстанції. Таким чином, Європейський суд дійшов висновку, що Уряд не надав достатнього обґрунтування такої істотної затримки та не довів, що органи влади зробили все від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного збору доказів, встановлення місця знаходження та притягнення до суду осіб, винних у смерті сина заявників. Зважаючи на це, а також на свою попередню практику у справах проти України щодо неефективного та несвоєчасного розслідування фактів смерті, Європейський суд констатував порушення статті 2 Конвенції.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
«1. Оголошує скаргу щодо неефективного розслідування смерті Віталія Холодкова прийнятною, а решту скарг у заяві – неприйнятними;
2. Постановляє, що було порушення статті 2 Конвенції;
3. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці нижченаведені суми, які мають бути конвертованими в валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу:
(i) 6000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватися;
(ii) 20 (двадцять) євро компенсації судових та інших витрат та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватися;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
4. Відхиляє решту вимог щодо справедливої сатисфакції.»
_03_03.png)
