19 березня 2015 року розпочав роботу III Міжнародний судово-правовий форум "Судова реформа: європейський вектор".

Форум став продовженням заснованої газетою "Юридична практика" та Верховним Судом України традиції проведення спільних науково-практичних заходів, приурочених до Дня юридичної практики – 15 березня. Наразі виданню виповнилося 20 років.

Нинішній форум уже третій, цього року він не тільки розширив формат (триватиме два дні – 19 і 20 березня), також розширилось і коло організаторів, до яких приєдналися Проект ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції на Україні" та Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Тема ІІІ Міжнародного судово-правового форуму "Судова реформа на Україні: європейський вектор" вибрана не випадково, оскільки питання удосконалення діяльності вітчизняної судової системи в контексті європейських прагнень України зараз актуальні як ніколи. В рамках першого дня учасники заходу обговорять, зокрема, питання чого варто очікувати Україні від Угоди про асоціацію з ЄС, ознайомляться з міжнародним досвідом з цієї тематики, а також детально зупиняться на реаліях і перспективах реформування судової системи і суміжних інститутів на Україні. Програма другого дня буде складатися з паралельних секцій, присвячених актуальним питанням кримінального, адміністративного, цивільного та господарського процесів та міжнародного арбітражу.

З вітальним словом до учасників форуму звернулися Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, академік НАПрНУ Наталія Кузнєцова, керівник проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції на Україні" Віргіліюс Валанчус і шеф-редактор "Юридичної практики" Рустам Колесник.

У роботі Форуму беруть участь: міжнародні експерти - фахівці з питань імплементації європейських стандартів у судових системах Фінляндії, Литви, Польщі та інших держав, члени робочої групи з підготовки проекту Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом; представники судової системи (судді судів різних інстанцій та юрисдикцій, члени Ради суддів України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Державної судової адміністрації України), народні депутати, партнери провідних юридичних фірм, представники адвокатського корпусу та прокуратури, відомі вчені.

Заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор ради з питань судової реформи Олексій Філатов ознайомив присутніх із подальшими кроками в рамках проведення судової реформи, що пов'язані з внесенням змін до Конституції України. У рамках конституційного процесу, зокрема, планується реформування Вищої ради юстиції, перегляд вимог до суддів і механізмів притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За умови ефективної роботи, внесення змін до Конституції України, Олексій Філатов прогнозує у вересні 2015 року.

Серед подальших кроків у рамках судової реформи пан Філатов також назвав внесення змін до процесуального законодавства, включаючи чітке розмежування юрисдикцій, уніфікацію процесів і гармонізацію їх з правовими нормами ЄС, посилення ролі альтернативного врегулювання спорів. Окремим блоком названо впровадження електронного правосуддя. Реформування виконавчого провадження, адвокатури, системи надання безоплатної правової допомоги також знаходиться серед пріоритетних напрямків роботи Ради з питань судової реформи.

Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов відзначив низку позитивних моментів нинішньої реформи. Голова ВГСУ відзначив, що подальший розвиток судової влади має відбутись в контексті поглиблення спеціалізації, адже вузька спеціалізація судів і суддів дозволяє збільшувати якість розгляду справи і прийнятого рішення.

Голова Ради Суддів України Валентина Сімоненко, наголосила на тому, що говорити треба не про судову систему, а про судову владу: якщо ми не будемо вважати судову систему владою, рівною іншим, ми нічого не змінимо. Ґрунтуючись на міжнародних принципах і, виходячи з національних реалій, Валентина Сімоненко зупинилася на реформуванні судової влади крізь призму статусу органів суддівського самоврядування. Так, Рада суддів має бути окремим органом судової влади, який би відповідав за гарантування незалежності та справедливості правосуддя.