Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

В Києві було презентовано проект Кримінально-процесуального кодексу України

23 січня 2012, 17:04

23 січня 2012 року відбулася презентація та обговорення проекту Кримінально-процесуального кодексу України.
Засідання круглого столу «Презентація та обговорення проекту Кримінально-процесуального кодексу України крізь призму експертного висновку Ради Європи» організовано Адміністрацією Президента України та Радою Європи в рамках спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи «Посилення боротьби з жорстоким поводженням та безкарністю».
У круглому столі взяли участь Радник Президента України-керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій Портнов, народний депутат України, голова підкомітету з питань правових основ організації та діяльності виконавчої служби і реагування на порушення законодавства стосовно виконання рішень Комітету Верховної Ради з питань правосуддя Валерій Писаренко, Представник Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва/Голова Офісу Ради Європи в Україні Владімір Рістовскі, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра, Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник, Уповноважена ВРУ з прав людини Ніна Карпачова, Заступник Генерального прокурора України Михайло Гаврилюк, Заступник Міністра внутрішніх справ Дмитро Ворона, заступник Голови Верховного Суду України, секретар Судової палати у кримінальних справах Анатолій Редька, суддя Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних та кримінальних справ, Голова Ради суддів загальних судів Павло Гвоздик, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, адвокат Микола Сірий, Ректор Академії адвокатури України Тетяна Варфоломеєва, Перший заступник Голови Державної пенітенціарної служби України Сергій Сидоренко, Заступник Голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ Михайло Вільгушинський, Професор кафедри кримінального процесу Донецького юридичного інституту МВС України Леонід Лобойко, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін, Голова Державної судової адміністрації України Руслан Кирилюк, Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, науковці, адвокати, представники громадських організацій і засобів масової інформації.
Під час засідання круглого столу було презентовано проект Кримінального процесуального кодексу України (КПК), внесеного Президентом України до Верховної Ради України 12 січня 2012 року, та обговорено проект КПК у світлі експертного висновку Ради Європи.
Виступаючи на засіданні круглого столу, Радник Президента України - керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій Портнов відзначив ключові переваги проекту нового КПК, зокрема, впровадження принципу змагальності сторін (можливість всіх учасників процесу робити експертизу на договірній основі та ініціювати слідчі дії), зменшення бюрократизму (можливість порушення справи шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань), більш широке застосування технічних засобів (можливість проведення аудіо-відео конференцій).
Також Радник Президента України зазначив, що суди першої інстанції позбулися повноважень визначати долю апеляційної скарги, а підстави для призначення більш суворого покарання в ході перегляду справи будуть звужені.
Андрій Портнов зазначив, що результати круглого столу можуть вплинути на текст проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України.
На думку голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України  Ігора Самсіна, вкрай важливим та необхідним для забезпечення принципу верховенства права у кримінальному провадженні є те, що новий КПК передбачає виключну компетенцію суду при вирішенні певних питань, адже лише суд матиме повноваження обирати запобіжні заходи та продовжувати їхні строки; призначати негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб, накладати арешт на майно та грошове стягнення за невиконання процесуальних обов’язків тощо.

Довідково:
Серед висновків, підготовлених Радою Європи до проекту КПК є, зокрема, такі:
Проект Кодексу ясно свідчить про суттєві зусилля, спрямовані на вдосконалення попередніх проектів, коли йдеться і про його організацію та форму вираження думки, і про відповідність до європейських стандартів, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Утім, не вирішено ще деякі істотні проблеми, розв’язанням яких треба перейматися. По-перше, в проекті Кодексу є ще чимало положень, формулювання яких треба було б зробити чіткішим, простішим і точнішим. По-друге, багато з деталей, щодо яких у запропонованих далі висновках зроблено певні зауваження, слід розглядати не просто як проблематичні самі по собі, а як свідчення того, що підхід до створення нового проекту Кодексу в цілому не пронизаний вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розвиненими в практиці Європейського суду з прав людини. Деякі з зауважених недоліків побільшують інші, проте багато з них так само неодмінно послаблюватимуть ефективність положень, які могли б таки зробити корисний внесок у створення системи кримінального судочинства, яка на практиці буде справедлива, і водночас дозволятиме звести до мінімуму позбавлення волі. По-третє, у проекті Кодексу не вдалося встановити систему кримінального процесу, повністю побудовану на принципі змагальності. Зокрема, правила збирання доказів і показання експерта, якщо їх розглядати в зв'язку з положенням про надання безоплатної правової допомоги, не гарантують ефективної участі сторони захисту в збиранні доказів. Більше того, той факт, що матеріали і докази, зібрані на досудовій стадії державними слідчими, підлягають розкриттю тільки після завершення досудового розслідування, так само підриває ідею змагальної процедури. Більш того, змагальна модель – хоч які формальні положення передбачено – неможлива без підтримки з боку адвоката, а відсутність передбачення ширших можливостей для надання правової допомоги обвинуваченим, що мають обмежені економічні ресурси або і взагалі жодних, неодмінно призведе до порушення принципу рівності сторін.
Очевидно, що в переважній більшості кримінальних справ безоплатна правова допомога надаватися не буде. По-четверте, роль прокурора у кримінальному процесі є дуже помітною – надто на досудовій стадії, але також і там, де сформульовано порядок подання апеляційних, касаційних скарг та інших засобів правового захисту. Прокурор, таким чином, має повний контроль над досудовим розслідуванням – хоча слідчі дії, які обмежують основоположні права тепер, як правило, вимагають попередньої санкції суду, – а також відіграє вирішальну роль в ухваленні будь- яких рішень щодо відмови від обвинувачення або врегулювання справи. Хоча, теоретично, сильна прокуратура – це непогано, однак це може спричинити існування серйозних ризиків політичного втручання в систему кримінального правосуддя, особливо в країнах з авторитарними традиціями. У своєму сучасному вигляді проект Кодексу не має достатніх стримувань і противаг для забезпечення верховенства права.
По-п'яте, хоча роль суду, безсумнівно, посилено шляхом встановлення загальної норми про те, що прийнятними є тільки ті докази, які отримані законним шляхом і надані судові першої інстанції, процесуальних механізмів для застосування правила про виключення доказів недостатньо.
І, нарешті, положення проекту Кодексу залишають можливість уникнути режиму, який він встановлює, шляхом застосування адміністративних правопорушень і адміністративного затримання, а також заходів, передбачених такими нормами, як Закон «Про оперативно-розшукову діяльність», Закон «Про Службу безпеки України» і Закон «Про міліцію».

Детальніше з висновками Ради Європи можна ознайомитись за адресою: http://www.coe.kiev.ua/news/2012/01/Opinion%20on%20Draft%20CPC%20UA%20Ukr.pdf